Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/733/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2023 р. Справа № 440/733/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бершова Г.Є., Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2022, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, м. Полтава, по справі № 440/733/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у встановленні та виплаті з 01 липня 2021 року щомісячної доплати до призначеної пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно постанови КМУ № 713 від 14 липня 2021 року; - зобов`язати відповідача установити та виплатити позивачу з 01 липня 2021 року щомісячну доплату до призначеної пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно постанови КМУ № 713 від 14 липня 2021 року; - звернути рішення до негайного виконання. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду 25 квітня 2022 року по справі № 440/733/22 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду 25 квітня 2022 року по справі № 440/733/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наполягає на тому, що у порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" № 713 від 14 липня 2021 року не здійснив позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн з 01 липня 2021 року. А те, що йому перераховано пенсію з на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 № 440/5310/21 не впливає на його право на отримання вказаної виплати. Відповідач правом подання відзиву на позов не скористався. Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Позивач є пенсіонером, якому у 2007 році призначена пенсія за вислугу років у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та який перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, що відповідачем не заперечується. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, виготовленої Полтавським ОТЦК та СП станом на 01 березня 2018 року. Внаслідок такого перерахунку розмір пенсії позивача склав 6580,20 грн. 22 квітня 2021 року ГУ ДСНС в Полтавській області на ім`я позивача виготовлено та направлено на адресу відповідача оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року № 01-205/12 від 22 квітня 2021 року. 14 серпня 2021 року на виконання судового рішення у справі № 440/5310/21 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року на підставі зазначеної довідки. З 01 квітня 2019 року розмір пенсії позивача склав 11656,88 грн. У грудні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. з 01 липня 2021 року, яка залишена територіальним органом Пенсійного фонду без задоволення. Позивач не погодився з такою позицією відповідача у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає таке. Згідно з частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ). Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14 липня 2021 року № 713 установлено з 01 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту. У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01 липня 2021 року виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ. Аналіз наведених норм свідчить, що право на спірну виплату виникає у осіб, яким пенсія не перераховувалася після 01 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Матеріали справи, що розмір пенсії позивача було перераховано з 01.01.2018, а її загальний розмір склав 6580,20 грн. У зв`язку зі скасуванням у судовому порядку деяких приписів Постанов КМ України № 103 та № 704 у позивача з 01 квітня 2019 року виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. 14 серпня 2021 року на виконання судового рішення у справі № 440/5310/21 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року на підставі зазначеної довідки. З 01 квітня 2019 року розмір пенсії позивача склав 11656,88 грн. Тобто, розмір пенсії позивача після 01.03.2018 змінився та збільшився на 5076,68 грн, що є очевидно більшим за 2000 грн. Посилання позивача на висновок Верховного Суду у постанові від 02.10.2018 у справі № 552/3407/17 про те, що: «під «підвищенням пенсії» розуміється тільки таке збільшення суми нарахування, яке здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, тобто випадки, коли пенсія була неправомірно недонарахована і в подальшому на підставі рішення суду нарахована в належному обсязі, не належать до «підвищення пенсії»» є помилковим з тих підстав, що, по-перше, цей висновок стосувався застосування п. 5 Порядку № 1078, а по-друге, пенсія позивачеві у цій справі була б перерахована не з 01 квітня 2019 року, а з 01.01.2018. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для вплати позивачеві щомісячної доплати в сумі 2000,00 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 №

713. Посилання позивача на практику Верховного Суду є безпідставною з таких підстав. Відповідно до ч 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Аналіз вказаної норми свідчить, що суди мають враховувати висновки лише Верховного Суду та лише в частині застосування норм права, а не будь-яких висновків Верховного Суду за результатом оцінки наданих учасниками справи доказів та установлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи. Спірним у цій справі є застосування присів постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 № 713, щодо застосування яких, очевидно, не могло бути зроблено висновків у постановах Верховного Суду ухвалених у період з 23.11.2018 по 24.02.2021, тобто до ухвалення самої постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №

713. Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зазначає. Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України. Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2022 по справі № 440/733/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Г.Є. Бершов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий