Постанова Житомирський апеляційний суд № 279/2183/21

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/2183/21 Головуючий у 1-й інст. Недашківська Л.А. Категорія 68 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого- судді Трояновської Г.С . суддів: Борисюка Р.М., Микитюк О.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу № 279/2183/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 квітня 2023 року, постановлену під головуванням судді Недашківської Л.А у м. Коростені, в с т а н о в и в : У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом, у якому просив: -визнати, що він, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 не є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; -призначити судово-медичну експертизу генетичної ідентифікації, проведення якої доручити експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи; -на вирішення поставити питання: чи являється ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженої від ОСОБА_5 . Позов мотивовано тим, що він 17.01.2015 уклав шлюб з ОСОБА_2 . Від шлюбу подружжя має двох неповнолітній дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Старша донька народжена в м. Вроцлав, Польща. Позивач не має жодного сумніву, що ОСОБА_6 його рідна донька. З березня 2018 року позивач почав працювати в США, куди з часом переїхала і його сім`я. Молодша донька народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 у США та зареєстрована згідно законодавства цієї країни. 12.07.2020 позивач повернувся до України, оскільки посада, яку він обіймав, була перенесена з США до України, дружина повертатись до України відмовилась. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04.12.2020 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Позивач переконаний, що не є батьком ОСОБА_4 , оскільки не мав ніяких стосунків із її матір`ю за кілька місяців до вагітності і згоди на запис його як батька дитини також не давав. Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 просив задовольнити його позовні вимоги. 06.07.2023 позивачем через канцелярію місцевого суду подано клопотання про направлення справи до Верховного Суду для визначення належної підсудності справи, у зв`язку з тим, що сторони проживають за межами України, а саме він на даний час проживає в Польщі та Чехії , а відповідач проживає в США. Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07.04.2023 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу про направлення справи до Верховного Суду для визначення належної підсудності. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач на даний час перебуває за кордоном у Чехії та Польщі, а відповідач ОСОБА_2 перебуває у Сполучених Штатах Америки, що унеможливлює належним чином проведення судового розгляду у даній справі. Факт перебування позивача за межами України, а саме у Польщі, було встановлено під час судового засідання та ніким не заперечується як і не заперечується факт проживання відповідача у Сполученим Штатах Америки. Вказує, що проживання за межами України позивача і відповідача унеможливлюють вирішення питання по суті. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що згідно інформаційного листа сектору адресно довідкової роботи УДМС України в Житомирській області реєстрація місяця проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_2 . До позовної заяви також додано ксерокопію паспорта відповідача. Відмовляючи в задоволенні клопотання про направлення справи до Верховного Суду для визначення належної підсудності суд першої інстанції виходив з того, що визначення підсудності справи вже будо вирішено в процесуальний спосіб при відкритті провадження. Передача справи до іншого суду у зв`язку із зміною проживання сторін діючим Цивільно-процесуальним кодексом не передбачена. Колегія суддів погоджується з висновком суду, з огляду на таке. Стаття 187 ЦПК Українирегламентує дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі. Про відкриття провадження у справі суддя постановляє ухвалу. Суддя має перевірити належність справи до юрисдикції та підсудності суду. Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК Українипозови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Однак слід відзначити, що загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується лише у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності. Згідно ч. 1 ст. 29 ЦПК Українипідсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1 , виданого Коростенським МРВ УМВС України в Житомирській області. Належних та допустимих доказів на підтвердження факту її проживання за межами України матеріали справи не містять. В апеляційній скарзі зазначено, що під час судових слухань було встановлено та доведено долученими до справи доказами те, що на даний час як позивач так і відповідач проживають за кордоном, що у свою чергу унеможливлює вирішення справи по суті. Відповідно до положень ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Колегія суддів вважає, що надані скаржником ксерокопія Свідоцтва про народження ОСОБА_4 , виданого 16.08.2019 Агенством охорони здоров`я штату Каліфорнія округ Орандж, не може бути належним та допустимим доказом проживання відповідача за кордоном, оскільки копія свідоцтва про народження дитини підтверджує лише факт народження дитини за кордоном. Наданий позивачем документ із мобільного застосунку «Дія», виданий на підставі Закону від 12 березня 2022 року про допомогу громадянам України у зв`язку із збройним конфліктом на території цієї країни (Dz.U.2022 poz. 583), що дозволяє підтвердити особу громадян України, які перебувають на території Республіка Польща, не має вирішального значення, оскільки беззаперечно не підтверджує факт проживання позивача в Польщі (до того ж позивач стверджує, що він проживає і в Чехії) та не є достатньою підставою для визначення підсудності справи Верховним Судом, за умови відсутності доказів проживання також відповідача за кордоном. Відтак, зазначене вище свідчить про те, що судом першої інстанції було дотримано правил підсудності щодо розгляду даної справи. Оскільки доводи апеляційної скарги про те, що обидві сторони по справі проживають за межами України не підтверджені належними доказами, то підстави для визначення підсудності Верховним Судом відповідно до ст. 29 ЦПК Українивідсутні. Керуючись ст.ст. 368, 372,374, 375, 381-384, 387 ЦПК України, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення. Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 квітня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий Судді