Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/10505/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10505/22 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 травня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. за участю секретаря судового засідання Головченко В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд Сервіс Груп» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд Сервіс Груп» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування рішень, В С Т А Н О В И Л А Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ДПС у м.Києві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.06.2022 № 00105080704, № 00105090704. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем було подано контролюючому органу документи на підтвердження придбання товарів у ТОВ «Профімастрейд» та їх використання в господарській діяльності, які були відображені в акті перевірки, однак безпідставно невраховані ГУ ДПС у м.Києві. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що до завершення перевірки позивачем не надано всіх запитуваних документів, про що складено відповідні акти, а направлені на електронну пошту інспектора копії електронних документів не вважаються такими, що були належним чином завірені. Крім того, позивачем не надано товарно-транспортних накладних та документів на підтвердження якості придбаних товарів, при цьому, по ланцюгу постачання джерело походження товарів не підтверджено, що свідчить про безпідставність формування позивачем даних податкової звітності. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 20.01.2022 по 02.02.2022 співробітниками ГУ ДПС у м. Києві на підставі направлень від 20.01.2022 № 920/26-15-07-04-04, від 24.01.2022 та № 1065/26-15-07-04-04, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, наказу від 20.01.2022 № 510-п, проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо законності декларування у податковій декларації з ПДВ від 17.12.2021 № 9386155523 від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2021 року, за результатами якої складено акт від 09.02.2022 №7662/26-15-07-04-04/40945017 (а.с.31-46 т.1), в якому зафіксовано порушення позивачем: - п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ до сплати, за листопад 2021 року на загальну суму 773974,00 грн; - п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 ПК України в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за листопад 2021 року на загальну суму 2144035,00 грн; - п.44.1, 44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України, а саме, посадовим особам контролюючого органу не надано документи до перевірки (з урахуванням вимог п.52-2 підрозділу 10 р.XX «Перехідні положення» ПК України). На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 15.06.2022: - №00105080704 (а.с.87 т.2), яким визначено суму завищення від`ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за листопад 2021 року на 2144035,00 грн; - №00105090704 (а.с.88 т.2), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1160961,00 грн, у томі числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 386987,00 грн. Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що позивачем не було надано до перевірки належним чином засвідчені копії первинних документів щодо фінансово-господарських правовідносин з ТОВ "Профімастрейд", відповідні документи згідно положень пункту 44.6 статті 44 ПК України вважаються такими, що були відсутні у такого платника податків на час складення податкової звітності, тому у відповідача були наявні підстави для висновку щодо допущення позивачем порушення вимог податкового законодавства при формуванні показників податкової звітності за фінансово-господарськими правовідносинами з ТОВ "Профімастрейд" та висновку щодо заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ та завищення суми від`ємного значення сформованих за вказаними правовідносинами. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Підпунктом 9.1.3 п.9.1 ст.9 ПК України податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків. Пунктом 44.1 ст.44 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України. Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Слід зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих валових витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем. Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру). З акту перевірки позивача вбачається, що висновки контролюючого органу про порушення товариством вимог податкового законодавства ґрунтуються на не підтвердженні господарських операцій між позивачем та ТОВ "Профімастрейд", внаслідок не надання в ході проведення та до закінчення перевірки всіх запитуваних документів та по ланцюгу постачання товару в адресу ТОВ «Профімастрейд» та від ТОВ «Профімастрейд» до ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп» не встановлено джерело походження товару «Емульсія бітумна дорожня ЕКМП-60 СЛ», «Бітумний емульгатор Redicote E-11», «Щебінь гранітний (митий) фракційний кубовидний 5-10 мм», «Портландцемент марки М400». Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України). Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Як вбачається з вищенаведених норм, обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що основним видом діяльності позивача за КВЕД є 42.11 Будівництво доріг і автострад. ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп» має ліцензію на ведення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, видану ДАБІ України 29.05.2018 (а.с.48 т.1), до видів робіт по якій належить, зокрема, будівництво об`єктів транспортної інфраструктури - доріг автомобільних. Між позивачем та ТОВ «Профімастрейд» (постачальник) укладено договір поставки №3108-2021 від 31.08.2021, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, а покупець прийняти та оплатити його вартість, яка вказується в рахунку чи заявці. З метою підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем подано до матеріалів справи копії видаткових накладних, актів приймання-передачі товару «Емульсія бітумна дорожня ЕКМП-60 СЛ», «Бітумний емульгатор Redicote E-11», «Щебінь гранітний (митий) фракційний кубовидний 5-10 мм», «Портландцемент марки М400» (а.