Постанова Одеський апеляційний суд № 521/18810/21

Номер провадження: 22-ц/813/3006/23 Справа № 521/18810/21 Головуючий у першій інстанції Бобуйк І.А. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.05.2023 м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого - Сєвєрової Є.С., суддів: Сегеди М.С., Цюри Т.В., учасники справи: позивач - Обслуговуючий кооператив «Хвойний», відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2022 року у складі судді Бобуйка І.А., встановив: У листопаді 2021 року ОК «Хвойний» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є виконавцем комунальної послуги теплопостачання відповідно до положень ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", що підтверджується доданими копіями ліцензій. До отримання позивачем ліцензій послуги теплопостачання надавало ТОВ "Теплодім-3". У вересні 2020 року між позивачем і ТОВ "Теплодім-3" укладений договір про відступлення прав вимоги, згідно з положеннями якого ТОВ "Теплодім-3" відступає позивачу належні ТОВ "Теплодім-3", а позивач набуває права вимоги оплати за комунальні послуги теплопостачання ТОВ "Теплодім-3" до фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку N1 до цього договору, далі за текстом - відповідачі, включаючи права вимоги до правонаступників відповідачів, спадкоємців відповідачів або інших осіб, до яких перейшли обов`язки відповідачів, за комунальні послуги теплопостачання. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та є споживачем послуги теплопостачання ТОВ "Теплодім-3", що надавались в опалювальний період зима 2019 весна 2020 року з 01 грудня 2019 року по 12 лютого 2020 року і у опалювальний період зима 2020 - весна 2021 року з 22 жовтня 2020 року по 31 травня 2021 року. Додатковим підтвердженням договірних стосунків є відповіді Малиновської райадміністрації Одеської міської ради від 29.07.2019 року N Ко-2049, від 23.10.2020 року NКо-2384 і від 13.07.2021 року N1778/01-20, Департаменту міського господарства ОМР від 25.07.2019 року NКо-591/2 і 24.02.2020 року NМ-439. Відповідно до наданого розрахунку заборгованість відповідача складається за опалювальний період зима 2019 - весна 2020 року з 01 грудня 2019 року по 12 лютого 2020 року і за опалювальний період зима 2020 - весна 2021 року з 22 жовтня 2020 року по 31 травня 2021 року та становить 19 259,06 грн. Розрахунок за опалювальний період зима 2020 - весна 2021 року (період з 22 жовтня 2020 року по 31 травня 2021 року) проводився виходячи з двоставкових тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету ОМР від 22.10.2020 року N368, за опалювальний період зима 2019 весна 2020 року (01 грудня 2019 року по 12 лютого 2020 року) - виходячи з середньомісячної вартості однієї гігакалорії кілоджоуля, метра квадратного по місту Одеса. Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу "Хвойний" заборгованість за послуги теплопостачання за опалювальний період зима 2019 весна 2020 роки, з 01 грудня 2019 року по 12 лютого 2020 року і за опалювальний період зима 2020 весна 2021 роки з 22 жовтня 2020 року по 31 травня 2021 року у розмірі 19259,06 грн., а також витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2270,00 грн. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24.03.2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 09.02.2022 року залишено без задоволення. Не погодившись з заочним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і призначити справу до розгляду в загальному порядку. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач ніколи не перебував у договірних відносинах з ОК «Хвойний» та не звертався до нього за послугами і не отримував їх. Апелянт зазначив, що належна йому на праві власності квартира обладнана автономним газовим опаленням та постачальником газу у АДРЕСА_2 , а транспортувальником газу є ТОВ «Одесагаз постачання». Також зазначив, що попередні опалювальні періоди, до облаштування автономного опалення в квартирах, плата за надане тепло, власниками квартир сплачувалася безпосередньо ГО «Канатчик-Авто», тобто громадській організації, яка управляла житловим будинком АДРЕСА_2 і ніколи не сплачувалась жодній сторонній особі чи постачальнику централізованого опалення. Зазначив, що ГО «Канатчик-Авто» отримували кошти від мешканців будинку та сплачували їх на адресу ТОВ «Теплодім-3» на підставі укладеного договору та виставлених рахунків за надання послуг з теплопостачання. Боргів, як зазначив відповідач, він перед ГО «Канатчик-Авто» не має.ОК "Хвойний" створений 24 грудня 2019 року, а тому не міг надавати послуги з 01.12.2019 року, що встановлено рішенням Господарського суду Одеської області від 08 вересня 2021 року. 21.11.2022 представник відповідача надав додаток до апеляційної скарги в якому зазначив, що 28.12.2019 між ТОВ «Теплодім-3» та ОК «Хвойний» укладено договір доручення за умовами якого повірений зобов`язується від імені довірителя, зокрема, збирати кошти на власний рахунок за опалення зі споживачів послуги по ціні, відповідно до закону про теплопостачання. Проте, як зазначив відповідач, даним договором не передбачено право позивача на стягнення у примусовому порядку грошових коштів за спожиті послуги з теплопостачання та не передбачено право позивача на звернення до суду для стягнення оплати на власний рахунок за надані довірителем споживачам послуги з теплопостачання. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. У запереченнях на відзив на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що ГО «Канатчик-Авто» не був постачальником теплової енергії у будинку АДРЕСА_3 2019-2023 роках, не надавав договору про постачання теплової енергії у вказаний будинок. Департамент економічного розвитку ОРМ не володіє інформацією щодо постачальника теплової енергії за вказаною адресою. Посилання позивача на те, що він у відповідності до умов договору має право збирати заборгованість, не відповідає дійсності. Відповідач не надає договір, крім того, наявне рішення господарського суду в якому встановлено, що відповідачу не надано права надавати теплову енергію від імені ТОВ «Теплодім-3» до фізичних осіб. Справу розглянуто без виклику учасників справи в порядку ст. 369 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків. Матеріали справи свідчать, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок перебуває на балансі ГО «Канатчик-Авто» та постачання теплової енергії в квартири цього будинку в опалювальні сезони 2019-2020 здійснювалося від котельні, що знаходиться на балансі ТОВ «Теплодім-3», яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 . ТОВ «Теплодім-3», маючи ліцензію на виробництво та постачання теплової енергії, уклало 27.11.2019 з КП «Теплопостачання міста Одеси» договір на обслуговування теплових мереж та котельні на підставі чого надавало послуги теплопостачання в будинок по АДРЕСА_2 . Підтвердженням вказаних договірних відносин є відповіді Малиновської райадміністрації Одеської міської ради від 29.07.2019 NКо-2049, від 23.10.2020 NКо-2384 та від 13.07.2021 N1778/01-20, Департаменту міського господарства ОМР від 25.07.2019 NКо-591/2 та 24.02.2020 NМ-439. На підставі ліцензії від 17.03.2020 ОК "Хвойний" є виконавцем комунальної послуги теплопостачання відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради N369 від 22.10.2020 встановлено двоставкові тарифи на послуги постачання теплової енергії, що надаються ОК "Хвойний" для населення в розмірі 1159 грн. 09 коп. за 1 Гкал (плата за одиницю реалізованої теплової енергії, умовно-змінна частина), 97 265 грн. 76 коп. за 1 Гкал/год (місячна абонентська плата за одиницю приєднаного теплового навантаження протягом року, умовно-постійна частина). 29.10.2020 між ОК «Хвойний» та ТОВ «Теплодім-3» укладений договір про відступлення прав вимоги, згідно з умовами якого ТОВ «Теплодім-3» відступає позивачу належні ТОВ «Теплодім-3», а позивач набуває права вимоги оплати за комунальні послуги теплопостачання ТОВ «Теплодім-3» до фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатках до цього Договору, відповідачів, включаючи права вимоги до правонаступників відповідачів, спадкоємців відповідачів або інших осіб, до яких перейшли обов`язки відповідачів, за комунальні послуги теплопостачання. Додатком №1 до вказаного договору визначено перелік власників квартир в будинку за адресою: АДРЕСА_3 , в якому зазначено, що власником квартири 37 є відповідач ОСОБА_1 , загальна площа квартири 79,2 кв. м. Встановлено, що відповідач, який є власником квартири АДРЕСА_1 отримував послуги теплопостачання ТОВ "Теплодім-3", що надавались в опалювальний період зима 2019 весна 2020 року з 01 грудня 2019 року по 12 лютого 2020 року і у опалювальний період зима 2020- весна 2021 року з 22 жовтня 2020 року по 31 травня 2021 року. Згідно з повідомленням власник кв. АДРЕСА_1 має заборгованість за послуги з централізованого опалення за 2019-2021 роки, яка становить 19 259,06 грн. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживачем за цим законом є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. До комунальних послуг відносяться послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово- комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений статтею 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, крім того, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Згідно із статтею 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статті 360 Цивільного кодексу України усі власники житлових та нежитлових приміщень зобов`язані, зокрема, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, сплачувати кошти за спожиті житлово-комунальні послуги. Частиною третьою статті 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачено основні обов`язки споживача теплової енергії, зокрема своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. Обов`язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію встановлені в статті 19 Закону України "Про теплопостачання". Згідно зі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Враховуючи, що відповідач в опалювальний період зима 2019 весна 2020 року з 01 грудня 2019 року по 12 лютого 2020 року і у опалювальний період зима 2020- весна 2021 року з 22 жовтня 2020 року по 31 травня 2021 року отримував послуги з теплопостачання та підігріву води, належних доказів невірності проведених позивачем розрахунків виниклої заборгованості за надані послуги відповідач не надав, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення заборгованості у розмірі 19 259,06 грн. Крім того, відсутність укладеного між сторонами договору не спростовує фактичного прийняття споживачем наданих до вказаної квартири послуг теплопостачання; докази відмови у передбаченому законом порядку відповідача, як споживача, від отримання таких послуг відсутні. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що квартира 37 на законних підставах була обладнана індивідуальною системою опалення та відключена, у встановленому законодавством порядку, від мереж централізованого опалення (теплопостачання), а тому доводи апелянта в цій частині скарги є безпідставними. Крім того, самовільне відключення споживачів від мережі централізованого опалення з порушенням установленого законодавством порядку не звільняє споживача від обов`язку щодо оплати відповідних послуг. Інші аргументи апеляційної скарги на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції не впливають, його висновків не спростовують. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Судді: