Постанова 4812 № 676/4623/22

17.05.23 22-ц/812/499/23 Єдиний унікальний номер судової справи: № 676/4623/22 Номер провадження №22-ц/812/499/23 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 травня 2023 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі: головуючого - Крамаренко Т.В., суддів - Темнікової В.І., Тищук Н.О., із секретарем судового засідання - Ковальським Є.В., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 22 березня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Кологривої Т.М., в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (надалі - ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, в с т а н о в и л а: У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Кам`янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою. Позивач зазначав, що 04 листопада 2021 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «CITROEN BERLINGO», державний номер НОМЕР_1 , належного «ПП АП Благодатненський птахопром», застрахованого відповідачем ПрАТ СК «Євроінс Україна», яким керував ОСОБА_2 , автомобіля «PEUGEOT PARTNER», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , автомобіля «VOLKSWAGEN», державний номерний знак НОМЕР_3 та автомобіля «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження. Згідно висновку експерта №187 від 25 листопада 2021 року вартість матеріального збитку становить 110 361,37 грн. Постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2022 року водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ст.124 КУпАП. Посилаючись на викладене та на те, що ПрАТ СК «Євроінс Україна» в добровільному порядку не сплатила йому страхове відшкодування, позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача матеріальну шкоду, спричинену внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 110361, 37 грн., витрати на оплату послуг експерта у розмірі 2700 грн., витрати на оплату юридичної допомоги у розмірі 11 000 грн., а також 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з моральними стражданнями та хвилюваннями через необхідність збирати документи по справі, звертатись за юридичною допомогою, здійснювати неодноразові поїздки до страхової компанії. Ухвалою Кам`янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 вересня 2022 року справу передано на розгляд Арбузинського районного суду Миколаївської області. 30 січня 2023 року від ПрАТ СК «Євроінс Україна» до суду надійшов відзив, у якому останнє заперечувало проти задоволення позову. Зазначило про те, що 05 листопада 2021 року ПрАТ СК «Євроінс Україна» було отримано повідомлення ОСОБА_2 про настання події, яка в подальшому може бути визнана страховим випадком. Позивач, будучи водієм, причетним до ДТП, не повідомив ПрАТ СК «Євроінс Україна» протягом трьох робочих днів з дня ДТП про її настання та не надав відповідного письмового повідомлення. Окрім цього, позивачем не було повідомлено про поважність причин неподання повідомлення про ДТП протягом встановленого Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строку. 14 червня 2022 року ПрАТ СК «Євроінс Україна» отримало заяву - звернення позивача. 15 червня 2022 року ПрАТ СК «Євроінс Україна» було направлено листа позивачу про необхідність надання пошкодженого транспортного засобу «PEUGEOT PARTNER» державний номерний знак НОМЕР_2 для огляду. 05 липня 2022 року ПрАТ СК «Євроінс Україна» отримало повідомлення позивача про ДТП за участю транспортного засобу, власник якого може бути визнаний потерпілою особою (повідомлення про ДТП), а також заяву про страхове відшкодування. Однак, лист ПрАТ СК «Євроінс Україна» про необхідність надання для огляду пошкодженого транспортного засобу позивачем було проігноровано, відповіді на нього відповідачем отримано не було. 06 липня 2022 року повторно було направлено аналогічного листа позивачу. При цьому, заповнивши бланк заяви про страхове відшкодування та підписавши її, позивач надав запевнення ПрАТ СК «Євроінс Україна» про те, що з положеннями п.33.3 статті 33 вказаного вище Закону ознайомлений і зобов`язується надати останньому всі необхідні документи, що стосуються даної ДТП. Зазначало, що відповідач не зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на замовлення експертного дослідження пошкодженого транспортного засобу, оскільки його огляд не відбувся не з вини страховика. Страховика не було повідомлено про дату, час та місце проведення огляду пошкодженого транспортного засобу судовим експертом. Вказує на відсутність підстав для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, зважаючи на те, що у даній справі не заявлено позовних вимог про відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю. Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 22 березня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток у розмірі 110 361, 37 грн., витрати на оплату послуг експерта у розмірі 2 700 грн., витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 10 085,90 грн. У задоволенні вимоги про відшкодування моральної шкоди відмовлено. Вирішено питання про судовий збір. Рішення суду мотивовано тим, що водій автомобіля «CITROEN BERLINGO» ОСОБА_2 виконав такий обов`язок щодо страхової компанії, у якій застрахована цивільна відповідальність автомобіля. Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на позивача не покладено обов`язок у триденний строк з дня настання ДТП повідомляти про настання страхового випадку страховика іншого учасника ДТП. У даному випадку ОСОБА_1 , як потерпілий у ДТП, набув безспірне право на звернення до страховика із заявою про отримання страхового відшкодування з моменту набранням законної сили постанови Арбузинського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2022 року, якою встановлено винуватця ДТП, під час якої було пошкоджено автомобіль позивача. Зважаючи на те, що 05 листопада 2021 року відповідач ПрАТ СК «Євроінс Україна» був повідомлений водієм ОСОБА_2 про настання страхового випадку, то визначений п. 34.2 ст. 34 Закону десятиденний строк повинен обчислюватися з 05 листопада 2021 року, а не з дати повідомлення позивача у червні 2022 року про страховий випадок. Дії страхової компанії щодо огляду пошкодженого транспортного засобу, а саме: надіслання позивачу листів від 15 червня 2022 року і 06 липня 2022 року з вимогою щодо надання огляду транспортного засобу, не мають жодного правового значення, оскільки такі дії здійснені страховою компанією з порушенням 10 денного терміну для проведення огляду транспортного засобу. Оскільки представник страхової компанії не забезпечив проведення огляду автомобіля протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (з 05 листопада 2021 року), то у позивача з 22 листопада 2021 року виникло право на вільний вибір аварійного комісара або експерта з метою встановлення розміру збитків, що і було реалізовано позивачем шляхом укладення 15 листопада 2021 року договору № 187 з судовим експертом Дадоновим В.В. Визначаючи розмір матеріального збитку у розмірі 110 361,37 грн. суд виходив з наявних доказів в матеріалах справи, а саме висновку експерта № 187 від 25 листопада 2022 року, який не спростовано відповідачем. Відмовляючи у задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що позивач під час ДТП не зазнав шкоди здоров`ю, а тому в даному випадку відсутні правові підстави для відшкодування її страховою компанією. Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу суд виходив з пропорційності розміру задоволених вимог. В апеляційній скарзі ПрАТ СК «Євроінс Україна» посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не взято до уваги несвоєчасне звернення позивача як учасника ДТП до Страховика із відповідним повідомленням, та його запевнення щодо надання пошкодженого ТЗ для огляду Страховиком, ігнорування звернень Страховика із проханням про надання ТЗ для огляду. Крім того, суд не застосував п. 37.1.3. ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Зважаючи на незабезпечення позивачем можливості представникам ПрАТ СК «Євроінс Україна» оглянути пошкоджений транспортний засіб «PEUGEOT PARTNER» державний номерний знак НОМЕР_2 та визначити на підставі проведеного огляду розмір матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, а також враховуючи несвоєчасне повідомлення про настання ДТП, неодноразове ігнорування законних вимог Страховика, суд повинен був застосувати положення п. 37.1.3. ст. 37 вказаного Закону та відмовити у задоволенні позову. У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача - адвокат Калабаня В.Р. просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У судове засідання сторони не з`явилися, про місце й час розгляду справи повідомлені належним чином, надіслали заяви про розгляд справи у їх відсутність. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. За положеннями статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Згідно зі ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України і обраний позивачем. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. При цьому, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, для чого роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і допомагає здійсненню їхніх прав. Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам закону оскаржуване рішення відповідає в повній мірі. З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що 03 листопада 2021 року о 9-00 год. на автодорозі Н-24 «Благовіщенське-Миколаїв» 95 км сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «CITROEN BERLINGO», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортних засобів «PEUGEOT РARTNER» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 та «MAZDA 6», державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_5 . Постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 24 травня 2022 року водія ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 закрито у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.13-16). Власником транспортного засобу «PEUGEOT PARTNER» державний номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_1 (а.с.18). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «CITROEN BERLINGO», державний номер НОМЕР_1 , належить «ПП АП Благодатненський птахопром», який на підставі наказу № 80 від 11 березня 2021 року закріплено за юристом - ОСОБА_2 (а.с.105-108). На момент ДТП цивільно - правова відповідальність володільця автомобіля «CITROEN BERLINGO» - АП «Благодатненський птахопром» застрахована у ПрАТ СК «Євроінс Україна» за полісом №АР/1296739 від 23 травня 2019 року за умовами якого ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду завдану майну встановлено 130 000 грн., розмір франшизи нуль грн. (а.с.95). Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України). Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності). Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1 Закону). За нормами статті 3 Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до статті 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. У підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально. Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35). Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Відповідно до підпунктів 37.1.1, 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. При цьому зазначений у підпункті 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону строк є присічним і поновленню не підлягає. Такий правовий висновок щодо застосування норм права висловлений Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 753/5293/16-ц (провадження № 14-310цс18), від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19) та Верховним Судом в постановах від 21 березня 2019 року у справі № 758/16132/16-ц (провадження № 61-30263св18), від 01 липня 2019 року у справі № 513/1275/14-ц (провадження № 61-22420св18), від 05 лютого 2020 року у справі № 748/1893/18 (провадження № 61-11557св19) та від 22 квітня 2021 року у справі № 754/5626/19 (провадження № 61-2061св20). Потерпілий має право на отримання страхового відшкодування і не зобов`язаний повідомляти про страховий випадок страхову компанію, яка за законом повинна здійснювати страхове відшкодування. Обов`язок повідомлення страховика покладений саме на водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Саме такі висновки міститься у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року справа №127/7010/17, 29 липня 2019 року справа №501/212/17, 21 серпня 2018 року справа №227/3573/16-ц. Судом встановлено, що водієм ОСОБА_2 05 листопада 2021 року ПрАТ СК «Євроінс Україна» було повідомлено про настання події, яка в подальшому може бути визнана страховим випадком (повідомлення № 162384) (а.с.102-104). 08 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ СК «Євроінс Україна» з заявою про відшкодування вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням автомобіля «PEUGEOT PARTNER» у розмірі 110361, 37 грн., яку відповідач отримав 14 червня 2022 року (108-109). В подальшому, 30 червня 2022 року позивач направив до ПрАТ СК «Євроінс Україна» повідомлення про ДТП за участю транспортного засобу, власник якого може бути визнаний потерпілою особою (повідомлення про ДТП), а також заяву про страхове відшкодування, які надійшли до ПрАТ СК «Євроінс Україна» 05 липня 2022 року. У повідомленні також зазначено про те, що пошкоджений транспортний засіб знаходиться за адресою: вул. Ракетна, 114 м. Херсон (а.с.112-116). Отже, наведене свідчить про те, що позивач звернувся до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування до закінчення річного строку з дня ДТП, тобто у межах строку позовної давності, то ним не порушено строк звернення до страхової компанії, а відтак є вірним висновок суду про те, що ОСОБА_1 , як потерпілий у ДТП, набув безспірне право на отримання страхового відшкодування. Що стосується визначення розміру страхового відшкодування, який підлягає стягненню то колегія суддів погоджується з висновком суду з огляду на наступне. Згідно з пунктом 22.1. ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до пункту 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена в порядку, встановленому цим законом. Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування (п. 34.1. ст. 34 Закону). Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (п. 34.2. ст. 34 Закону). Відповідно до п. 34.3 статті 33 Закону якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Згідно п. 36.2 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Як встановлено, представник страхової компанії не забезпечив проведення огляду автомобіля протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду (з 05 листопада 2021 року), а відтак у позивача з 22 листопада 2021 року виникло право на вільний вибір аварійного комісара або експерта з метою встановлення розміру збитків, що і було реалізовано позивачем шляхом укладення договору № 187 з судовим експертом Дадоновим В.В. за умовами якого згідно квитанції сплачено 2 700 грн. (а.с.24). Згідно висновку експерта № 187 від 25 листопада 2021 року КТЗ відновлювати економічно недоцільно, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «PEUGEOT PARTNER» державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП станом на 03 листопада 2021 року дорівнює його ринковій вартості та становить 110 361, 37 грн. (а.с.25-54). За змістом статті 30 Закону транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП не було у висновку експерту встановлено не було. Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає. За положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказів на підтвердження проведення представником страхової компанії у встановлений законом десятиденний строк всіх необхідних дії для проведення огляду транспортного засобу з метою визначення розміру заподіяної шкоди, а потерпіла сторона, позивач ОСОБА_1 ухилявся від своїх обов`язків надати пошкоджений транспортний засіб для огляду відповідачем не надані, що є його процесуальним обов`язком. Відповідачем протягом 90 днів з дня отримання заяви позивача про страхове відшкодування рішення станом на день винесення судом рішення не прийнято, що свідчить про порушення страховиком вимог Закону. До того ж, ПрАТ «СК «Євроінс Україна» належних та допустимих доказів щодо спростовування розміру матеріального збитку не надано, а відтак суд першої інстанції дотримуючись вказаних вище принципів дійшов вірного висновку що розмір матеріального збитку згідно висновку експерта № 187 становить 110 361,37 грн. а також витрати на оплату послуг експерта у розмірі 2700 грн. З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про покладення на відповідача обов`язку щодо сплати матеріальної шкоди на користь позивача. Що стосується висновку суду про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 085,90 грн. то колегія погоджується з цим з огляду на наступне. Згідно ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи. За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до положень ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, крім судового збору, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що 07 вересня 2022 року укладено договір про надання правової допомоги між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Калабаня В.П. Відповідно до розрахунку витрат від 07 вересня 2022 року консультація з клієнтом та узгодження правової позиції із вивчення матеріалів справи оцінено сторонами у 1 000 грн., складання позовної заяви - 2 000 грн., представництво у суді 10 000 грн. (а.с.8, 12). Згідно квитанції від 07 вересня 2022 року ОСОБА_1 за правничу допомогу адвокатом Калабаня В.П. сплачено 13 000 грн. (а.с.10). З урахуванням вимог статей 133, 137,141 ЦПК України, висновків Верховного Суду, на підставі наданих доказів та відсутність заперечень з боку відповідача щодо розміру таких вимог, застосувавши принцип пропорційності суд дійшов вірного висновку про розмір вказаних витрат у сумі 10 085,90 грн., які підлягають стягненню з відповідача. До того ж, доводів щодо неправильного визначення судом розміру витрат на правничу допомогу апеляційна скарга не містить. Висновки суду щодо відмову у задоволенні вимог про відшкодуванні моральної шкоди не оскаржувалися, а відтак не були предметом апеляційного розгляду. Доводи апеляційної скарги про несвоєчасне повідомлення позивача страховика про ДТП не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та висновками Верховного Суду, які відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України є обов`язковими для врахування судом. Посилання в апеляційній скарзі на не надання позивачем транспортного засобу для огляду з метою визначення розміру матеріальної шкоди також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як встановлено судом представник страхової компанії у встановлений законом десятиденний строк з дня повідомлення про страховий випадок - 05 листопада 2021 року не вчиняв всі необхідні дії для проведення такого огляду. До того ж, в суді першої інстанції та апеляційній інстанції представником відповідача не було заявлено жодних клопотань щодо надання належних та допустимих доказів на спростування розміру матеріальної шкоди. Інші в апеляційній скарзі доводи зводяться до заперечень на позов та які були предметом дослідження в суді першої інстанції, яким суд надав відповідну правову оцінку з урахуванням всіх фактичних обставин справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, і з якою погоджується колегія суддів. Європейський як суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду, а тому апеляційна скарга на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду, яке ухваленням з додержанням норм матеріального та процесуального права - залишенню без змін. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» - залишити без задоволення. Рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 22 березня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: Т.В. Крамаренко Судді: В.І. Темнікова Н.О. Тищук Повний текст постанови складено 22 травня 2023 року.