LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд280/3411/21

від 17.05.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2021 без змін.

П О С Т А Н О В А іменем України 17 травня 2023 року справа 280/3411/21 Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. судді Ясенова Т.І., Бишевська Н.А., розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2021 (суддя Садовий І.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 22.04.2021 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.03.2021 по 31.03.2021 в сумі 15784гр08коп. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що наказом №44 від 05.03.2021 він звільнений з військової служби, але в день звільнення повний розрахунок проведений не був. Одноразова допомога в сумі 308 793гр24коп виплачена 22.03.2021, а компенсація за неотримане речове майно в сумі 58155гр25коп виплачена 31.03.2021. У відзиві військова частина проти позову заперечувала, вказуючи що спеціальним законодавством не передбачено стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2021 позов задоволений. В апеляційній скарзі військова частина просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на ті самі доводи, що і в запереченнях на позовну заяву, що спеціальним законодавством не передбачено стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного: Відповідно до абзацу 3 статті 242 Положення про проходження громадянами України військової служби в збройних силах України, затвердженого Указом Президента України №1153 від 10.12.2008, особа звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим, речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у вказаній в цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Відповідно до статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Переліченими нормами передбачено відшкодування в тому випадку, якщо підприємство, установа, організація не розрахувались зі звільненим працівником в день звільнення. Тобто, якщо саме на день звільнення підприємство, установа, організація має перед звільненим працівником заборгованість, то весь час, поки ця заборгованість не буде виплачена, передбачений особливий вид відповідальності виплата середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. Іншими словами, відповідальність підприємства, установи, організації починається з дня звільнення працівника і закінчується днем, коли працівникові виплачена сума, яку підприємство, установа, організація мали виплатити в день звільнення. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.02.2020 у справі №821/1083/17 зазначила, що під належними звільненому працівнику сумами необхідно розміти всі виплати, на отримання яких працівник має право на дату звільнення (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо). Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, за несвоєчасний розрахунок при звільненні має проводитись за весь час до дня остаточного розрахунку. Задовольняючи позов, окружний суд правильно вказав, що при вирішенні конкретних справ щодо проходження публічної служби за відсутності у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими регулюються спірні правовідносини, підлягає застосуванню КЗпП, в якому визначені основні трудові права осіб. З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241 244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2021 без змін. Постанова набирає законної сили з 17.05.2023 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя А.В. Суховаров судді Т.І. Ясенова судді Н.А. Бишевська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»