Ухвала КЦС ВС № 185/4959/22

Ухвала 22 травня 2023 року м. Київ справа № 185/4959/22 провадження № 61-6917ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційну скаргою приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», яка підписана представником Тюлькіною Оксаною Олександрівною, на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2022 року у складі судді: Перекопського М. М., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, в якому просив стягнути з ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я у розмірі 234 000 грн. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 120 000 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року апеляційну скаргу ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» залишено без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2022 року залишено без змін. У травні 2023 року ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Тюлькіною О. О., на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2022 року у складі судді: Перекопського М. М., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить: рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ціна позову у цій справі становить 234 000 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, ця справа є малозначною у силу вимог закону. У касаційній скарзі ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» вказує, що на момент звернення з позовом про стягнення моральної шкоди, заподіяної порушенням трудових прав (зокрема, в зв`язку з втратою працездатності), неможливо встановити, чи не перевищує ціна позову ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, у суду першої інстанції не було достатніх підстав для точного і однозначного віднесення даної справу до категорії малозначних. Тобто, справа віднесена до категорії малозначних помилково, і судові рішення підлягають касаційному оскарженню. ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» зазначає, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки за даною категорією справ відсутня єдина правозастосовча практика щодо визначення порядку розрахунку розміру моральної шкоди, мінімального та максимального розміру її грошового відшкодування. Внаслідок цього, кожен суддя виходячи з власних суб`єктивних переконань самостійно визначає порядок розрахунку та розмір моральної шкоди. Даний підхід є неефективним, не сприяє формуванню єдиної правозастосовчої практики, залишає прогалини для протиправних зловживань з боку позивачів, їх представників та окремих суддів. Суперечлива судова практика призводить до ситуації правової невизначеності в питанні визначення розміру моральної шкоди під час розгляду аналогічних справ. Проте ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не обґрунтовує чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання на те, що за даною категорією справ відсутня єдина правозастосовча практика щодо визначення порядку розрахунку розміру моральної шкоди, не свідчить про те, скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Оскільки розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац 2 частини третьої статті 23 ЦК України). Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Також ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» зазначає, що ця категорія справ має значний суспільний інтерес, є дуже поширеною та стосується інтересів широкого колу працедавців і осіб, які працюють в шкідливих умовах праці, та має виняткове значення для відповідача. Подання позовів про стягнення моральної шкоди внаслідок втрати працездатності у відношенні відповідача має непоодинокий характер. Безпідставне та/або завищене стягнення грошової компенсації моральної шкоди з відповідача буде суттєво впливати на його фінансовий стан, що в кінцевому випадку негативно впливатиме на прибуток підприємства, фонд оплати праці працівників, рівень сплати податків до загального та місцевого бюджету. Разом із тим ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не обґрунтовує чому саме справа має значний суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що справа має значний суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України). Таким чином, оскаржені рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити приватному акціонерному товариству «ДТЕК Павлоградвугілля» у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана представником Тюлькіною Оксаною Олександрівною, на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. І. Крат І. О. Дундар Є. В. Краснощоков