Постанова 4856 № 600/2860/22-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/2860/22-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 24 травня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернівецької митниці на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. У серпні 2022 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Чернівецької митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА408040/2022/000016/1 від 26.07.2022. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на необґрунтованість її доводів. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21 липня 2022 року з метою митного оформлення товару (напівпричіп-цистерна, для перевезення нафтопродуктів, марка AK celik, модель 2022, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) позивачем подано митному органу митну декларацію №UA408040/2022/017006, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товару складає 30000,00 Євро за курсом валюти 29,8064 грн. З митної декларації № UA408040/2022/017006 та картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408040/2022/000550, вбачається, що вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). А на виконання вимог, передбачених статтею 53 Митного кодексу України, разом з названою декларацією декларантом було надано до митного органу такі документи: 0271 Пакувальний лист б/н від 25.05.2022; 0380 Рахунок-фактура (інвойс) OMG202200011 від 31.05.2022; 0380 Рахунок-фактура (інвойс) OMG2022012 від 22.06.2022; 0380 Рахунок-фактура (інвойс) OMG2022016 від 05.07.2022; 0861 Сертифікат про походження товару ММ0598218 від 08.07.2022 року; 3001 Платіжне доручення від 22.06.2022 року; 3006 Калькуляція транспортних витрат №1 від 20.07.2022 року; 4104 Зовнішньоекономічний договір (контракт) №UA-25/05/2022-03 від 25.05.2022; d4207 Договір про надання послуг митного брокера б/н від 11.07.2022; 9000 Довідкова інформація б/н від 26.05.2022; 9000 Лист б/н від 16.06.2022; 9000 Тимчасовий сертифікат №17110 від 06.07.2020; 9000 Фото від 21.07.2020; 9610 Копія митної декларації країни відправлення №22TR31060000034613 від 06.07.2022; 9702 Сертифікат відповідності колісного транспорту №e13*2007/46*1988*00 від 05.07.2022. При перевірці указаних документів посадовою особою митниці встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме: відповідно до п. 2.1 Контракту від 25.05.022 №25/05/2022-03 Покупець здійснює оплату в євро у наступному порядку: 89000 євро передплата здійснюється Покупцем на протязі 5 (п`яти) банківських днів, а відповідно до Платіжного доручення від 22.06.2022 №МТ103 оплата здійснена на суму 90000 євро, що суперечить умовам Контракту; відповідно до п.1.1 Контракту Специфікація є невід`ємною частиною даного Контракту, але її не було подано до митного оформлення; згідно графи 44 митної декларації зазначено, що зовнішньоекономічний контракт від виробника, при цьому Продавець та Виробник є різними особами, що не являється зовнішньоекономічним контрактом, стороною якого є виробник товарів; до митного оформлення було подано копію експортної декларації країни відправлення за формою Т1, тобто транзитна, у якій не зазначено числових значень щодо вартості товарів. У зв`язку з цим відповідачем запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: експортну декларацію країни відправлення (для деталізації умов поставки, ціни товару та підтвердження оплати транспортних витрат, страхування, тощо); виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару (щодо вартості товарів). Також повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару. У рішенні від 26 липня 2022 року №UA408040/2022/000016/1 декларантом було подано Заяву-відповідь №25/07 від 25 липня 2022 про відсутність будь-яких додаткових документів для підтвердження митної вартості. За результатом розгляду митної декларації №UA408040/2022/017006 та поданих декларантом документів, Чернівецькою митницею винесено Рішення про коригування митної вартості товарів №UА408040/2022/000016/1 від 26.07.2022 року та Картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408040/2022/000550 від 26.07.2022 року. Як вбачається з указаного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому, окрім наведених вище обставин, також зазначено про те, що заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення ситної вартості товарів. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними 9аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 Митного кодексу України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 Митного кодексу України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Обрано метод визначення митної вартості резервний. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості товарів: МД №UA408020/2022/022974 від 08.07.2022 товар: «Напівпричеп-цистерна, новий, марка Ak celik, модель АКСW2 2022, номер кузова НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 *2007/46*1988*00, рік випуску 2022. Напівпричеп-цистерна призначений для перевезення палива об`ємом 32 куб. м., з насосом та лічильником, 3-х вісний, для використання на дорогах загального користування. Торговельна марка - AK CELIK. Виробник - AK CELIK BORU San. As. Країна виробництва TR, рівень митної вартості 49364,05 EUR/шт». Висновок: подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеному в Рішенні про коригування митної вартості. Отже, митним органом фактично скорегована заявлена декларантом митна вартість ввезеного товару з 33000 Євро на 49364,05 Євро, в результаті чого сума митних платежів збільшилась на 16364,05 Євро, що вбачається з оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів та митної декларації UA408040/2022/017169 від 27.07.2022, яка була подана до митного органу позивачем з урахуванням вимог названого рішення. За таких обставин, не погоджуючись із Рішенням про коригування митної вартості товарів №UА408040/2022/000016/1 від 26.07.2022, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Мотивувальна частина. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України. Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України. За приписами частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Статтею 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. За вимогами статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. За змістом цих норм митна вартість товарів визначається декларантом; водночас митний орган контролює правильність визначення такої вартості і за результатами здійснення такого контролю, у випадку неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, приймає рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України. Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, за якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше. Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Згідно з частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Відповідно до частини другої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою, четвертою статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України. Згідно з частиною першою, другою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598). Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути пов`язані з неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 МК України, є обов`язком декларанта. Так, з матеріалів справи вбачається, що 25 травня 2022 року між Компанією «OMEGA MUSAVIRLIK MUHEDISLIK VE TICARET LIMITED SIKRETU», як продавцем, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , як покупцем укладено зовнішньоекономічний договір №UA-25/05/2022-03 (далі - Контракт, Договір). Відповідно до пунктів 1.1. Контракту продавець зобов`язується поставити покупцю напівпричіп-цистерну, об`ємом 30 куб.м. в кількості 3 (три) одиниці, а також один напівпричіп LPG в подальшому названий «Товар», відповідно до Специфікації та Додатку до вказаного Контракту, які є невід`ємною частиною даного Контракту. Згідно пункту 2.1. Контракту загальна сума даного контракту визначається в євро та становить 155000,00 Євро (сто п`ятдесят п`ять тисяч) виходячи з наступного розрахунку: напівпричіп-цистерна, об`ємом 30 куб.м. 30000,00 (тридцять тисяч) євро/ 1 шт.- 1 одиниця, три одиниці вартістю 90000,00 (дев`яносто тисяч) євро, а також одна одиниця напівпричіп LPG 45 куб.м. вартістю 65000,00 (шістдесят п`ять тисяч) євро. Ціни вказані у Специфікації №1 включають вартість пакування, маркування Товару та є фіксованими та не підлягають зміні в межах дії даного Контракту. Покупець здійснює оплату в євро в наступному порядку: 89000,00 євро передплата здійснюється покупцем протягом 5 (п`яти) банківських днів; 66000,00 євро протягом 6 місяців з початку дії Контракту у розмірі 6 платежів, кожен платіж становить 11500 євро щомісячно, відповідно до проформи-інвойса, виставленого продавцем. Пунктом 3.5 Контракту передбачено, що разом з товаром, покупцю передаються наступні документи, необхідні для митного оформлення при ввезенні в Україну, зокрема: експортна декларація ЕХ1 (копія); комерційний інвойс; CMR, пакувальний лист, сертифікат походження. Згідно пропозиції продавця, що включає технічні та комерційні специфікації від 26.05.2022 ціна напівпричіп 30 куб м. становить 30000 євро за одиницю, за 3 одиниці 90000 євро. Відповідно до інвойсу №OMG202200011 від 31 травня 2022 року продавцем виставлено рахунок на оплату за товар: напівпричіп 30 куб.м. вартістю 30000 євро за одиницю, всього 3 штуки на суму 90000,00 євро; напівпричіп з насосом LPG об`ємом 45 куб.м. вартістю 65000 євро за 1 одиницю, всього 1 штука. На підставі вказаного інвойсу 26 червня 2022 року позивач здійснив передплату за контрактом UA-25/05/2022-03 від 25.05.2022 року у розмірі 90000,00 євро, що підтверджується платіжним дорученням №MT103. У пакувальному листі від 05 липня 2022 року товаром, що постачається зазначено 1 одиниця напівпричіпу-цистерни, об`ємом 30 куб.м., вага нетто 7500 кг, вага брутто 7500 кг. Відповідно до зазначених умов контракту та товаросупровідних документів передбачено, що продавець, а саме компанія «OMEGA MUSAVIRLIK MUHEDISLIK VE TICARET LIMITED SIKRETU» продає товар (3 (три) напівпричіпи-цистерни, об`ємом 30 куб.м. та напівпричіп LPG, об`ємом 45 куб.м. Загальна вартість придбаного позивачем товару становить 155000,00 євро, з них 90000,00 євро 3 напівпричіпи-цистерни, об`ємом 30 куб.м. (1 одиниця по 30000,00 євро) та 65000,00 євро напівпричіп LPG, об`ємом 45 куб.м. За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у МД №UA408040/2022/0017006 вартості товару 1 одиниці напівричіпу-цистерни, повна вага навантаження 30000 кг, саме за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) 30000,00 євро. Відносно посилань відповідача в оскаржуваному рішенні щодо розбіжностей у сумі передплати (89000,00 євро) визначеній у п. 2.1 контракту, з фактично сплаченою сумою (90000,00 євро), то такі суд оцінює критично, оскільки фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). Тобто, позивач, у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України, подав усі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги. Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову. В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню. Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.