с.71-123 т.1). За результатами вказаних господарських операцій позивачем складено та направлено на реєстрацію податкові накладні за період з 01.09.2021 по 20.10.2021 (а.с.126-152 т.1). Відомості по операціям з придбання у ТОВ «Профімастрейд» товарів також відображено в податковій декларації з ПДВ за листопад 2021 року та в реєстрі податкових накладних в розрізі постачальників (а.с.153-168 т.1). Надходження товарів «Емульсія бітумна дорожня ЕКМП-60 СЛ», «Бітумний емульгатор Redicote E-11», «Щебінь гранітний (митий) фракційний кубовидний 5-10 мм», «Портландцемент марки М400» від ТОВ «Профімастрейд» та їх облік ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп» відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Профімастрейд» (а.с.169 т.1). Проведення розрахунків за придбаний у ТОВ «Профімастрейд» товар відображено в картці рахунку 311 (а.с.173-180 т.1), а також зафіксовано в актах звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.2022 (а.с.124 т.1). З метою підтвердження використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем надано копії договорів, укладених зі Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області і Службою автомобільних доріг у Тернопільській області щодо експлуатаційного утримання та ремонту автомобільних доріг, договірних цін на відповідні будівельні роботи, актів списання матеріальних цінностей, зокрема, «Емульсія бітумна дорожня ЕКМП-60 (СЛ)», «Бітумний емульгатор Redikote E-11», «Щебінь 5х10», «Портландцемент марки М400», довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актів приймання виконаних будівельних робіт, підсумкових відомостей ресурсів (а.с.224 т.1 - а.с.79 т.2). Також списання відповідних товарно-матеріальних цінностей «Емульсія бітумна дорожня ЕКМП-60 СЛ», «Бітумний емульгатор Redicote E-11», «Щебінь гранітний (митий) фракційний кубовидний 5-10 мм», «Портландцемент марки М400» на виконання договорів щодо експлуатаційного утримання та ремонту автомобільних доріг, укладених зі Службою автомобільних доріг у Хмельницькій області і Службою автомобільних доріг у Тернопільській області у Хмельницькій та Тренопільській областях, відображено в картці рахунку №23 та №28 (а.с.182-187, 194-201 т.1). На вимогу суду апеляційної інстанції позивачем надано підтвердження транспортування товарів «Емульсія бітумна дорожня ЕКМП-60 СЛ», «Бітумний емульгатор Redicote E-11», «Щебінь гранітний (митий) фракційний кубовидний 5-10 мм», «Портландцемент марки М400» до місць виконання будівельних робіт за відповідними договорами щодо експлуатаційного утримання та ремонту автомобільних доріг. Таким чином, позивачем підтверджено ділову мету та фактичне використання у власній господарській діяльності придбаних товарів у ТОВ «Профімастрейд». Податковий орган посилається не на надання позивачем відповідних документів на підтвердження правомірності відображення в бухгалтерській та податковій звітності господарських операцій з ТОВ «Профімастрейд» у ході та до завершення проведення перевірки ТОВ «Дорбуд Сервіс Груп». Так, в силу абз.1 п.44.6 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Позивач визнає, що під час проведення перевірки та до її закінчення ним не було подано належним чином засвідчені копії документів, що підтверджували показники, відображені у податковій звітності, оскільки такі документи були подані в електронній формі без засвідчення належним чином, у тому числі за допомогою електронно-цифрового підпису. Разом з тим, в силу абз.2 п.44.6 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано заперечення від 21.04.2022 на акт перевірки від 09.02.2022 №7662/26-15-07-04-04/40945012 (а.с.80-83 т.2), до якого були долучені копії відповідних документів, а саме атестата виробництва, ліцензії ДАБІ України, довідки про наявність власних технічних засобів, технічних паспортів на транспортні засоби, договорів з додатками суборенди майна, надання послуг, оренди нежитлових приміщень, оренди рухомого майна, первинних документів по ТОВ «Профімастред», акту звірки, первинних документів по доходу і витратам, картки рахунку №311 тощо, за результатами розгляду яких листом від 09.06.2022 №5264/1/26-15-07-04-04-07 висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення. Таким чином, оскільки до прийняття рішення контролюючим органом за результатами перевірки позивачем було подано належним чином засвідчені копії первинних документів по господарським операціям з ТОВ «Профімастред», у відповідача був наявний обов`язок врахувати такі документи під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Крім того, незважаючи на, начебто, не надання позивачем під час перевірки первинних документів на підтвердження формування податкової звітності, такі документи були наведені в додатку 1 до акта перевірки (а.с.47 т.1), оборотно-сальдові відомості по рахункам, податкові декларації з ПДВ з додатками, картки рахунків, платіжні доручення, договори поставки, оренди, суборенди з додатками до них, видаткові накладні, акти приймання-передачі. При цьому, відповідачем не надано відповідних актів про ненадання запитуваних документів від 27.01.2022 №577/Ж6/26-15-07-04-04, від 28.01.2022 №601/Ж6/26-15-07-04-04, від 09.02.2022 №806/Ж6/26-15-07-04-04, на які містяться посилання в акті перевірки позивача (а.с.32 т.1). Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій з ТОВ «Профімастред» первинними документами, у відповідності до вимог п.44.1 ст.44 ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Подані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулися та є економічно виправданими, здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Контрагент позивача є зареєстрованими платниками податків та перебуває на податковому обліку, та висновки про безтоварність господарських операцій ґрунтуються на не підтвердженні походження придбаних позивачем товарів по ланцюгу постачання, що базуться виключно на аналізі даних ЄРПН та інформаційних автоматизованих систем податкових органів, без дослідження фактичних обставин, без надання належної оцінки поданим позивачем первинним бухгалтерським документам. Будь-яких зустрічних звірок чи позапланових перевірок контрагента позивача та контрагентів другого порядку контролюючим органом не проводилось, що підтвердив представник відповідачів у судовому засіданні. Натомість, неналежне формування фінансової та податкової звітності з боку контрагента позивача та контрагентів другого порядку є підставою для застосування відповідних правових наслідків саме то таких контрагентів та не може свідчить про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкової та бухгалтерської звітності за результатами господарських операцій, реальність яких підтверджена належними доказами, а факт подальшого використання придбаного товару та послуг у власній господарській діяльності, в тому числі на виконання замовлень з боку держави, підтверджується відповідними договорами та актами виконаних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи. Посилання контролюючого органу не надання позивачем товарно-транспортних накладних по поставкам та документів на підтвердження якості придбаних товарів відхиляються судом, оскільки наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Крім того, товарно-транспортні накладні не належать до первинних бухгалтерських документів у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому їх не подання до контролюючого органу, чи помилки в їх оформленні, не може вважатись належною підставою для висновків про нереальність господарських операцій. Контролюючим органом, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Суд звертає увагу, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Зазначена позиція була неодноразово висвітлена Верховним Судом у справах цієї категорії, зокрема у постанові від 18.03.2020 у справі №826/18952/14. Наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак, не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності не відбувалося отримання (постачання) платником податків товарів (роботи, послуг) по господарським операціям з його контрагентами. Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника. Втім відповідачем не подано жодних належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його безпосереднього контрагента, зокрема, вирока по кримінальній справі щодо такого контрагента, в якому досліджувались відповідні господарські операції, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок. Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 23.07.2020, який має бути врахований судом при виборі та застосування норм права до спірних правовідносин. Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо фіктивності відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених. Здійснення господарської діяльності контрагентами, не може мати наслідків для товариства, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Жодних належних доказів на підтвердження того, що позивач або його контрагент (контрагенти другого порядку) не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по спірним операціям та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, матеріали справи не містять, а відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, зворотного не доведено. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності реального вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а твердження податкового органу щодо відсутності реального здійснення господарських операцій спростовано наявними матеріалами справи. Порушення контрагентами правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податків вимог закону щодо формування даних податкової звітності, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 09.10.2018 у справі №815/3459/17 та від 10.11.2020 у справі №822/6302/15. Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем в повному обсязі підтверджено реальність господарських взаємовідносин з ТОВ «Профімастрейд», отримання позивачем відповідних товарів із подальшим їх використанням у власній господарській діяльності у відповідності до умов наведених договорів. Матеріали справи підтверджують рух коштів та матеріальних цінностей, зміну майнового стану сторін укладених правочинів, відповідність господарських операцій вимогам законодавства та наявність ділової мети таких господарських взаємовідносин, а тому висновки контролюючого органу про фіктивність господарських операцій є безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, беручи до уваги наведені вище висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Профімастрейд» фактично відбулись, мали наслідком зміни в майновому стані сторін правочину, спричинили підстави для відображення таких операцій в бухгалтерському та податковому обліку, а тому позивач правомірно сформував по вказаним господарським операціям показники бухгалтерської та податкової звітності, внаслідок чого висновки контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства є безпідставними, а спірні податкові повідомлення-рішення не можуть вважатись правомірним та підлягають скасуванню. На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд Сервіс Груп» - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд Сервіс Груп» - задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві від 15 червня 2022 року №00105080714 та №00105090704. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 22 травня 2023 року. Суддя-доповідач Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма