Постанова 4857 № 500/1032/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/1032/23 пров. № А/857/6855/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Тернопільської міської ради на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року про забезпечення позову, постановлену суддею Мірінович У.А. у м.Тернополі у справі №500/1032/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ: 27 березня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення «Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування» №103 від 08.02.2023. 04 квітня 2023 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом встановлення Виконавчому комітету Тернопільської міської ради до набрання законної сили рішення суду заборони вчиняти дії щодо виконання рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 08.02.2023 за №103 «Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування». Доводи заявника зводяться до того, що оскаржуване рішення наділяє відповідача повноваження здійснювати дії, спрямовані на демонтаж огорожі, що завдасть майнової школи позивачу, а саме рішення, на переконання заявника, має очевидні ознаки протиправності, оскільки таке прийняте без дотримання відповідної процедури. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дію рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 08.02.2023 за №103 «Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування», - до набрання законної сили судовим рішенням в справі №500/1032/23. Не погодившись із ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, зазначивши, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню. Просить скасувати оскаржуване судове рішення ухвалити нове, яким в задоволенні вимог заяви про забезпечення позову відмовити. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги , суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. Так, відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Згідно з частиною 2 цієї статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Слід зазначити, що суд при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи із конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна із передбачених ч.2 ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Для забезпечення адміністративного позову суд може вживати заходи шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборони відповідачу вчиняти певні дії; встановлення обов`язку відповідача вчинити певні дії; заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (ч.1 ст.151 КАС України). Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч.2 ст.151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч.2 ст.150 КАС України. При вирішенні питання щодо доцільності вжиття заходів забезпечення позову підлягають врахуванню пов`язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише спрямована на виконання вимог ст.2 КАС України, на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та має тимчасовий характер - до вирішення спору по суті. При розгляді апеляційної скарги та перегляді ухвали про забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними або невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків. Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Відповідно до Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта. Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з предметом спору. Зі змісту заяви про забезпечення позову слідує, що, на думку заявника, існує ймовірність реалізації оскаржуваного рішення шляхом демонтажу огорожі по вул. Андрія Малишка в м. Тернополі. Зазначає, що встановлена огорожа не порушує будь-чиїх прав інших фізичних осіб чи інтересів територіальної громади м. Тернополя, встановлена виключно для недопущення будь-яких прав та інтересів осіб щодо житлового будинку та закріпленої земельної ділянки за кадастровим номером 6110100000:08:011:0085, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвала суду про задоволення заяви позивача про забезпечення позову мотивована наявністю очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Суд апеляційної інстанції зазначає, що, безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів, яких вони стосуються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Разом з тим, доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення є предметом розгляду при вирішення даної адміністративної справи по суті позовних вимог, а покликання на ймовірність реалізації оскаржуваного рішення, як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову, в розрізі предмету цього спору є недоречними з огляду на те, що такі виходять за межі предмету судового розгляду у даній справі. Щодо очевидності ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, то пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом. Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках. Суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав стверджувати про очевидні ознаки протиправності рішення до розгляду справи по суті та дослідження обставин прийняття оскаржуваного рішення. Заявником не наведено переконливих обгрунтувань необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, не подано суду належних та допустимих доказів наявності очевидної небезпеки його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості або ускладнення захисту за умови скасування заходів забезпечення позову. Наведені обставини в своїй сукупності при застосуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 05 квітня 2021 року, залишилися поза увагою суду першої інстанції, що має наслідком скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню. Керуючись статтями 150, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного суду України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Тернопільської міської ради задовольнити, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2023 року у справі №500/1032/23 - скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення Виконавчому комітету Тернопільської міської ради до набрання законної сили рішення суду заборони вчиняти дії щодо виконання рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 08.02.2023 за №103 «Про усунення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування» відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний