Постанова 4855 № 640/10474/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/10474/22 Головуючий у 1 інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 травня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Аліменка В.О. Кузьмишиної О.М. За участю секретаря Заміхановської Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив: - визнати незаконними (протиправними) та скасувати накази Департаменту патрульної поліції від 25.05.2022 № 308 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та від 06.06.2022 № 827 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з поліції; - поновити ОСОБА_1 на посаді в Управлінні патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, яку він займав до звільнення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 9 наказу Департаменту патрульної поліції від 25.05.2022 № 308 щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону тактико-оперативного реагування Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції від 06.06.2022 № 827 о/с в частині звільнення інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону тактико-оперативного реагування Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Поновлено на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону тактико-оперативного реагування Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 07.06.2022. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.06.2022 по 16.11.2022 (день постановлення судового рішення) в сумі 104057,57 грн. Допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення лейтенанта поліції ОСОБА_1 посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону тактико-оперативного реагування Департаменту патрульної поліції лейтенанта з 07.06.2022 та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 18832,49 грн. Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Департамент патрульної поліції звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що відсутність позивача на службі зафіксована не лише Актом від 11.03.202, підписаним, у тому числі, безпосереднім командиром Фурманенком В. , а ще й рапортом командира батальйону ТОР Полухіним С. від 11.03.2022. Також, апелянт зазначає, що у своїх поясненнях від 18 травня 2022 року позивач не заперечував про свою відсутність на службі з 26.02.2022 по 28.02.2022, а також, з 01.03.2022 по 10.03.2022 у зв`язку з хворобою, при цьому, у тексті позову позивачем визнано власну відсутність за місцем несення служби з 25.02.2022 по 28.02.2022. На переконання апелянта, жодним законом не встановлено обов`язку для роботодавця складати акт про відсутність на службі поліцейського в кожен день нез`явлення працівника на роботі. Апелянт вказує, що позивача звільнено за порушення присяги поліцейського, що виразилось у самоусуненні від виконання службових обов`язків. При цьому, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не з`ясовувалось питання поважності/неповажності відсутності позивача на службі з 26.02.2022 по 28.02.2022, позивач не надавав будь яких доказів на підтвердження своїх пояснень щодо відсутності на службі з 26.02.2022 по 28.02.2022. 28 квітня 2023 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Департаменту патрульної поліції надійшла заява про виклик свідка. Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2023 року у задоволенні вищевказаної заяви відмовлено. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже, в апеляційному порядку підлягає перегляду рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 . Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 2017 року працював у Департаменті та з 01.02.2021 на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції у м. Києві. Указом Президента України «Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України» від 23.02.2022 № 63/2022 (зі змінами), затвердженим Законом України від 23.02.2022 № 2101-ІХ, ведено на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва надзвичайний стан з 00 годин 00 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (який неодноразово продовжувався). Актом про відсутність на роботі від 11.03.2022 зафіксовано відсутність ОСОБА_1 на службі, який самоусунувся від виконання службових обов`язків з 25.02.2022 по 11.03.2022. Відповідно до рапорту командира батальйону тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (далі також - ТОР УПП ДПП) Станіслава Полухіна на ім`я начальника УПП ДПП Юрія Зозулі, станом на 11.03.2022 для виконання службових обов`язків до УПП ДПП не прибули та про поважні причини відсутності не повідомили наступні працівники, зокрема, інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону тактико-оперативного реагування УПП ДПП ОСОБА_1 . Наказом Департаменту від 11.03.2022 № 1 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин порушення службової дисципліни, зокрема, ОСОБА_1 , призначене службове розслідування. Відповідно до акту від 11.03.2022 фіксації відмови від надання пояснень по службовому розслідуванню, призначеному