LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала ККС ВС758/10918/22

від 22.05.2023 · Кримінальна

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2023 року м. Київ справа № 758/10918/22 провадження № 51-3104ск23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 березня 2023 року про відмову прокурору в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року та повернення його апеляційної скарги, встановив: Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022100070002379 від 09 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК. Не погодившись з вказаним судовим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій порушив питання, у тому числі, про поновлення строку на його апеляційне оскарження. Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 березня 2023 року прокурору відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року та повернуто його апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Перевіривши доводи наведені в касаційній скарзі прокурора, та додані до неї документи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав. Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Частиною 3 ст. 395 КПК визначено, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Як убачається з матеріалів провадження за касаційною скаргою, оскаржену ухвалу слідчого судді було оголошено 01 грудня 2022 року, а з апеляційною скаргою прокурор звернувся 17 лютого 2023 року, тобто з пропуском п`ятиденного строку на апеляційне оскарження, що прокурором не заперечувалося, з огляду на його прохання про поновлення вказаного строку. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. При цьому, ч. 1 ст. 117 КПК встановлено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо він пропущений із поважних причин. Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які об`єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Так, про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини. Як убачається із доданої копії ухвали суду апеляційної інстанції, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження прокурор, який є процесуальним керівником у цьому кримінальному провадженні, мотивував тим, що він під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно в суді першої інстанції присутнім не був. Розглянувши вказане клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення, оскільки прокурор не надав суду апеляційної інстанції підтвердження неможливості своєчасного оскарження ухвали слідчого судді від 01 грудня 2022 року. З огляду на наведене, апеляційний суд на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК відмовив прокурору у поновленні строку на апеляційне оскарження та повернув апеляційну скаргу. З таким рішенням суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів касаційного суду. Обґрунтованих доводів на спростування висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження касаційна скарга прокурора не містить. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, не встановлено. Таким чином, оскільки з касаційної скарги прокурора та доданої копії судового рішення не вбачається підстав для задоволення скарги, то згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК колегія суддів вважає, що у відкритті провадження за його касаційною скаргою слід відмовити. Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд постановив: Відмовити прокурору у кримінальному провадженні у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 березня 2023 року про відмову прокурору в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 01 грудня 2022 року та повернення його апеляційної скарги. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»