Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/14661/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14661/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у Київській області від 26 квітня 2021 року №194 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Броварського РУП" в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність на начальника сектору логістики Броварського РУП ГУ НП в Київській області майора поліції ОСОБА_1 . Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року позов задоволено. В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Київській області, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Станом на 22 травня 2023 року позивачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у спірний період проходив службу в органах Національної поліції на посаді Т.в.о. начальника сектору логістики Броварського РУП ГУНП в Київській області. Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області "По особовому складу" від 26 лютого 2021 року №64 о/с на виконання вимог наказу Національної поліції України від 24 грудня 2020 року №1034дск "Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Київській області" призначено по Броварському районному управлінню поліції майора поліції ОСОБА_1 начальником сектору логістики. Наказом начальника Броварського РУП ГУНП в Київській області від 04 лютого 2021 року №42 доручено провести щорічну чергову інвентаризацію речових доказів в управлінні поліції. Виконання наказу було покладено на позивача. За наслідками проведеної інвентаризації позивачем подано начальнику Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області рапорт, який зареєстрований за №2728/109/1300/02-21 від 11 лютого 2021 року, відповідно до змісту якого позивач доповів, що у слідчому відділі Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, а саме капітана поліції Литовченка Дмитра Володимировича, знаходились матеріали кримінального провадження №12020110130001878 від 23 червня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтями 307 частина 2, 307 частина 3 Кримінального кодексу України. Крім того, за змістом вказаного рапорту, позивач доповів, що "згідно наказу Броварського РУП ГУНП в Київській області № 42 від 04 лютого 2021 року у Броварському районному управлінні поліції за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Ярослава Мудрого, 24, виявлено відсутність речових доказів по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020110130001878 від 23 червня 2020 року. Наказом Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області "Про призначення службового розслідування" від 11 лютого 2021 року призначено службове розслідування за інформацією, викладеною позивачем, яке наказом від 10 березня 2021 року №129 продовжено на один місяць до 10 квітня 2021 року. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією складено висновок, затверджений начальником Броварського РУП ГУНП в Київській області 09 квітня 2021 року, згідно якого комісія дійшла висновку, що у діях позивача вбачаються порушення вимог статей 3, 18, 64 та 91 Закону України "Про Національну поліцію", статті 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року за № 2337-VIII та пунктів 1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, абзацу 2 пункту 8 "Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104, які виразилися у неналежному зберіганні речових доказів, що призвело до їх втрати та вважала би попередити останнього про службову невідповідність. Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Броварського РУП" від 26 квітня 2021 року №194 позивача за порушення вимог статей 3, 18, 64 та 91 Закону України "Про Національну поліцію", статті 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року за № 2337-VIII та пунктів 1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, абзацу 2 пункту 8 "Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104, які виразилися у неналежному зберіганні речових доказів, що призвело до їх втрати попереджено про неповну службову відповідність. Вважаючи вказаний наказ відповідача протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі по тексту - Закон України від 02.07.2015 №580-VIII (тут і надалі в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин)) служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Підпунктом 1 пункту 1 частини 1 статті 18 Закону від 02.07.2015 №580-VIII передбачено, Поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Згідно з положеннями частини 1 статті 19 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 року №2337 - VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі по тексту - Дисциплінарний статут (тут і надалі в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин)). Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина 1). У 2 частині цієї ж статті за вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом (частина 3 статті 11 Дисциплінарного статуту). Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (частина 1 статті 12 Дисциплінарного статуту). Згідно пункту 4 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських може застосовуватися такий вид дисциплінарного стягнення, як попередження про неповну службову відповідність. Відповідно до частини 2 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Згідно з частиною 3 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Як вже зазначалось вище, начальником Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області видано наказ про проведення службового розслідування №66 від 11 лютого 2021 року, яким призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію, якою, в свою чергу, проведено таке розслідування, відібрано письмові пояснення у тому числі від позивача та складено відповідний висновок за результатами проведеного службового розслідування. Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії висновку службового розслідування, зокрема, з його описової частини, дисциплінарною комісією було встановлено порушення позивачем службової дисципліни, яка виразилась у порушенні вимог статей 3, 18, 64 та 91 Закону України "Про Національну поліцію", статті 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року за № 2337-VIII та пунктів 1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, абзацу 2 пункту 8 "Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104, які виразилися у неналежному зберіганні речових доказів позивачем. Вказані висновки були зроблені комісією виходячи з того, що позивач, перебуваючи на посаді Т.в.о. начальника сектору логістики Броварського РУП ГУНП в Київській області, було проведено інвентаризацію речових доказів, в ході якої останнім виявлено нестачу речових доказів по кримінальному провадженню №12020110130001878 від 23 червня 2020 року. Проте колегія суддів звертає увагу, що до функціональних обов`язків начальника сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1 , з якими останній ознайомився 28 січня 2020 року, не входить обов`язок здійснювати зберігання речових доказів у спеціально обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі. Крім того, відповідачем не надано й будь-якого іншого наказу керівника відділу поліції щодо покладення на позивача такого обов`язку. За таких підстав, у позивача, як т.в.о. начальника сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області, був відсутній обов`язок щодо зберігання речових доказів у спеціально обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі у відділі поліції. Правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження визначає Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 (далі по тексту - Порядок №1104 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин)). У відповідності до пункту 8 Порядку №1104 відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, дізнавач, який здійснює таке провадження. Відповідальною за зберігання речових доказів в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі є посадова особа органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, що призначається наказом керівника такого органу або наказом керівника слідчого підрозділу, підрозділу дізнання відповідно до повноважень (далі - відповідальна особа). Згідно із зазначеним наказом з числа посадових осіб органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, призначається також особа, яка заміщує відповідальну особу в разі її відпустки, відрядження чи тривалої відсутності з інших причин, та особа, в якої на відповідальному зберіганні знаходиться дублікат ключів від обладнаного приміщення чи спеціального сейфа. Таким чином, єдиною умовою для покладення обов`язків на посадову особу органу є відповідний наказ, наказ керівника такого органу або наказ керівника слідчого підрозділу, підрозділу дізнання відповідно до повноважень. Як вже було зазначено вище, матеріали справи належним чином засвідченої копії такого наказу не містять. Так, зі змісту висновку службового розслідування, як і з наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, взагалі не вбачається, які саме положення статей 3, 18, 64 та 94 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII були порушені позивачем та в чому саме це виразилось, з огляду на те, що відповідно до функціональних обов`язків позивача не входило обов`язку щодо відповідальності за зберігання речових доказів в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі. В свою чергу, матеріали справи не містять в собі жодних доказів, які саме дії вчинив позивач, що підтверджувало б порушення ним вказаних вище пунктів Правил етичної поведінки поліцейських. Крім того, як вже зазначалось судом, відповідно до абзацу 2 пункту 8 Порядку № 1104 відповідальною за зберігання речових доказів в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі є посадова особа органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, що призначається наказом керівника такого органу або наказом керівника слідчого підрозділу, підрозділу дізнання відповідно до повноважень (далі - відповідальна особа). Згідно із зазначеним наказом з числа посадових осіб органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, призначається також особа, яка заміщує відповідальну особу в разі її відпустки, відрядження чи тривалої відсутності з інших причин, та особа, в якої на відповідальному зберіганні знаходиться дублікат ключів від обладнаного приміщення чи спеціального сейфа. Між тим, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач, у розумінні вимог чинного законодавства, не був на момент виникнення спірних правовідносин, відповідальною особо за зберігання речових доказів в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі, а тому, не міг порушити вказану норму. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в діях позивача були відсутні ознаки порушень вимог статей 3, 18, 64 та 91 Закону України "Про Національну поліцію", статті 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України", затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року за № 2337-VIII та пунктів 1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, абзацу 2 пункту 8 "Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104, відповідно, наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 26 квітня 2021 року №194 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Броварського РУП" в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність на начальника сектору логістики Броварського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Файдюк В.В.