наказом УПП у м. Києві ДПП від 11.03.2022 № 1, зафіксовано відмову за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 9 , ОСОБА_1 від надання пояснень по службовому розслідуванню. Також в акті відмічена неможливість направлення листа-запрошення для надання пояснень, оскільки заклади АТ «Укрпошта» в період проведення службового розслідування не працювали. На телефонний дзвінок за номером НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповів. Наказом Департаменту від 11.03.2022 № 159 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень», за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (у зв`язку зі встановленням за результатами службового розслідування обставин невиходу на службу без поважних причин у період з 01.03.2022 по 11.03.2022). Наказом Департаменту від 11.03.2022 № 602 о/с «По особовому складу», відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 11.03.2022 з посади інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції. Разом з тим, заступником начальника управління - начальником відділу проведення службових розслідувань та контролю управління моніторингу та аналітичного забезпечення Асланом Сам-Далірі на ім`я начальника Департаменту Євгенія Жукова подано доповідну записку від 12.05.2022, відповідно до якої він просив скасувати, окрім іншого, наказ Департаменту від 11.03.2022 № 159 в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 , у зв`язку з набранням чинності з 01.05.2022 змін до Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», оскільки попередні редакції зазначених нормативно-правових актів містили прогалини у врегулюванні питання щодо процедури отримання пояснень у працівників, до яких застосовані дисциплінарні стягнення, під час дії режиму воєнного стану (неможливість опитати особу та запросити для надання пояснень у зв`язку з евакуацією, збоїв у роботі телекомунікаційних систем, зупинення роботи поштових сервісів тощо). Наказом Департаменту від 12.5.2022 № 281 «Про скасування наказів ДПП про застосування дисциплінарних стягнень», на підставі вищезгаданої доповідної записки від 12.05.2022, було скасовано, окрім іншого, наказ Департаменту від 11.03.2022 № 159 в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 .. На підставі наказу Департаменту від 12.5.2022 № 281, наказом Департаменту від 13.05.2022 № 785 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону тактико-оперативного реагування з 11.03.2022 та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 12.03.2022 по 12.05.2022. Натомість, наказом Департаменту від 14.05.2022 № 583 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків», з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин порушення службової дисципліни, зокрема, ОСОБА_1 , призначене службове розслідування у формі письмового провадження. Членом дисциплінарної комісії було оформлено ОСОБА_1 запрошення № 2148/41/11/2-2022 від 14.05.2022 для надання пояснень на 18.05.2022 на 10:00, яке було направлено позивачу за допомогою месенджерів телефону 14.05.2022. Разом з тим, ні наказ від 14.05.2022 № 583, ні запрошення № 2148/41/11/2-2022 від 14.05.2022, не містять посилань та конкретизації, у чому виразилось та яке саме порушення службової дисципліни вчинено ОСОБА_1 . В межах службового розслідування ОСОБА_1 надав письмові пояснення від 18.05.2022 по суті службового розслідування, в яких зазначив, що 24.02.2022 перебував у відпустці та знаходився у місті Києві, дізнався про введення воєнного стану, у зв`язку з чим прибув на службу. Отримав табельну зброю і приступив до виконання службових обов`язків. При цьому, від командира батальйону ТОР надійшла вказівка про те, що кому необхідно евакуювати сім`ї та близьких родичів, то вони можуть самостійно здійснити їх евакуацію, чим він і скористався, здійснивши евакуацію своєї дівчини та свого малолітнього брата до пункту пропуску Рава-Руська для перетину ними кордону. Після чого одразу повернувся до м. Києва 01.03.2022, проте відчув недомагання (температуру, кашель, відсутність смаку), у зв`язку з чим звернувся до лікаря і хворів до 10.03.2022, а 11.03.2022 хотів використати довідку про надання пільг донорам № 0016235, щоб повністю одужати. Проте, 11.03.2022 вже був наказ про звільнення, про службове розслідування він повідомлений не був, про відкликання з відпустки повідомлений також не був (з наказом не ознайомлений). Відповідно до даних порталу електронних лікарняних, ОСОБА_1 були відкриті електронні лікарняні № 4025529-2007695151-1 з 01.03.2022 по 05.03.2022 та № 4025529-2007697670-1 з 06.03.2022 по 10.03.2022. Згідно з характеристикою, наданою заступником командира батальйону ТОР УПП у м. Києві ДПП Богданом Коропом, ОСОБА_1 характеризується, як такий, що зарекомендував себе з негативної сторони, теоретично і практично підготовлений погано. Не вивчав адміністративне законодавство України та нормативно-правові акти, які регламентують діяльність Національної поліції України та патрульної поліції. З покладеними на нього обов`язками не справлявся. Неодноразово були сварки між ним та командиром. За характером імпульсивний та нерозсудливий. За результатами службового розслідування 24.05.2022 було затверджено Висновок, яким встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до акту про відсутність на роботі та письмових пояснень, не інформував свого безпосереднього керівника про відкриття листка непрацездатності. Тож встановлено, що ОСОБА_1 покинув місце несення служби 25.02.2022 та до 11.03.2022 до УПП у м. Києві ДПП для несення служби не повертався, керівнику про свою відсутність не доповідав, чим підтверджено, що ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин з 25.02.2022 по 28.02.2022, після чого отримав листок непрацездатності. В умовах воєнного стану така поведінка вважається недопустимою, в тому числі, щодо незаконної відсутності на службі в період з 25.02.2022 по 28.02.2022. Виходячи з наведених, встановлених під час службового розслідування обставин, дисциплінарна комісія дійшла висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179. Пунктом 9 наказу Департаменту від 25.05.2022 № 308 «Про застосування до працівників УПП у м. Києві ДПП дисциплінарних стягнень», за вчинення дисциплінарного проступку (відсутності на служби без поважних причин з 25.02.2022 по 28.02.2022), що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. На підставі зазначеного наказу від 25.05.2022 № 308, наказом Департаменту від 06.06.2022 № 827 о/с «По особовому складу», відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 06.06.2022 з посади інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону тактико-оперативного реагування Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Не погоджуючись із наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02 серпня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII). Частиною 1 статті 1 даного Закону визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. За приписами частини 1 статті 59 Закону №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Статтею 18 Закону №580-VIII визначено основні обов`язки поліцейського. Зокрема, пунктами 1-2 статті 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Згідно положень ч.ч. 1-2 ст. 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі - Дисциплінарний статут). Частинами 1-2 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Приписами частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту закріплено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Нормами ч.ч. 1-2 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначено, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомо щостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків Частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Як вбачається з матеріалів справи, наказом Департаменту патрульної поліції від 06 червня 2022 року № 827 о/с «По особовому складу», відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 06 червня 2022 року (Т. 1 а.с. 20). Зазначений наказ винесений на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 25 травня 2022 року № 308 «Про застосування до працівників УПП у м. Києві ДПП дисциплінарних стягнень», пунктом 9 якого за вчинення дисциплінарного проступку (відсутності на служби без поважних причин з 25.02.2022 по 28.02.2022), що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (Т. 1 а.с. 12-19). Оскаржуваний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції винесений за наслідками проведення службового розслідування, результати якого оформлені Висновком, що затверджений 24 травня 2022 року начальником Департаменту патрульної поліції (Т. 1 а.с. 189-229). Так, у Висновку службового розслідування вказано про те, що ОСОБА_1 , відповідно до акту про відсутність на роботі та письмових пояснень, не інформував свого безпосереднього керівника про відкриття листка непрацездатності. Тож встановлено, що ОСОБА_1 покинув місце несення служби 25.02.2022 та до 11.03.2022 до УПП у м. Києві ДПП для несення служби не повертався, керівнику про свою відсутність не доповідав, чим підтверджено, що ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин з 25.02.2022 по 28.02.2022, після чого отримав листок непрацездатності. В умовах воєнного стану така поведінка вважається недопустимою, в тому числі, щодо незаконної відсутності на службі в період з 25.02.2022 по 28.02.2022. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний, зокрема, створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського. Частинами 1, 3 статті 4 Дисциплінарного статуту передбачено, що наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Як вірно зазначено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази віддання позивачу його безпосереднім керівництвом наказів щодо порядку виконання ним службових обов`язків в умовах воєнного стану. Як вказав ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 18 травня 2022 року, наданих у межах проведення службового розслідування, 24 лютого 2022 року, перебуваючи у відпустці, знаходився у м. Київ, дізнавшись про введення воєнного стану, у найкоротший строк прибув на службу, отримав табельну вогнепальну зброю, приступив до виконання службових обов`язків. 25 лютого 2022 року поступила вказівка від командира батальйону ТОР Полухіна С.О. про те, що кому необхідно евакуація сім`ї та близьких родичів - вони можуть самостійно здійснити їх евакуацію. Також, пояснив, що з 26.20.22 по 28.02.2022 здійснював евакуацію свого малолітнього брата та дівчини до пункту пропуску Рава-Руська для перетину ними кордону. Після одразу повернувся до міста Києва (Т. 1 а.с. 180-181). Крім того, в письмових пояснення наданих суду першої інстанції позивач пояснив, що дозволом на евакуацію своїх рідних та членів сім`ї скористалося близько 30% усього особового складу батальйону. Також, як зазначив позивач та не заперечувалося відповідачем в суді апеляційної інстанції, 25 лютого 2022 року він під підпис здав особисту службову зброю. Колегія суддів звертає увагу на те, що, згідно рапорту начальника управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Зозулі Ю. від 13 березня 2022 року, позивач не прибув та не повідомив про причини відсутності керівництво з 01.03.2022 по день рапорту (Т. 1 а.с. 80-81). Водночас, у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності та у висновку службового розслідування вказано, що позивач був відсутній на службі з 25.02.2022 по 28.02.2022. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок відповідача про відсутність позивача на службі «без поважних причин» взагалі передчасний, оскільки жодних доказів щодо вчинення дій, як на момент складання акту про відсутність на роботі від 11.03.2022, так і кожного дня з 25.02.2022 по 28.02.2022, спрямованих на з`ясування причин відсутності позивача на робочому місці, відповідачем не надано. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що хоча позивач був відсутній за місцем несення служби, проте така відсутність була обумовлена наявністю поважних причин, необхідністю евакуації рідних, яка відбувалася у максимально короткий термін, та про можливість здійснення якої позивача було повідомлено керівництвом. Відтак, відсутні підстави вважати, що позивач, у даному випадку, діяв умисно та його дії були направлені саме на вчинення дисциплінарного порушення у вигляді відсутності за місцем проходження служби без поважних причин. Статтею 19 Дисциплінарного статуту визначено порядок застосування дисциплінарних стягнень. Відповідно до частини 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Згідно частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Приписами ч.ч. 4-6 ст. 19 Дисциплінарного статуту, обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості. Частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Колегія суддів наголошує на тому, що дисциплінарна комісія, не враховувала відсутність обтяжуючих відповідальність обставин щодо позивача, а також, не з`ясовувала для врахування під час визначення виду стягнення наявність/відсутність пом`якшуючих відповідальність обставин. Також, дисциплінарна комісія у Висновку службового розслідування не надала будь-якої оцінки поясненням ОСОБА_1 щодо дозволу керівництва здійснити евакуацію близьких осіб та обставинам здійснення ним такої евакуації. Водночас, колегія суддів враховує, що позивач, перебуваючи у відпустці, водночас, дізнавшись про введення не території України воєнного стану, самостійно у найкоротший термін прибув до місця несення служби, за відсутності станом на 24.02.2022 факту офіційного його відкликання з відпустки, що вказує на його відповідальне ставлення до виконання службових обов`язків. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем фактично не встановлено дійсних обставин відсутності позивача на службі без поважних причин з 25.02.2022 по 28.02.2022, тобто, не встановлено обставин вчинення ним дисциплінарного проступку, у розумінні Дисциплінарного статуту, що також унеможливило застосування особливостей дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, чим додатково порушено права позивача, що є недопустимим, в силу положень Конституції України та Дисциплінарного статуту. Отже, під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки дисциплінарної комісії стосовно вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Враховуючи викладене, судом першої інстанції обгрунтовано визнано протиправним та скасовано пункт 9 наказу Департаменту патрульної поліції від 25.05.2022 № 308 щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції до позивача та наказ Департаменту патрульної поліції від 06.06.2022 № 827 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції, а також, поновлено позивача на посаді, разом зі стягненням з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх часткового задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Аліменко В.О. Кузьмишина О.М. Повний текст постанови виготовлено 18.05.2023 р.