Ухвала ККС ВС № 373/1690/21

Ухвала 17 травня 2023 року м. Київ справа № 373/1690/21 провадження № 51 - 2848 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 2023 року щодо ОСОБА_4 , встановив: Вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2022 року ОСОБА_4 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України та виправдано за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року вирок місцевого суду залишено без зміни. У касаційній скарзі прокурор порушує питання про перегляд ухвали апеляційного суду в касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її подано без додержання приписів зазначеної статті. Так, у касаційній скарзі, крім іншого, має бути зазначено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування судового рішення судом касаційної інстанції є:1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); 3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК.) Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що є підставою для скасування таких рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. У касаційній скарзі прокурор на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_4 проте, не вказує правового обґрунтування, яке тягне за собою обов`язкове скасування судових рішень на підставах, передбачених ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 370, 405, 412, 413, вказаного Кодексу в їх взаємозв`язку. Крім того, прокурор вважає невмотивованим рішення апеляційного суду щодо відмови в задоволенні клопотання про повторне дослідження письмових доказів, у тому числі висновків судових експертиз, допиту обвинуваченого, свідка та експертів. Разом з тим, не наводить обґрунтованих доводів, у чому полягало порушення судом положень ч. 3 ст. 404 КПК, якою регулюється порядок безпосереднього дослідження апеляційним судом доказів. Також, у касаційній скарзі прокурора йдеться про недотриманням апеляційним судом вимог ст. 419 КПК, натомість відсутня вказівка на конкретні доводи апеляційної скарги, що залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції. Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. За таких обставин необхідно залишити без руху касаційну скаргу, надавши прокурору строк для усунення недоліків. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 2023 року щодо ОСОБА_4 , залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали. Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3