Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/1702/23

Справа № 308/1702/23 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 12.05.2023 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Фазикош Г.В., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Меженної В.І, розглянувши в залі судових засідань, в м. Ужгороді, матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою його захисника адвоката Меженної В.І. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2023, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.02.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн судового збору. В оскарженій постанові судді від 20.02.2023 вказано, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за таких обставин. 20.01.2023, об 11 годині 40 хвилин по вулиці Шумній, 31 в місті Ужгород ОСОБА_1 на транспортному засобі ВАЗ 2163, н.з. НОМЕР_1 , надавав послуги таксі з перевезення пасажирів (1 людина), без одержання ліцензії, передбаченої п.24 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Меженна В.І. просить зазначену вище постанову судді від 20.02.2023 скасувати, а провадження у даній справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог адвокат посилається на те, що суд першої інстанції, при розгляді справи не звернув уваги на те, що суб`єктом складання протоколу не долучено доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 надає послуги з перевезення пасажирів в режимі таксі. Матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність, пов`язану із наданням послуг з перевезення пасажирів. Відсутні в матеріалах справи докази у підтвердження висновків про те, що ОСОБА_1 не зареєстрований як суб`єкт господарювання та що в нього відсутня ліцензія на відповідний вид діяльності. Не вказано осіб, яким він надавав послуги таксі, за якою ціною здійснював послуги з перевезення пасажирів чи існувала регулярність таких послуг та чи взагалі такі послуги надавалися. Також апелянт вказує, що в матеріалах справи відсутні пояснення будь-якого свідка, який був очевидцем надання ОСОБА_1 послуг вартісного характеру, пов`язаних з автоперевезенням, чи безпосередньо отримав такі послуги від останнього. Окрім того, долучена до матеріалів справи ксерокопія фотокартки транспортного засобу ВАЗ - 2163, н.з. НОМЕР_2 , жодним чином не засвідчує здійснення перевезення пасажирів, фото демонструє лише припарковане авто. Захисник вказує, що місцевий суд не звернув увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення № 0011358 від 20.01.2023 при викладі обставин вчинення правопорушення відображено одиничний факт, що мав місце 20 січня 2023 року, об 11 год. 40 хв., а несистематичну діяльність, яка має здійснюватися протягом певного періоду часу. Але одиничний факт надання платних послуг по перевезенню пасажирів не утворює складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. В судовому засіданні в апеляційній інстанції, яке відбулося 21.04.2023 захисник Меженна В.І. апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити. Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою апеляційний суд відхиляє з огляду на таке. Апеляційний суд, відповідно до положень ст.294 КУпАП, переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, які зазначені у ст.251 КУпАП. Суд, у відповідності до приписів ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Апеляційний суд вважає, що вищевказані вимоги закону під час розгляду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 цього адміністративного правопорушення. Апеляційний суд визнає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі, досліджених суддею місцевого суду та перевірених апеляційним судом доказів, яким дана правильна оцінка у постанові. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 20.01.2023, об 11 годині 40 хвилин по вулиці Шумній, 31 в місті Ужгород ОСОБА_1 на транспортному засобі ВАЗ 2163, н.з. НОМЕР_1 , надавав послуги таксі з перевезення пасажирів (1 людина), без одержання ліцензії, передбаченої п.24 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП. З протоколу слідує, що такий складений за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який своїми підписами підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомився, копію документу отримав, відомості щодо його особи правильні. У протоколі вказано, що такий складений за участі свідка громадянки ОСОБА_3 , яка своїми особистими підписом це засвідчила. ОСОБА_1 не надано пояснень та не подано заперечень на вказаний протокол. Вищевказані обставини також підтверджуються копією направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 16.01.2023 № 015619 (а.с.2), копією графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 16.01.2023 (а.с.3), копіями посвідчення водія серії НОМЕР_3 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.8,9), фотокартками, на яких зображений автомобіль ВАЗ - 2163, н.з. НОМЕР_2 , на даху якого прикріплений знак Такси (а.с. 6,7). Надавши об`єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким у суду апеляційної інстанції підстав немає. Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази вини ОСОБА_1 апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки докази, що містяться у матеріалах справи, які досліджені та оцінені місцевим судом, відтак перевірені на предмет належності та допустимості судом апеляційної інстанції, у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.24 ст.7 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» та вчинив передбачене ч.1 ст.164 КУпАП адміністративне правопорушення. Дану обставину не оспорив і сам ОСОБА_1 , який в протоколі у графі пояснення особи нічого не зазначив, жодних заперечень, зауважень, скарг не висловлював. До протоколу додано фотокартку, на якій зображений автомобіль ВАЗ - 2163, н.з. НОМЕР_2 (а.с.6). На автомобілі прикріплено знак таксі-шашки. В судовому засіданні в апеляційній інстанції порушник ОСОБА_1 визнав, що авто справді його, розпізнавальний знак «таксі» було прикріплено ним, однак просив не карати його суворо, оскільки він потребує медичного лікування, коштів не має, мав лише намір займатись перевезеннями, однак цього наміру ще не реалізував. Відповідно до п.24 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» діяльність із перевезення пасажирів підлягає ліцензуванню, тобто отримання особою, яка здійснює таку діяльність, відповідної ліцензії Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а також без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Зміст вказаної норми свідчить і про те, що адміністративна відповідальність настає й за одноразове надання послуг з перевезення пасажирів без відповідної ліцензії на зайняття таким видом діяльності. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що, надаючи послуги з перевезення пасажирів, ОСОБА_1 не мав ліцензії, отримання якої є обов`язковим для особи, яка займається перевезеннями пасажирів. Вищенаведене свідчить про те, що ОСОБА_1 є суб`єктом передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП адміністративного правопорушення. Таким чином, вищевказані доводи апеляційної скарги стосовно того, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі не підлягають задоволенню. Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують факту вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23,33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.164 КУпАП. При цьому судом було застосовано санкцію у мінімальному розмірі, дозволеному відповідною нормою. Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без змін, а подана адвокатом Меженною В.І. апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і є безпідставними без задоволення. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Меженної В.І. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.02.2023 про визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.164 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Г.В. Фазикош