Ухвала КЦС ВС № 2-296/96

Ухвала 15 травня 2023 року м. Київ справа № 2-296/96 провадження № 61-6487 ск23 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 листопада 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 серпня 1996 року по справі № 2-296 про розірвання шлюбу, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 листопада 2021 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 серпня 1996 року по справі № 2-296 про розірвання шлюбу. Не погодившись з ухвалою суду, 27 лютого 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 листопада 2021 року з підстав, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України. Ухвала суду мотивована тим, що заявник звернувся до суду з апеляційною скаргою після спливу одного року з моменту проголошення оскаржуваного судового рішення, що відповідно до частинидругої статті 358 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження. До Верховного Суду 24 квітня 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 листопада 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати фіктивним рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 серпня 1996 року по справі № 2-296 про розірвання шлюбу. Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції проігнорував вимоги частини першої статті 20 СК України, оскільки до сімейних відносин строк позовної давності не застосовується, крім випадків встановлених законом. Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовною давністю є строк, протягом якого особа, право якої порушено, може звернутися з вимогою про її захист. Висновок апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі є помилковим, що позбавляє заявника права на захист порушених прав, свобод та інтересів. Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1 та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого. Щодо оскарження ухвали Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 листопада 2021 року Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Отже, право на касаційне оскарження ухвал суду виникає лише після його перегляду в апеляційному порядку. Оскільки ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 листопада 2021 року не переглядалася в апеляційному порядку, вона не підлягає касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 листопада 2021 року у цій справі слід відмовити. Щодо оскарження ухвали Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи, оскільки 01 грудня 2021 року особисто отримав оскаржувану ухвалу від 23 листопада 2021 року, що підтверджується його підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , апеляційний суд, враховуючи вказані вище норми процесуального права, виходив із того, що апеляційна скарга на ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 листопада 2021 року подана заявником 27 лютого 2023 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Заявник був обізнаний про стан відомого йому судового провадження, оскільки належним чином отримав копію ухвали, однак не скористався своїми процесуальними правами на подання апеляційної скарги у визначений процесуальним законом строк за відсутності обставин непереборної сили, тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, правильно застосувавши положення частини другої статті 358 ЦПК України. Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18), у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 757/15451/19 (провадження № 61-9908св21). Зазначені ОСОБА_1 у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення постановлено без додержанням норм процесуального права та зводяться до незгоди з висновками суду і тлумачення на свій розсуд норм матеріального та процесуального права. У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі. Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають грунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи. Таким чином, зі змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали апеляційного суду вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом вимог частини другої статті 358 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судового рішення. Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суд дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження. Ураховуючи наведене, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження щодо оскарження ухвали Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України. Керуючись пунктом 3 частини першої, частиною другою статті 389, пунктом 1 частини другої та частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду УХВАЛИВ : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 листопада 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 серпня 1996 року по справі № 2-296 про розірвання шлюбу. Додані до скарги матеріали повернути заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара