Постанова Київський апеляційний суд № 757/21108/22-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/8077/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 травня 2023року місто Київ справа № 757/21108/22-ц Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М. за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Волкової С.Я., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Пересадько Олександр Борисович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- В С Т А Н О В И В: У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила: визнати такими, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №24375, вчинений 23 грудня 2021 рокуприватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості у загальній сумі 39032,31 грн. В обґрунтування вимог посилалася на те, що виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки не погоджується з підставами для вчинення виконавчого напису, зокрема, в частині безспірності заборгованості перед кредитором. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано виконавчий напис №24375, вчинений 23 грудня 2021 рокуприватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за договором №203866-КС-001 від 27 грудня 2020 рокупро надання фінансового кредиту у загальному розмірі 39 032,31 грн., таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з ТОВ «Бізнес позика» на користь ОСОБА_1 992,40 грн. сплаченого судового збору за подання позову, 18500 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Частково не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просив скасувати рішення суду в частині стягнення з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18500 грн.та ухвалити в цій частині нове про стягнення з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. В обґрунтування вимог посилався на те, що суд першої інстанції взагалі не врахував документи подані відповідачем задля зменшення витрат на правову допомогу. Вказував, що підготовка цієї справи до розгляду в суді, не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, адже зазначена справа не є складною, а необхідні процесуальні документи є шаблонними. Зазначав, що вартість послуг адвоката в загальній сумі 18500 грн. є необгрунтовано завищеною та неспівмірною із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи, значенням справи для учасників. 26 квітня 2023 року від представника позивача до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказував на те, що апеляційна скарга є необґрунтована, а її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника позивачанадійшло клопотання, в якому останній просив розглядати справу у його відсутність та у відсутність позивача. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України. Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовну вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що під час вчинення спірного виконавчого напису приватним нотаріусом не було дотримано вимоги чинного законодавства щодо процедури його винесення та перевірки безспірності вимог товариства. Рішення суду в цій частині та в частині стягнення з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 992,40 грн. не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається. Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині стягнення з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18500 грн. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що всі дії, вчинені представником позивача в межах розгляду цивільної справи №757/21108/22-ц, є правничою допомогою в розумінні вимог закону в межах саме даної цивільної справи, а тому витрати на професійну правничу допомогу адвоката Белінського В.А. у розмірі 18500,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Разом з тим, колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком судупершої інстанції, виходячи знаступного. Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України). При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу. При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Статтею 29 Закону України «Про адвокатуру» визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору. Згідно з ст.30 вказаного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Аналогічнийправовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц,постановахВерховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позову представником позивача був наданий попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявник очікує понести у зв`язку із розглядом справи. 05 вересня 2022 року представником позивача до суду першої інстанції було направлено заяву про розподіл судових витрат, в якій останній просив стягнути з ТОВ «Бізнес позика» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 24000 грн. та 500 грн. на відправку кореспонденції. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування представником позивача надано копії: договору про надання правової допомоги від 28 січня 2022 року, укладений між адвокатом Белінським В.А. та ОСОБА_1 ; квитанції від 15 лютого 2022 року відповідно до якої ОСОБА_1 було сплачено 18000 грн.; протоколу погодження договірної ціни; додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 28 січня 2022 року; акту приймання-передачі виконаних (наданих послуг) робіт №1 від 01 вересня 2022 року. Як вбачається з матеріалів справи, 28 січня 2022 року між адвокатом Белінським В.А. та ОСОБА_1. було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якого адвокат взяв на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором. Згідно протоколу погодження договірної ціни від 28 січня 2022 року, ОСОБА_1 та адвокат Белінський В.А. погодили ціни на виконання послуг з надання правової допомоги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги від 28 січня 2022 року, а саме: консультування - 1 год., 1000 грн.; проведено аналіз судової практики -1 год., 1000 грн.; написання та подання (направлення) адвокатського запиту Приватному виконавцю Пересадько О.Б. ВП №68328409 - 2 год., 1000 грн.; написання та подання (направлення) адвокатського запиту ПНКМНО Золотих О.О. - 1 год., 1000 грн.; написання та подання (направлення) до Печерського районного суду міста Києва заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - 3 год., 3000 грн.; складання та направлення до Печерського районного суду міста Києва позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - 4 год., 4000 грн.; складання та направлення відповіді на відзив на позовну заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - 3 год., 3000 грн.; написання та подання (направлення) клопотання про витребування доказів - 2 год., 2000 грн.; складання та направлення заяви про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню -1 год., 1000 грн.; написання та подання клопотання про розгляд справи за відсутності заявника і його представника -1 год., 1000 грн.; гонорар успіху - 6000 грн. Колегія суддів приходить до висновку, що зазначені представником позивача ОСОБА_1 - Белінським В.А. у заяві про розподіл судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу - 24000 грн. є завищеними, неспівмірними з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, що суперечить принципу розподілу судових витрат. Колегія суддів також вважає необхідним зазначити, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12травня 2020 року у справі № 904/4507/18. У випадку встановленого фіксованого розміру погодинних ставок адвокатів сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми погодинних ставок адвокатів зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 суми витрат на професійну правничу допомогу. Разом з тим, колегія суддів не погоджується з розміром, стягнутої судом першої інстанції з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» суми правової допомоги у розмірі 18500 грн. 01 вересня 2022 року між адвокатом Белінським В.А. та ОСОБА_1. був підписаний акт приймання-передачі виконаних (наданих послуг) робіт №1 від 01 вересня 2022 року, згідно якого на виконання договору про надання правової (правничої) допомоги від 28 січня 2022 року виконавцем були виконані роботи (надані послуги): консультування - 1 год.; проведено аналіз судової практики -1 год.; написання та подання (направлення) адвокатського запиту Приватному виконавцю Пересадько О.Б. ВП №68328409 - 2 год.; написання та подання (направлення) адвокатського запиту ПНКМНО Золотих О.О. -1 год.; написання та подання (направлення) до Печерського районного суду міста Києва заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - 3 год.; складання та направлення до Печерського районного суду міста Києва позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - 4 год.; складання та направлення заяви про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - 1 год. Всього вартість становить 12000 грн. Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру б/н від 15 лютого 2022 року позивачем було сплачено адвокату Белінському В.А. 18500 грн. Колегія суддів критично оцінює витрачений час на:написання та подання (направлення) адвокатського запиту Приватному виконавцю Пересадько О.Б. ВП №68328409 - 2 год. (1000 грн.); написання та подання (направлення) адвокатського запиту ПНКМНО Золотих О.О. - 1 год. (1000 грн.); написання та подання (направлення) до Печерського районного суду міста Києва заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - 3 год. (3000 грн.), оскільки ні до позовної заяви, ні до заяви про розподіл судових витрат адвокатом Белінським В.А. не було надано доказів, що останнім були написані та подані (направлені) адвокатські запити до Приватного виконавця Пересадько О.Б. та ПНКМНО Золотих О.О . Доказів написання та подання (направлення) до Печерського районного суду міста Києва заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню матеріали справи також не містять. Колегія суддів звертає увагу на те, що вирішуючи питання стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що 14 вересня 2022 року відповідач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» подав до суду першої інстанції клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якому просив зменшити розмір витрат позивача на правову допомогу до 2000 грн. Відповідач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» посилався у клопотанні на те, що вартість юридичних послуг завищена в декілька разів, оскільки дана справа не є складною, не вимагає вивчення великого обсягу нормативно-правових актів, складання великої кількості процесуальних документів, судова практика в цій категорії справ є сталою. Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічна правова позиція викладена у постановахОб'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19. Беручи до уваги складність справи, обсяг та час необхідний для виконання адвокатом, який надавав професійну правничу допомогу ОСОБА_1 робіт, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, колегія суддів дійшла висновку про доведеність понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 7000 грн., а саме: консультування - 1 год., 1000 грн.; проведено аналіз судової практики -1 год., 1000 грн.; складання та направлення до Печерського районного суду міста Києва позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - 4 год., 4000 грн.; складання та направлення заяви про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - 1 год., 1000 грн., що загалом становить 7000 грн. При цьому, колегія суддів враховує заперечення відповідача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА»,загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодуванняправової допомоги. Беручи до уваги складність справи, обсяг та час необхідний для виконання адвокатом, який надавав професійну правничу допомогу позивачу ОСОБА_1 робіт, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, враховуючи заперечення відповідача, колегія суддів дійшла висновку про зменшення понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу до 6000 грн. Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн., колегія суддів вважає співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору та доведеними. А відтак, доводи представника позивача ОСОБА_1 - Белінського В.А. у відзиві на апеляційну скаргу про те, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 18500 грн., оскільки стороною позивача були надані належні докази, які в повному обсязі підтверджують понесені ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у справі, колегія суддів відхиляє, оскільки визначені стороною позивача витрати на правову допомогу у заяві у розмірі 24000 грн. та які стягнуті судом першої інстанції у розмірі 18500 грн. є завищеними та не відповідають обсягу та часу необхідного для виконання адвокатом, який надавав професійну правничу допомогу позивачу ОСОБА_1 робіт. До відзиву на апеляційну скаргу адвокатом Белінським В.А. було долучено копію заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню від 14 лютого 2022 року. Колегія суддів не приймає додані до відзиву на апеляційну скаргу нові докази, оскільки такі докази у суд першої інстанції не подавалися стороною позивача та представник позивача не обґрунтував на не надав доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивноне залежали від нього. Звертаючись до суду з заявою про розподіл судових витрат, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача 500 грн. на відправку кореспонденції. Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про розподіл судових витрат представником позивача були додані фіскальні чеки, як доказ відправлення сторонам заяви про розподіл судових витрат на загальну суму 108 грн. (36 грн. * 3). Таким чином, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені ОСОБА_1 на направлення заяви про розподіл судових витрат, які пов`язані з розглядом справи у розмірі 108 грн. З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року в частині стягнення з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18500 грн. підлягає зміні, шляхом зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» з 18500 грн. до 6000 грн. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» - задовольнити частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 січня 2023 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18500 грн. змінити, зменшивши суму витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» з 18500 грн. до 6000 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які пов`язані з розглядом справи у розмірі 108 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий Судді