Постанова 4821 № 712/2603/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/595/23Головуючий по 1 інстанції Номер провадження 22-ц/821/596/23 Справа №712/2603/22 Категорія: 302090000 Борєйко О.М. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 травня 2023 рокум. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Новікова О.М., Сіренка Ю.В. секретар Новицька Н.О. учасники справи: позивач Черкаська міська рада; відповідач ОСОБА_1 ; представник ОСОБА_1 адвокат Булатецький Андрій Андрійович; особи, які подали апеляційні скарги Черкаська міська рада, ОСОБА_1 ; розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2023 року, апеляційні скарги Черкаської міської ради та ОСОБА_1 на додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2023 року у цивільній справі за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі, в с т а н о в и в: у квітні 2022 року Черкаська міська рада звернулася до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що між позивачем та відповідачем на підставі рішення Черкаської міської ради від 23 червня 2011 року № 2-635 укладено два договори оренди землі від 05 грудня 2011 року на земельні ділянки площею 0,0165 га (кадастровий № 7110136700:03:013:0062) та площею 0,0070 га (кадастровий № 7110136700:03:013:0061). Вказані земельні ділянки розміщені у АДРЕСА_1 та надані в оренду у відповідності до вказаних договорів оренди землі строком на 49 років. За цільовим призначенням земельні ділянки віднесено до категорії земель житлової та громадської забудови, за функціональним використанням до категорії земель житлової забудови. На момент укладення договорів оренди землі від 05 грудня 2011 року, річна орендна плата за користування земельними ділянками становила 1% від її нормативної грошової оцінки, а саме земельної ділянки з кадастровим № 7110136700:03:013:0062 площею 0,0165 га 556,00 грн., земельної ділянки з кадастровим № 7110136700:03:013:0061 площею 0,0070 га 236,00 грн. Позивач зазначав, що рішенням Черкаської міської ради від 27 червня 2019 року № 2-4690 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси» встановлено розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками, яким згідно Класифікації видів цільового призначення земель присвоєно код «02.01 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» - 3 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до листів міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 14 червня 2021 року №93 та № 94, кадастрові номера 7110136700:03:013:0061 та 7110136700:03:013:0062 спірних земельних ділянок змінено на 7110136700:03:013:0143 та 7110136700:03:013:0144 відповідно. Вказував, що відбулася і зміна реквізитів для перерахування орендної плати, відомості про які потребують також відображенню у договорах оренди землі від 05 грудня 2011 року. З метою приведення у відповідність до законодавства України та рішення Черкаської міської ради від 27 червня 2019 року № 2-4690, вищезазначених договорів оренди землі від 05 грудня 2011 року, на адресу відповідача було направлено лист від 13 грудня 2021 року вих. № 7818-2 з проектами додаткових угод про внесення змін до договорів оренди землі від 05 грудня 2011 року. Позивач зазначав, що відповідачем додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди землі підписані не були. Листом від 04 січня 2022 року ОСОБА_1 повідомив про заперечення окремих умов запропонованих додаткових угод про внесення змін до договорів оренди землі, а саме в частині збільшення орендної плати та порядку проведення розрахунку. Станом на дату звернення з позовом до суду додаткові угоди до договорів оренди землі від 05 грудня 2011 року відповідачем не підписано та зміни до договорів оренди не внесено. Враховуючи наведене, Черкаська міська рада просила суд: - внести зміни до договору оренди землі від 05 грудня 2011 року, зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 лютого 2012 року за № 711010004000213, на умовах Черкаської міської ради, з моменту набрання рішення суду законної сили, а саме викласти у новій редакції: пункт 2 договору «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0165 га (кадастровий номер 7110136700:03:013:0144). Цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), код відповідно до класифікації видів цільового призначення земель 02.01», пункт 5 договору «нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 105458,10 грн. (сто п`ять тисяч чотириста п`ятдесят вісім грн. 10 коп.), згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до листа Відділу 1 Управління у Черкаському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 11.11.2021 № 3173/376-21», пункт 9 договору «за оренду земельної ділянки Орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою з 01.01.2021 встановлюється у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки, що становить 3163,74 грн. (три тисячі сто шістдесят три грн. 74 коп.)», пункт 11 договору «орендна плата за землю вноситься Орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним в розмірі 1/12 річної орендної плати шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок: UA108999980334129815000023759, одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси/код бюджетної класифікації: 18010900, код ЄДРПОУ: 37930566, банк: Казначейство України (ЕАП). Орендар бере на себе обов`язок уточнення зміни розмірів орендної плати та банківських реквізитів через фінансові та податкові органи на місцях»; - внести зміни до договору оренди землі від 05 грудня 2011 року, зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22 лютого 2012 року за № 711010004000211, на умовах Черкаської міської ради, з моменту набрання рішення суду законної сили, а саме викласти у новій редакції: пункт 2 договору «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0070 га (кадастровий номер 7110136700:03:013:0143). Цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), код