Постанова Житомирський апеляційний суд № 288/1517/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №288/1517/22 Головуючий у 1-й інст. Зайченко Є. О. Категорія ст.130 ч.2 КУпАП Доповідач Радченко С. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2023 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Радченко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Яковенка Анатолія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 14 квітня 2023 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 14 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на три роки. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496,20 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 12 серпня 2022 року о 13.01 годині в с. Ставище по вулю Миру, керував транспортним засобом мопед марки «Honda Dio» б/н, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб - бодікамеру. Від керування відсторонений шляхом передачі тверезому водію. Своїми діями порушив пункт 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Яковенко А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді місцевого суду скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обгрунтована, зокрема, тим, що матеріали справи не містять належних доказів, які б вказували на доведеність вини його підзахисного. На думку апелянта, судом належним чином не було з`ясовано, чи є ОСОБА_1 суб`єктом інкримінованого йому адміністративного правопорушення, остільки його електромопед не є транспортним засобом, який обладнаний електродвигуном понад 3 кВт та не являється механічним транспортним засобом. У судове засідання до суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Від захисника Яковенка А.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, проте суд дійшов до висновку про можливість розгляду на підставі положень частини шостої статті 294 КУпАП. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення. Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується належними та допустимими доказами. Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 228353 від 12 серпня 2023; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 12 травня 2022 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР від 12 серпня 2022 року; відеозаписи обставин події. Оцінивши зазначені докази, суд першої інстанції зробив висновок, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною, його дії кваліфіковано правильно, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного. Так, чч.1,2 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення, зокрема склад об`єктивної сторони полягає в керуванні особи транспортним засобом. Згідно приписів пункту 1.10 ПДР України механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3кВт. Мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт. Відповідно до п.30.1 ПДР України власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів. Згідно п. 2.1.а), б) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб. Отже, ключовим моментом обов`язкової наявності зазначених документів є віднесення транспортного засобу до категорії «механічний». Законодавством розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб». Різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згоряння, а також потужності електродвигуна. У той же час пункт 1.10 ПДР України визначає, що: транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей чи вантажів, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що рухається за допомогою двигуна. Цей термін поширюється, зокрема, на транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун із робочим об`ємом до 50 куб або електродвигун потужністю до 4 кВт. Отже, транспортний засіб, зокрема скутер, з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна перевищує 3 кВт. У той же час, будь-який транспортний засіб, що рухається за допомогою двигуна внутрішнього згоряння, незалежно від його робочого об`єму належить до механічних транспортних засобів. Відповідно до п. 2.13 ПДР України до транспортних засобів категорії «А1» відносяться мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб або електродвигун потужністю до 4 кВт. При цьому пунктом 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 № 340, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема, «А1» - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун із робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів чи електродвигун потужністю до 4 кВт. Зазначене свідчить про те, що до категорії «А1» належать транспортні засоби, зокрема скутери, з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВт, оскільки вони належать до механічних транспортних засобів у розумінні Закону України «Про дорожній рух». На ці транспортні засоби право на керування передбачає наявність дозвільних документів. Отже, наявність посвідчення водія та реєстраційного документа передбачено виключно для «механічних» транспортних засобів. Механічними вважають скутери з електродвигуном потужністю від 3 до 4 кВт, а також усі ТЗ із двигуном внутрішнього згоряння. Якщо скутер має потужність менше 3 кВт, він не належить категорії «механічний» і відповідно не передбачає для водія необхідності мати при собі посвідчення водія та реєстраційний документ. Якщо транспортний засіб з електродвигуном має потужність понад 3 кВт, наявність зазначених документів є обов`язковою. Відсутність цих документів передбачає штрафи та затримання скутера. Як вбачається з мотивувальної частини постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 року, який досліджував обставини притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за позовом останнього по подіям, які мали місце одночасно зі складенням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а саме про визнання протиправною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, апеляційним судом було встановлено, що працівниками поліції не перевірено та не надано доказів того, чи має електроскутер «Honda Dio», яким керував ОСОБА_2 , (за обставин, зокрема, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення), потужність електродвигуна більшу ніж 3 кВт і чи належить до механічних транспортних засобів, а також чи є ОСОБА_2 суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху України може нести виключно водій механічного транспортного засобу. Відеозапис з фіксацією обставин події не усуває зазначених сумнівів. Статтею 62 Конституції Українивстановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В п.39 Рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» Суд зробив висновок, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушив заявник у зазначеній справі, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться (справа про адміністративне правопорушення), є кримінальним для цілей застосування Конвенції. Згідно зі статтею 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 відомості підтверджуються доказами у справі, які не можна визнати допустимими, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_2 в розумінні ст. 251 КУпАП. Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 на підставі п.1ч.1 ст.247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Яковенка Анатолія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 14 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП - скасувати. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.В. Радченко