Постанова Київський апеляційний суд № 939/717/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 939/717/23 Головуючий у І інстанції Унятицький Д.Є. Провадження № 33/824/2591/2023 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 травня 2023 року Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Голуб С.А., за участі осіб, які з'явились в судове засідання: захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Таранова С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бородянського міськрайонного суду Київської області від 18 квітня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого, статтею 124, частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови Бородянського районного суду Київської області від 18 квітня 2023 року, водій ОСОБА_1 24 березня 2023 року об 11 год. 50 хв. на автодорозі М-07 Київ-Ковель 72 км + 500 м, керуючи автомобілем марки «Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожньої обстановки, не був уважним, не вибрав безпечного інтервалу руху та допустив зіткнення з колесовідбійником, внаслідок чого автомобіль занесло та він з`їхав у кювет. Внаслідок ДТП автомобіль зазнав механічних пошкоджень, а власник - матеріальних збитків, потерпілі відсутні. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1, п. 13.1, п. 2.3 б) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. При цьому ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху керував вказаним транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці за допомогою приладу «Drager «Alcotest», проба позитивна 2,08 %, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаною постановою Бородянського районного суду Київської області від 18 квітня 2023 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. У зв`язку із малозначністю правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ОСОБА_1 було оголошено усне зауваження і адміністративне провадження за цією статтею закрито. За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що постанова суду першої інстанції незаконною та прийнятою за неповного з`ясування обставин справи. В доводах апеляційної скарги зазначає, що працівники поліції не проінформували його про порядок застосування спеціального технічного засобу «Драгер», не доставили його до закладу охорони здоров`я для забезпечення достовірності результатів огляду на стан сп`яніння, оскільки він не був згодний з результатами огляду за допомогою технічного приладу «Драгер». На підставі викладеного в апеляційній скарзі, скаржник просить скасувати постанову Бородянського районного суду Київської області від 18 квітня 2023 року та закрити адміністративне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Таранов С.І. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив суд її задовольнити, вказавши, що діях останнього відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вину не доведено належним чином. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що вина у скоєному правопорушенні підтверджується письмовими матеріалами справи, зокрема, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківкою тестування на алкоголь, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, відеозаписом з нагрудних камер поліцейських. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень підтверджується даними, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 334654 від 24 березня 2023 року, згідно яких водій ОСОБА_1 24 березня 2023 року об 11 год. 50 хв. на автодорозі М-07 Київ-Ковель 72 км + 500 м керував транспортним засобом «Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці за допомогою приладу «Drager «Alcotest», проба позитивна 2,08 %. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передчасне ч. 1 ст. 130 КУпАП; - на відеозаписі із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспекторів СРПП ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, що здійснювали 24 березня 2023 року оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; - роздруківкою з технічного пристрою «Drager Alcotest 6820, прилад № АRMK - 0379, принтер № ARMD - 0643»; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, - письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 24 березня 2023 року; - схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 24 березня 2023 року об 11 год. 50 хв. на автодорозі М-07 Київ-Ковель 72 км + 500 м. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративних правопорушень складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року. Протоколи підписані особою, яка його склала, та безпосередньо ОСОБА_1 . Посилання скаржника на те, що працівник поліції перед проведенням огляду не проінформував ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу «Драгер», не доставив останнього до закладу охорони здоров`я для забезпечення достовірності результатів огляду на стан сп`яніння, оскільки останній не був згоден з результатами огляду, а також на недоведеність знаходження ОСОБА_1 за кермом автомобіля, спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Як вбачається із цього відеозапису, ОСОБА_1 знаходився на водійському сидінні в той час коли до нього підійшли працівники поліції. Автомобіль був пошкоджений і знаходився поза межами автодороги внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, оскільки не впевнено тримався на ногах, хитався. Поліцейським пояснив, що випив 200 грам горілки. Про це ж зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 334654 від 24 березня 2023 року. ОСОБА_1 дав згоду на проведення огляду за допомогою алкотестера «Драгер». На відео зафіксовано показники алкотестера «Драгер», а також відсутні заперечення ОСОБА_1 проти таких показників. Також на відеозапису зафіксовані покази свідків дорожньо-транспортної пригод, з яких вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди. Водночас судом першої інстанції в даній справі встановлена вина ОСОБА_1 в дорожньо-транспортній пригоді, але він звільнений від покарання за ст. 124 КУпАП, що вже доводить його керування транспортним засобом і висновки суду в цій частині ним не оскаржувались. Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що поліцейські прибули на місце події пізніше і не могли бачити, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, отже у них не було підстав складати на нього протокол за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Також несуттєвими є доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Таранова С.І.щодо того, що в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та в поясненнях свідка ОСОБА_2 відрізняється час вчинення правопорушення на декілька хвилин, оскільки ці обставини не спростовують наявність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 334654 від 24 березня 2023 року підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , який засвідчив своїм підписом, що йому роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП і повідомлено про розгляду справи в суді за викликом по смс. Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі не вказав. ОСОБА_1 під час проходження огляду на стан сп`яніння погоджувався із результатом огляду, відповідно у працівників поліції не було обов`язку щодо направлення особи до медичного закладу. Доводи захисника в частині нероз`яснення прав ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки в межах даного провадження приймав участь як сам правопорушник в суді першої інстанції, так і його захисник в апеляційному суді, відтак усі права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі і ті, які, на думку захисника не були дотримані, були в повній мірі поновленні в ході судового розгляду справи, де в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 пояснив, що права та обов`язки йому відомі і зрозумілі та він визнає свою вину у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та цілком усвідомлює наслідки скоєного ним правопорушення. Більше, з метою реалізації наданих ОСОБА_1 та його захиснику прав судами надана можливість останнім давати пояснення, подавати докази, висловлювати свою думку щодо усіх обставин справи, в результаті чого вони надали пояснення та вказали суду апеляційної інстанції на обставини, які не знайшли свого підтвердження. Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження захисника Ільчука Л.І. з приводу відсутності в його діях ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності. При цьому апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушень і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази його винуватості одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами. Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Апеляційний суд вважає, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону. Будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді даної справи місцевим судом було повно, всебічно і об`єктивно досліджено дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірено обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, надано цим обставинам належну правову оцінку та, приймаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 251, 252, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Бородянського районного суду Київської області від 18 квітня 2023 року в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.А. Голуб