відповідно до класифікації видів цільового призначення земель 02.01», пункт 5 договору «нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 48319,60 грн. (сорок вісім тисяч триста дев`ятнадцять грн. 60 коп.), згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до листа Відділу 1 Управління у Черкаському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 02.08.2021 № 249/376-21», пункт 9 договору «за оренду земельної ділянки Орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою з 01.01.2021 встановлюється у розмірі 3 % від її нормативної грошової оцінки, що становить 1449,59 грн. (одна тисяча чотириста сорок дев`ять грн. 59 коп.)», пункт 11 договору «орендна плата за землю вноситься Орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним в розмірі 1/12 річної орендної плати шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок: UA108999980334129815000023759, одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси/код бюджетної класифікації: 18010900, код ЄДРПОУ: 37930566, банк: Казначейство України (ЕАП). Орендар бере на себе обов`язок уточнення зміни розмірів орендної плати та банківських реквізитів через фінансові та податкові органи на місцях». Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду обґрунтоване тим, що між позивачем та відповідачем досягнуто згоди про внесення змін до пунктів 2 і 5 договорів оренди землі від 05 грудня 2011 року, укладених між позивачем та відповідачем, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Суд вказав, що позивачем неправильно застосовано підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного висновку останнього щодо необхідності внесення змін до п.9 договорів оренди землі від 05 грудня 2011 року, укладених між Черкаською міською радою та ОСОБА_1 . Також суд зазначив, що позивачем не доведено належними, достатніми, достовірними доказами і матеріали справи не містять жодних доказів необхідності внесення змін до п.11 договорів оренди землі від 05 грудня 2011 року, укладених між Черкаською міською радою та ОСОБА_1 . Додатковим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в указаній справі задоволено частково. Стягнуто з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень. В іншій частині заявлених вимог відмовлено. Додаткове рішення суду обґрунтоване тим, що підготовка до розгляду справи після укладення договору про надання правничої допомоги включає також надання консультацій клієнту і складання документів, а тому вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних з наданням консультацій у справі, в розмірі 2000 гривень, враховуючи, що відповідачем заявлено також вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи, в розмірі 5000 гривень, - задоволенню не підлягають. Суд з урахуванням того, що справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, прийшов до висновку, що вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню частково в розмірі 5000 гривень. Не погоджуючись із рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, Черкаська міська рада подала апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2023 року та додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2023 року, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. У апеляційній скарзі вказує, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим, оскільки ухвалено внаслідок неправильного застосування норм матеріального права. Посилаючись на пункт 13 спірних договорів оренди землі, вважає, що наявні підстави для внесення змін до указаних договорів. Апелянт стверджує, що розмір орендної плати встановлюється за згодою сторін, а законом лише встановлено верхню та нижню границі, в межах яких сторони мають право визначити розмір орендної плати. Зазначає, що рішенням Черкаської міської ради від 27 червня 2019 року № 2-46690 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси», річна орендна плата за користування земельними ділянками, яким згідно Класифікації видів цільового призначення земель присвоєно код 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), встановлено у розмірі 3 % від їх нормативної грошової оцінки. Рішення Черкаської міської ради набрало чинності з 01 січня 2020 року та на даний час є чинним, ніким не скасовано та не оспорено. Апелянт вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд судом першої інстанції не вірно застосовані положення ч. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України в частині не застосування до спірних правовідносин нижньої границі розміру орендної плати в розмірі 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що і призвело до ухвалення рішення з порушенням норм процесуального права. ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказуючи на правильність рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Не погоджуючись із додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та просить скасувати додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2023 року, ухвалити нове рішення про задоволення клопотання відповідача щодо стягнення понесених ним витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 10000 грн.; стягнути з Черкаської міської ради на його користь судові витрати за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 10000 грн. У апеляційній скарзі зазначає, що додаткове рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин справи, а висновки зроблені судом першої інстанції не відповідають обставинам справи. Вказує, що він уклав з адвокатом Булатецьким А.А. договір про надання правової допомоги від 28 травня 2022 року № 2 щодо представництва його інтересів. Стверджує, що послуги за вищевказаним договором надані адвокатом в повному обсязі, а згідно додатків 1, 2 до договору встановлено гонорар у фіксованому розмірі 10000 грн. та сторонами погоджено, що послуги щодо представництва інтересів клієнта в судах можуть надаватись вже після підписання акта приймання-передачі наданих послуг. ОСОБА_1 вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено йому у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 5000 грн. Черкаська міська рада правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалась. Заслухавши учасників справи, які з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05 грудня 2011 року між Черкаською міською радою та ОСОБА_1 було укладено договори оренди землі, відповідно до яких позивач на підставі п. 1.4 рішення Черкаської міської ради від 23 червня 2011 року № 2-635 передав в оренду відповідачу в строкове платне користування земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 165,0 кв.м. та 70,0 кв.м., що за функціональним використанням відноситься до категорії земель житлової забудови (а.с. 14-28). Вказані договори зареєстровані у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області 24 лютого 2018 року за №711010004000213 та 22 лютого 2018 року за №711010004000211 відповідно (а.с. 30). Згідно з пунктом 8 дані договори оренди землі укладені строком на 49 років з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 23 червня 2011 року № 2-635. Відповідно до пункту 9 вказаних вище договорів, річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в розмірі 1% від її нормативної грошової оцінки. Пунктом 13 спірних договорів встановлено, що умови цих договорів про розмір орендної плати переглядаються в тому числі у разі: - зміни умов господарювання, що тягне за собою зміну цільового призначення та (або) функціонального використання земельної ділянки або її частини; - зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; - невиконання орендодавцем обов`язків щодо повідомлення орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку, якщо це спричинило перешкоди в користуванні орендованою земельною ділянкою; - в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. В разі проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, внесення інших змін на підставі вимог діючого законодавства, а також разі будь - яких змін Черкаською міською радою розмірів орендної плати та нормативної грошової оцінки, що діють в м. Черкаси, розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цих договорів. В інших випадках у встановленому порядку вносяться зміни до цього договору. Як вбачається з листів міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 14 червня 2021 року № 93 та № 94, кадастрові номери 7110136700:03:013:0061 земельної ділянки площею 70 кв.м., та 7110136700:03:013:0062 земельної ділянки площею 165 кв.м., змінено на 7110136700:03:013:0143 та 7110136700:03:013:0144 відповідно (а.с. 35-36). Позивачем направлено відповідачу лист від 13 грудня 2021 року № 7818-2 з пропозицією внесення змін до спірних договорів (а.с. 37). 04 січня 2022 року відповідачем надано відповідь на указаний лсит, в якій останній надав згоду на внесення змін до пунктів 2 і 5; проти внесення змін до пункту 9 вказаних договорів оренди землі заперечив (а.с. 40). Згідно пункту 36 спірних договорів оренди землі від 05 грудня 2011 року, зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. В разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір підлягає вирішенню в судовому порядку. Суд першої інстанції, врахувавши положення статті 6 ЦК України, пункт 36 договорів оренди землі від 05 грудня 2011 року, вірно встановив, що оскільки між позивачем та відповідачем досягнуто згоди про внесення змін до пунктів 2 і 5 договорів оренди землі, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду. Що стосується відмови у задоволенні позовних вимог в частині внесення змін до пункту 9 спірних договорів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, відмовляючи у задоволенні указаної позовної вимоги, суд першої інстанції, правильно застосувавши положення статтей 626, 627, 629, 632, 638, 648, 651, 652 ЦК України, статті 14, 269-271, 288 Податкового кодексу України, статті 13, 15, 30 Закону України «Про оренду землі», врахувавши правові висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19, вірно встановив, що умовами договорів оренди землі від 05 грудня 2011 року, укладених між позивачем та відповідачем, передбачено розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, який відповідає вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, а саме річна сума платежу встановлена в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є розміром, який становить не більше 3 (трьох) відсотків нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок. Тому, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого переконання про відмову у задоволенні позовних вимог в частині внесення змін до пункту 9 договорів оренди землі від 05 грудня 2011 року. Щодо посилання Черкаської міської ради в апеляційній скарзі про те, що відповідно до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки, колегія суддів не бере до уваги, оскільки в указаній статті зазначено не більше 3 %, що вказує на помилковість твердження апелянта. Твердження в апеляційній скарзі про те, що рішенням Черкаської міської ради від 27 червня 2019 року № 2-46690 «Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси», річна орендна плата за користування земельними ділянками, яким згідно Класифікації видів цільового призначення земель присвоєно код 02.01 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), встановлено у розмірі 3 % від їх нормативної грошової оцінки, апеляційний суд не бере до уваги, так як дана обставина не є підставою для внесення змін до пункту 9 договорів оренди землі, оскільки спірними договорами не передбачено внесення змін до них на підставі рішень органу місцевого самоврядування. Встановлений згідно спірних договорів розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками (1 % від їх нормативної грошової оцінки), який погоджено сторонами при укладені указаних договорів, не суперечить вимогам статті 288 Податкового кодексу України, а тому судом зроблено правильний висновок про відсутність підстав для внесення змін у пункт 9 договорів оренди землі від 05 грудня 2023 року, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Що стосується позовних вимог в частині внесення змін до пункту 11 договорів оренди землі, то судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що позивачем не доведено належними, достатніми, достовірними доказами, а матеріали справи не містять жодних доказів необхідності внесення таких змін. Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що жодних доказів на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог в цій частині позивачем надано не було. Відтак, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині внесення змін до пункту 11 договорів оренди землі. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення було повно та всебічно досліджено обставини, що мають значення для справи, правильно застосовано норми матеріального права та відповідні правові позиції Верховного Суду і винесено законне та обґрунтоване рішення, яке зміні чи скасуванню не підлягає. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що орієнтовний розрахунок витрат на надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції становить 10000 грн. Частинами 1-3 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Оскільки доказів на підтвердження понесення ОСОБА_1 таких витрат до відзиву на апеляційну скаргу останнім долучено не було, тому підстави для їх стягнення з позивача на користь відповідача у суду апеляційної інстанції відсутні. У зв`язку із тим, що судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог Черкаської міської ради, додатковим рішенням суду від 15 березня 2023 року обґрунтовано стягнуто із позивача на користь відповідача понесені останнім витрати на правничу допомогу. Після ухвалення 09 лютого 2023 року рішення у справі відповідач подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у якому просив стягнути з Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 10000 грн витрат, понесених останнім на надання правничої допомоги. У відзиві на позовну заяву відповідач вказував, що орієнтовний розмір судових витрат на надання правової допомоги становить 10000 грн. Судом правильно враховані докази, надані відповідачем на підтвердження понесення ним судових витрат, а саме: договір про надання правової допомоги №2 від 28 травня 2022 року; акт приймання - виконаних робіт від 10 червня 2022 року; дублікат чека АТ КБ «Приватбанк» від 02 березня 2023 року на суму 10 000 гривень; призначення платежу: за послуги адвоката згідного договору 2 від 28 травня 2022 року. Представник позивача Птуха В.І. подала клопотання про зменшення судових витрат та просила відмовити відповідачу у стягненні судових витрат на професійну правову допомогу. При ухваленні додаткового рішення від 15 березня 2022 року судом першої інстанції враховано положення статей 137, 141 ЦПК України та стягнуто із позивача на користь відповідача судові витрати в розмірі 5000 грн. Колегія суддів погоджується із висновками суду, що такий розмір судових витрат є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг. Посилання ОСОБА_1 в його апеляційній скарзі на те, що послуги надані адвокатом в повному обсязі, а згідно додатків 1, 2 до договору встановлено гонорар у фіксованому розмірі 10000 грн. та сторонами погоджено, що послуги щодо представництва інтересів клієнта в судах можуть надаватись вже після підписання акта приймання-передачі наданих послуг, не спростовують правильності ухвалення судом додаткового рішення. Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Судом першої інстанції правильно враховано, що станом на дату укладення та підписання акту приймання передачі виконаних робіт 10 червня 2022 року, адвокатом не було фактично виконано роботи (надано послуги) з представництва інтересів у справі № 712/2603/22, а тому вимоги про відшкодування понесених витрат, пов`язаних з представництвом інтересів у справі станом на 10 червня 2022 року в розмірі 3000 гривень, задоволенню не підлягають. Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підготовка до розгляду справи після укладення договору про надання правничої допомоги включає також надання консультацій клієнту і складання документів, а тому вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних з наданням консультацій у справі, в розмірі 2000 гривень, враховуючи, що відповідачем заявлено також вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи, в розмірі 5000 гривень, - задоволенню не підлягають. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не впливають на правильність рішення суду першої інстанції та були предметом розгляду суду. Апеляційна скарга Черкаської міської ради не містить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, викладених у додатковому рішенні суду від 15 березня 2023 року. З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування чи зміни додаткового рішення суду першої інстанції про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на правничу допомогу. У зв`язку із залишенням апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення суду без задоволення, підстави для стягнення витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 10000 грн. відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги Черкаської міської ради та ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2023 року та додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2023 року без змін. Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційні скарги Черкаської міської ради та ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2023 року та додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 березня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складений 19 травня 2023 року Судді