LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855755/300/23

від 23.05.2023 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 755/300/23 Суддя першої інстанції: Гончарук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 травня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б., при секретарі - Ткаченко В.В., за участю: позивача: - ОСОБА_1 , представника відповідача: - Глущенко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Лук`янчука Валерія Миколайовича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа - Головне управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, В С Т А Н О В И Л А : У січні 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Лук`янчука Валерія Миколайовича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа - Головне управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому просив: - скасувати постанову серії 1КІ № 0000140630 за порушення правил зупинки, стоянки та паркування транспортного засобу Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_1 . Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу від Головного інспектора з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Лук`янчука Валерія Миколайовича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Головного управління патрульної поліції у м. Києві до суду апеляційної інстанції не надходили. У судовому засіданні 23 травня 2023 року ОСОБА_1 було заявлено клопотання про залучення до судового розгляду справи у якості співпозивача власника транспортного засобу - ОСОБА_2 . Порадившись на місці, колегія суддів, враховуючи приписи ст. 48 КАС України щодо порядку заміни неналежної сторони, вважає за необхідне відмовити у задоволенні вказаного вище клопотання з огляду на те, що у суду апеляційної інстанції на стадії апеляційного розгляду відсутні такі повноваження. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу винесено відносно ОСОБА_2 , отже заявлена позивачем вимога про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) 1КІ № 0000140630 від 30.12.2022 року, прийнята Головним інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Лук`янчуком Валерієм Миколайовичем, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП з накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн не підлягає задоволенню, оскільки дією суб`єкта владних повноважень щодо її винесення не порушено права, свободи або законні інтереси позивача. Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Головним інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Лук`янчуком Валерієм Миколайовичем винесено постанову серії № 1КІ № 0000140630 від 30.12.2022 року, якою було притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 680 грн 00 коп. за ч. 3 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої позивач 30.12.2022 року о 14-57 год., на вул. Хорива, 5-А у м. Києві транспортний засіб марки «MAZDA CX-5», д/н НОМЕР_1 зупинено на перехресті або ближче 10 м. від перехрестя, чим порушено вимоги п. 15.9 г) ПДР України. Позивач, вважаючи винесену постанову про адміністративне правопорушення протиправною, звернувся із вказаним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно пункту 15.9 (г) ПДР зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга. Згідно з ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 1521 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення). Також положеннями статті 279-1 КУпАП визначено, що повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно положень ч.1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Так, відповідно до матеріалів справи, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу винесено відносно ОСОБА_2 , яка є власником транспортного засобу Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_1 . Єдиним доводом апеляційної скарги щодо необґрунтованості рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 зазначено те, що так як він є чоловіком ОСОБА_2 , відносно якої було винесено спірну постанову, а оплачувався штраф із спільного бюджету сім`ї, то його права, в силу положень Сімейного кодексу також порушено, втім, колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, з огляду на наступне. Відповідно до ст.. 7 КУпАП, відповідно до якої ніхто не може бути підданий заходи впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі та в порядку, встановленому законом. Відповідно до примітки до ч.1 ст. 122 КУпАП зазначено, що суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису). Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Отже, нормами КУпАП чітко встановлено суб`єкта відповідальності у справах про адміністративне правопорушення, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) та передбачене ч. 1-3 ст. 122 КУпАП, з огляду на що доводи апелянта є необґрунтованими. Інші доводи апелянта не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції та не є підставами для його скасування. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року - без змін. Керуючись ст..ст. 241, 242, 272, 286, 310, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: Я.Б.Глущенко С.Б.Шелест Повний текст рішення складено 23 травня 2023 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»