Постанова 4855 № 741/111/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 741/111/22 Суддя (судді) першої інстанції: Крупина А.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. за участю секретаря Островської О.В., розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 20 грудня 2022 року (м. Носівка, дата складання повного тексту - 20.12.2022) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Дмитренка Максима Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії НОМЕР_5 від 09.12.2021 про накладення адміністративного стягнення на позивача за закрити провадження у справі. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у тексті оскаржуваної постанови не зазначено, яка конкретно маса взята за основу перевищення загальної ваги на 8148 кг. За маршрутом руху транспортного засобу водій пройшов декілька обов`язкових контрольних зважувань, на яких порушень вагового режиму виявлено не було. Виходячи із загальної ваги транспортного засобу 44 060 кг 8,3% від вказаної ваги складає 3 656 кг, а не 8 148 кг, як зазначено у постанові. Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 20 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з`ясовано усіх обставин у справі, що мають значення для справи. Наголошує, що оскаржувана постанова в повній мірі відповідає нормам чинного законодавства та підтверджує вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні в мотивувальній частині. Згідно з ч.4 статті 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповнені або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є власником автомобіля DAFFTGXF 105, д.н.з. НОМЕР_1 , тип якого: спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач - Е, повна маса 23400 кг, маса без навантаження - 7200 кг (а. с. 17). У свою чергу ОСОБА_2 є власником спеціалізованого напівпричіпу - спеціалізованого контейнеровозу Н/ПР Е SCHMITZ модель SKI 24, д.н.з. НОМЕР_2 (а. с.18). 09 грудня 2022 року постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії НОМЕР_5, винесеної старшим державним інспектором відділу проведення систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті ОСОБА_3 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 8 500 грн (а. с. 13). Відповідно до вказаної постанови 03 грудня 2021 року о 20 год. 45 хв. за адресою: Р-03, Північно-Східний обхід м. Києва км 19+543 зафіксовано транспортний засіб DAFFTGXF 105, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України загальної маси транспортного засобу на 8,3% (8,148 тон), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Зі змісту постанови серії НОМЕР_5 вбачається, що вимірювання ваги транспортного засобу здійснювалося технічним засобом WIM4,4, серія та номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії - № 35-02/6017, 6018, 6019, 6020 до 26 жовтня 2022 року, також у постанові міститься посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу та відображена фотосвітлина транспортного засобу, в момент вчинення правопорушення. З листа Укртрансбезпеки від 05 січня 2022 року вих. № 21/85.4/15-22 вбачається, що скаргу позивача на постанову серії НОМЕР_5 від 09 грудня 2021 року було залишено без задоволення, а оскаржувану постанову без змін (а. с. 27-30). Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що досліджені докази свідчать про відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що вказує на відсутність вчинення позивачем, як власником транспортного засобу, вищевказаного порушення, передбачених пунктом 22.5 ПДР України. Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність. Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, показаннями свідків, тощо. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП (в редакції Закону № 1582-IX від 29.06.2021) визначено наступне порушення: «Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %. На переконання відповідача, встановлено факт здійснення перевезення позивачем вантажу з перевищенням встановлених законодавством вагових норм на 8,3 % (8,148 тон), та як наслідок порушення вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно частини 2 статті 132-1 КУпАП. При цьому, згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 марки DAF модель FTGXF 105, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який здійснював перевезення вантажу до порту Южний, його маса без навантаження становить 7 200 кг, повна маса автомобіля 23 400 кг (а. с. 17). Відповідно до копії товарно-транспортної накладної № 392 від 03 грудня 2021 року транспортний засіб DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом/напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_4 , насипом було завантажено кукурудзою, загальна маса (брутто) становила 44 060 кг. 04 грудня 2021 року під час розвантаження вага транспортного засобу (брутто) становила 43 840 кг, з них маса транспортного засобу 15 320 кг, маса вантажу 27 520 кг (а. с. 20, 21). На переконання відповідача та обставина, що належний позивачу транспортний засіб здійснював рух автомобільними дорогами загального користування та перевозив вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України без отримання на те спеціального дозволу, формує в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132- 1 КУпАП. Вказані докази містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет, які зазначені в оскаржуваній постанові, є у вільному доступі, за посиланнями вказаними в оскаржуваних постановах. Технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам встановленим чинним законодавством України, зокрема в оскаржуваній постанові зазначено, що вищевказані порушення зафіксовані технічним засобом WIM4,

4. У зв`язку з цим, уповноваженими посадовими особами відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті прийнято відповідне рішення та вищевказаною постановою позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи, зокрема, товарно-транспортна накладна підтверджує, що із автомобілем «DAF» модель «TG XF 105», р.н. НОМЕР_1 був саме контейнеровоз «SCHMITZ» модель «SKI 24», д.н.з. НОМЕР_2 , для якого визначені інші дозволені вагові показники. Дана обставина відповідачем не спростована. Враховуючи, що допустима загальна маса навантаження для контейнеровоза становить 44 тони, відповідачем невірно здійснено розрахунок та невірно встановлено порушення позивачем норм при проходженні вагового контролю, що вказує на відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності. Колегія суддів дійшла висновку, що є недоведеними вчинення позивачем, як власником транспортного засобу, порушень, передбачених пунктом 22.5 ПДР України та наявності події адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, тому наявні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови серія НОМЕР_5 від 09.12.2021. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. У зв`язку з викладеним, колегія суддів доходить висновку про необхідність частково задовольнити апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити частково. Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 20 грудня 2022 року - змінити в мотивувальній частині. В іншій частині рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 20 грудня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 18.05.2023. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна