Ухвала КАС ВС № 160/11001/21

УХВАЛА 22 травня 2023 року Київ справа № 160/11001/21 адміністративне провадження № К/990/13906/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2022 у справі № 160/11001/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 18.04.2023 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 11.04.2023. Одночасно ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, однак, Верховний Суд в ухвалі від 25.04.2023 визнав, що наведені у ньому доводи позбавляли можливості його вирішити. Цією ухвалою Верховний Суд касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення. Також у зв`язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) запропонував у встановлений судом строк надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, повинно бути викладено з урахуванням вимог передбачених статтею 328 КАС України. На виконання вимог цієї ухвали суду ГУ ДПС 05.05.2023 засобами поштового зв`язку направило клопотання про усунення недоліків касаційної скарги. До клопотання долучено: заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення; уточнену касаційну скаргу. Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вмотивоване тим, що повернення попередньої касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення, а Конституція України закріплює право на судовий захист. Наголошує, що строк на касаційне оскарження був пропущений виключно через обставини, які були зумовлені введенням з 24.02.2022 воєнного стану в Україні. Звертає увагу на надмірну завантаженість працівників, яка була зумовлена, зокрема, кількістю вхідної процесуальної кореспонденції; тривалістю повітряних тривог, відключеннями електроенергії. Також скаржник посилається на витяги з рішень Європейського суду з прав людини щодо забезпечення доступу до суду та уникнення надмірного формалізму та наводить практику Верховного Суду, відповідно до якої податковому органу було поновлено строк на касаційне оскарження під час реалізації права на повторне звернення до суду після повернення попередньої касаційної скарги. Тому скаржник вважає, що строк на касаційне оскарження був пропущений з поважних причин, у зв`язку з чим просить його поновити. Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Колегія суддів зазначає, що безперечно, запровадження воєнного стану є обставиною, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, пропуск процесуального строку повинен мати прямий причинний зв`язок з такою обставиною. При цьому, питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Згідно з частиною другою статті 9 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу. Верховний Суд в ухвалі від 25.04.2023 зазначав, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. У клопотанні про поновлення строку, поданому на виконання вимог ухвали від 25.04.2023, ГУ ДПС так і не обґрунтовує необхідність такого проміжку часу для приведення касаційної скарги відповідно до вимог КАС України, який сплинув між отриманням копії ухвали суду про повернення вперше поданої касаційної скарги до моменту повторного її подання - майже три місяці. ГУ ДПС лише зазначає, що в ухвалі суду йому було роз`яснено про те, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення. Водночас приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення обґрунтування вимог касаційної скарги, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення). Колегія суддів вважає, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб суб`єкта владних повноважень є суб`єктивною причиною пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, відповідно, не може бути підставою для його поновлення. Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Приведені витяги з рішень Європейського суду з прав людини, з огляду на їх зміст, не доводять наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки їх не можна вважати такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними. На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2022 у справі № 160/11001/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко