Постанова Запорізький апеляційний суд № 310/4206/17

Дата документу 10.05.2023 Справа № 310/4206/17 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 310/4206/17Головуючий у 1-й інстанції Богомолова Л.В. Повний текст рішення складено 06.08.2021 року. Пр. № 22-ц/807/24/23Суддя-доповідач Гончар М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2023 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С. суддів Кримської О.М., Подліянової Г.С. за участі секретаря Камалової В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Бердянський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, третя особа: приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Порохня О.В. про відновлення строку позовної давності, визнання недійсним результатів прилюдних торгів арештованого нерухомого майна, визнання свідоцтва про право власності недійсним та застосування реституції ВСТАНОВИВ: У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом (т.с. 1 а.с. 2-5), в якому в подальшому змінив підстави (т.с. 2 а.с. 193-194), в якому просив: - визнати прилюдні торги арештованого нерухомого майна, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , які відбулися 05.03.2001 року, недійсними та застосувати наслідки недійсності правочину у вигляді реституції; - визнати свідоцтво про право власності на квартиру від 26.03.2001 р., видане приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Порохнею О.В. (реєстр № 1049), недійсним. В обґрунтування вищезазначеного позову позивач зазначав, що 16 березня 2000 року його батько ОСОБА_4 уклав з ПТ «Шаповалов, Ткаченко і Ко «Азов-ломбард» договір позики на суму 5000,00 грн., в забезпечення якого ОСОБА_4 передав у заставу належну йому на праві власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Договір застави було посвідчено приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Порохнею О.В., на квартиру накладено арешт. 31 липня 2000 року нотаріусом Порохнею О.В. було винесено виконавчий напис щодо стягнення з боржника за договором позики 6835,00 грн., який направлено до виконавчої служби. 03 серпня 2000 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з виконання нотаріального напису, заставлена квартира була передана Запорізькій філії СДП «Укрспецюст». 14 листопада 2000 року було укладено договір про реалізацію вищевказаного арештованого майна за стартовою ціною 7930,00 грн. без ПДВ. Перші прилюдні торги 29 січня 2001 року не відбулись, оскільки були відсутні заявки від покупців, тому державним виконавцем згідно п. 4.8 Тимчасового положення «Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, був складений акт переоцінки арештованого майна від 30 січня 2001 року із зменшенням його вартості на 30 % від стартової ціни. Відповідно до протоколу № 1 проведення прилюдних торгів від 05 березня 2001 року та акту про проведені прилюдні торги від 20 березня 2001 року переможцем торгів стала ОСОБА_3 , яка придбала вищевказану квартиру за 6151,00 грн. 26 березня 2001 року приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Порохнею О.В. на ім`я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на квартиру, яке 30 березня 2001 року було зареєстровано у КП з технічної інвентаризації БМР. В квітні 2001 року батько позивача звернувся до суду з позовом про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, але йому було відмовлено у всіх судових інстанціях. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, заповіту не залишив. Позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті батька, тому 11 травня 2011 року звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Позивач вважав, що спадкове майно складається із спірної квартири АДРЕСА_1 . Оскільки торги проводились з грубими порушеннями закону, були порушені права позивача як спадкоємця на отримання майна у спадщину. Зазначив, що при підготовці торгів інформація і повідомлення про проведення торгів не відповідали вимогам Тимчасового положення «Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна», метою якого є залучення більшої кількості зацікавлених осіб для виявлення особи, яка пропонує найкращі для продавця умови придбання майна. Крім зазначеного, ОСОБА_4 , як власника майна, не було повідомлено в установленому порядку про оцінку майна та про час і місце проведення прилюдних торгів; було порушено строки проведення торгів; договір купівлі-продажу жилого приміщення був оформлений у вигляді протоколу проведення прилюдних торгів, що не відповідає вимогам ЦК України. Позивач вважає, що прилюдні торги були проведені з порушенням вимог закону, які суттєво вплинули на результати торгів, що в свою чергу потягло за собою недійсність свідоцтва про право власності на квартиру. Оскільки позивач раніше звернутися до суду з позовом не міг, тому що право на звернення до суду було лише у його батька, строк звернення до суду пропущено ним з поважних причин. Просив поновити строк звернення до суду; визнати прилюдні арештованого нерухомого майна, а саме - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , які відбулись 05 березня 2001 року, недійсними; визнати свідоцтво про право власності на квартиру від 26 березня 2001 року, видане приватними нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Порохнею О.В., недійсним. 04 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про зміну підстав позову. Заяву обґрунтовував тим, що його батько ОСОБА_4 не менш, ніж з 1962 року до моменту смерті мав хронічне захворювання - церебральний арахноїдит з епілептичними нападами. У зв`язку з захворюванням 09.11.1962 року було визнано непридатним до військової служби. 11.07.2000 року був направлений для вирішення питання про визначення групи інвалідності, в 2006 році проходив стаціонарне лікування в Бердянському психоневрологічному диспансері, в 2010 році лікувався у лікаря-невропатолога та йому була рекомендована постійна підтримуюча терапія. У зв`язку з вказаним захворюванням його батько ОСОБА_4 в період укладання договору з повним товариством «Шаповалов, Ткаченко і Ко «Азов-Ломбард» під час здійснення виконавчого провадження щодо звернення стягнення на квартиру, проведення оскаржуваних прилюдних торгів не міг усвідомлювати значення своїх дій та належним чином реагувати та приймати участь у юридично значимих діях, зокрема оскаржувати дії виконавців, оцінку майна, результати торгів. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Вірченко О.М. (т.с. 1 а.с. 6). Ухвалою суду першої інстанції відкрито провадження у цій справі (т.с. 1 а.с. 31). Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 листопада 2018 року (т.с. 2 а.с. 58-59) провадження у цій справі закрито. Постановою Запорізького апеляційного суду від 29 січня 2019 року (т.с. 2 а.с. 126-129, головуючий суддя (суддя-доповідач) Гончар М.С., судді-члени колегії Дашковська А.В., Бєлка В.Ю.) вказану ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у цій справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Стручкову Л.І. (т.с. 2 а.с. 136). Ухвалою суду першої інстанції (т.с. 2 а.с. 137) вищезазначену справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників цієї справи. В автоматизованому порядку суддею Богомоловою Л.В. у цій справі замінено суддю Стручкову Л.І. у зв`язку із перебуванням судді у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (т.с. 3 а.с. 42). Ухвалою суду першої інстанції (т.с. 3 а.с. 43) вищезазначену справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників цієї справи. Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 липня 2021 року (т.с. 3 а.с. 104-106) у задоволенні позову ОСОБА_1 у цій справі відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т.с. 3 а.с. 114-116) просив рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кримську О.М. та Маловічко С.В. (т.с. 3 а.с. 118). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 02 листопада 2021 року (т.с. 3 а.с. 127), дану справу призначено до апеляційного розгляду (т.с. 3 а.с. 128), з урахуванням навантаження судді-доповідача та колегії суддів (в Запорізькому апеляційному суді працює фактично 16 суддів, з яких 12 суддів складають судді судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень). Бердянський міськрайонний відділ державної виконавчої служби подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі (т.с. 3 а.с. 145-148). Інші учасники цієї справи не скористалась своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу сторони відповідача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом. Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 16 березня 2022 року, не відбувся та був відкладений через відпустку судді-доповідача (довідка т.с. 3 а.с. 150). У період з 18 лютого 2022 року по 10 травня 2022 року суддя-доповідач перебувала у відпустці (довідка т.с. 3 а.с. 158). Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 07 липня 2022 року, не відбувся (т.с. 3 а.с. 159) та був відкладений без визначення конкретної дати судового засідання через перебування учасників цієї справи на тимчасово окупованій території Запорізької області внаслідок воєнної агресії РФ проти України та відсутність будь-якого зв`язку (поштового чи мобільного) з останнім, з урахуванням вказівок Верховного Суду щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан (т.с. 3 а.с. 160). В автоматизованому порядку суддею Подліяновою Г.С. у цій справі замінено суддю Маловічко С.В. у зв`язку із тривалою відпусткою останньої (т.с. 3 а.с. 161-162). Ухвалою апеляційного суду від 01 листопада 2022 року (т.с. 3 а.с. 163) витребувано у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетинання державного кордону, починаючи з 24 лютого 2022 року, громадянами України:

1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Бердянським МВ УМВС України в Запорізькій області 22.09.1998 року,

2. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Бердянським МВ УМВС України в Запорізькій області 08.12.1999 року. На виконання вказаної ухвали апеляційним судом отримано відповідь (т.с. 3 а.с. 176-177), за змістом якої: такі відомості відсутні. У січні 2023 року апеляційним судом здійснено відповідний запит до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих території України (т.с. 3 а.с. 170), у лютому 2023 року ухвалою апеляційного суду у Міністерства соціальної політики України (т.с. 3 а.с. 174) витребувано інформацію на підтвердження (спростування) в ЄІБД ВПО про взяття на облік громадян України:

1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Бердянським МВ УМВС України в Запорізькій області 22.09.1998 року,2. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Бердянським МВ УМВС України в Запорізькій області 08.12.1999 року. Якщо підтверджується взяття на облік цих осіб в ЄІБД ВПО, то повідомити апеляційний суд про нове фактичне місце проживання/перебування цих осіб. 02.03.2023 року на виконання вищезазначеної ухвали апеляційного суду Міністерством соціальної політики України надано відповідь, що в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб інформація щодо запитуваних осіб відсутня (т.с. 3 а.с. 176-177). Ухвалою апеляційного суду від 03.03.2023 року (т.с. 3 а.с. 178) дану справу призначено до апеляційного розгляду, з повідомленням про дату, час і місце розгляду цієї справи її учасників справи, у тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 через оголошення про їх виклик на веб-сайті судової влади України (т.с. 3 а.с. 185-186). У дане судове засідання належним чином повідомлені з додержанням вимог ЦПК України про дату, час і місце розгляду цієї справи (т.с. 3 а.с. 179-186), у тому числі позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Лебєдєва О.В. (т.с. 1 а.с. 189, т.с. 2 а.с. 69), що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України (т.с. 3 а.с. 184), всі учасники цієї справи не з`явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали. За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи. В силу вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засіданні всіх учасників справи…, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. В силу вимог ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішення є: … рішення, постанови… За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу. Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи позивачеві у задоволенні його позову у цій справі, керувався ст.ст. 41,48 ЦК України 1963 року, ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України та виходив із недоведеності позовних всіх вимог позивача у цій справі. Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним. Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що позивач є сином ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим міським ЗАГС м. Бердянська Запорізької області 08 січня 1970 року (т.с. 1 а.с. 27). 16 березня 2000 року ОСОБА_4 уклав з ПТ «Шаповалов, Ткаченко і Ко «Азов-ломбард» договір позики на суму 5000,00 грн., в забезпечення якого ОСОБА_4 передав у заставу належну йому на праві власності двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (т.с. 1 а.с. 17). Договір застави було посвідчено приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Порохнею О.В., на квартиру накладено арешт (т.с. 1 ас. 17, зворот). 31 липня 2000 року нотаріусом Порохнею О.В. було винесено виконавчий напис щодо стягнення з боржника за договором позики 6835,00 грн., який направлено до виконавчої служби. 03 серпня 2000 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з виконання нотаріального напису, заставлена квартира була передана Запорізькій філії СДП «Укрспецюст» (т.с. 1 а.с. 21). 14 листопада 2000 року було укладено договір про реалізацію вищевказаного арештованого майна за стартовою ціною 7 930 грн. без ПДВ. Перші прилюдні торги 29 січня 2001 року не відбулись, оскільки були відсутні заявки від покупців, тому державним виконавцем згідно п. 4.8 Тимчасового положення «Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, був складений акт переоцінки арештованого майна від 30 січня 2001 року із зменшенням його вартості на 30 % від стартової ціни (т.с. 1 а.с 22). Відповідно до протоколу № 1 проведення прилюдних торгів від 05 березня 2001 року та акту про проведені прилюдні торги від 20 березня 2001 року переможцем торгів стала ОСОБА_3 , яка придбала вищевказану квартиру за 6151,00 грн. (т.с. 1 а.с. 23-24). 26 березня 2001 року приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Порохнею О.В. на ім`я ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на квартиру, яке 30 березня 2001 року було зареєстровано у КП з технічної інвентаризації БМР (т.с. 1 а.с. 25). Згідно з рішенням місцевого суду м. Бердянська від 07 червня 2002 року ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні його позову про визнання недійсними результатів публічних торгів арештованого нерухомого майна (копія т.с. 1 а.с. 105-107). Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 13 серпня 2007 року ОСОБА_4 було відмовлено в задоволенні позову про визнання договорів позики та застави недійсними (копія т.с. 1 а.с. 103-104). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (т.с. 1 а.с. 16). Позивач ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду з позовами про визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно (т.с. 1 а.с. 99-102), про визнання договорі позики і застави недійсними (т.с. 1 а.с. 103-104). Вказані позови залишались без задоволення . Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 травня 2013 року, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17 липня 2013 року (копія т.с. 1 а.с. 99-102), було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Бердянського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області, ПТ «Шаповалов, Ткаченко і Ко «Азов-ломбард», третя особа - приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Порохня О.В., про поновлення строку позовної давності, визнання недійсними результатів прилюдних торгів арештованого нерухомого майна, визнання свідоцтва про право власності недійсним. 04.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про зміну підстав позову, в обґрунтування якої посилався на те, що батько позивача ОСОБА_4 приблизно з 1962 року і до моменту смерті мав хронічне захворювання - церебральний арахноїдит з епілептичними нападами, у зв`язку з чим був визнаний непридатним до військової служби, проходив стаціонарне лікування в Бердянському психоневрологічному диспансері, лікувався у лікаря-невропатолога та йому була рекомендована постійна підтримуюча терапія, тобто ОСОБА_4 в період укладання договору з повним товариством «Шаповалов, Ткаченко і Ко «Азов-Ломбард» під час здійснення виконавчого провадження щодо звернення стягнення на квартиру, проведення оскаржуваних прилюдних торгів не міг усвідомлювати значення своїх дій та належним чином реагувати та приймати участь у юридично значимих діях, зокрема оскаржувати дії виконавців, оцінку майна, результати торгів не міг усвідомлювати значення своїх дій та належним чином реагувати та приймати участь у юридично значимих діях, зокрема оскаржувати дії виконавців, оцінку майна, результати торгів. Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 454 від 28.10.2020 року т.с. 3 а.с. 26-39), комісія дійшла висновку, що в період часу з 16.03.2000 року по 26.03.2001 року (саме в момент укладання договорів з Повним Товариством «Шаповалов,Ткаченко і Ко «Азов-Ломбард», а також під час здійснення виконавчого провадження щодо звернення стягнення на квартиру, проведення оскаржувальних прилюдних торгів) ОСОБА_4 , 1939 р.н., розладів психічної діяльності не виявляв. За даними представленої медичної документації на період, що цікавить суд, відсутні відомості щодо порушень в інтелектуально-мнестичній сфері, обманів сприйняття, маячних розладів, ознак порушеної свідомості. Уперше звернувся за допомогою до лікаря-психіатра у 2006 році. Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, поки психічний розлад не буде доведений на підставі і у порядку, передбаченого Законом «Про психіатричну допомогу» і іншими Законами України. Тому, в період часу з часу 16.03.2000 року по 26.03.2001 рік він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу з часу 16.03.2000 року по 26.03.2001 рік (а саме в момент укладання договорів з Повним Товариством «Шаповалов,Ткаченко і Ко «Азов-Ломбард», а також під час здійснення виконавчого провадження щодо звернення стягнення на квартиру, проведення оскаржу вальних прилюдних торгів) ОСОБА_4 , 1939 року народження, розладів психічної діяльності не виявляв, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За вказаних обставин та правових норм, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено обставин, на які він посилався, як на підставу своїх позовних вимог, а саме, не доведено, що ОСОБА_4 в період укладання договору з повним товариством «Шаповалов, Ткаченко і Ко «Азов-Ломбард», під час здійснення виконавчого провадження щодо звернення стягнення на квартиру, проведення оскаржуваних прилюдних торгів не міг усвідомлювати значення своїх дій та належним чином реагувати Висновок судово-психіатричного експерта № 454 від 28.10.2020 року (т.с. 3 а.с. 26-39), який є одним із доказів у справі, ґрунтується, зокрема, на матеріалах даної цивільної справи; відомостях, викладених у медичній карті хворого ОСОБА_4 за №6574 з Вінницької міської клінічної лікарні №1; відомостях медичної документації, а саме: історії хвороби №1376/507 на 25 арк., №1911/699 на 14 арк., №1106/413 на 18 арк., №413/86 на 18 арк., №1681/841 на 20 арк., №367/128 на 28 арк. КУ «БПНД», 2 амб.картки № НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_4 нічим не спростований. Клопотання про призначення повторної експертизи позивачем заявлялось з підстав недовіри експертам (т.с. 3 а.с. 99-100), в якому суд першої інстанції правильно відмовив, як у необґрунтованому (ухвала суду першої інстанції від 28 липня 2021 року протокольна, протокол судового засідання т.с. 3 а.с.102). Отже, суд першої інстанції у цій справі дійшов правильного висновку, що стороною позивача в установленому законом порядку не доведено, що ОСОБА_4 в період укладання договору з повним товариством «Шаповалов, Ткаченко і Ко «Азов-Ломбард», під час здійснення виконавчого провадження щодо звернення стягнення на квартиру, проведення оскаржуваних прилюдних торгів не міг усвідомлювати значення своїх дій та належним чином реагувати та приймати участь у юридично значимих діях, зокрема оскаржувати дії виконавців, оцінку майна, результати торгів не міг усвідомлювати значення своїх дій та належним чином реагувати та приймати участь у юридично значимих діях, зокрема оскаржувати дії виконавців, оцінку майна, результати торгів, тоді як відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_4 розумів значення своїх дій та міг керувати ними. Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 дублюють доводи його позовної заяви у цій справі, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію позивача, викладену в його позові, яку він та його представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою. Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; ж одні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; с уд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)». Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування позивача, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Позивач та його представник не надали суду першої інстанції у цій справі належних, допустимих доказів в обґрунтування позову позивача у цій справі. Апеляційний суд на виконання вимог ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги сторони позивача. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Проте докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України, у цій справі відсутні, і зокрема стороною позивача апеляційному суду не надані. Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення по суті цієї справи. Описки суду першої інстанції у рішенні, що є предметом апеляційного перегляду у цій справі, зокрема в мотивувальній його частині щодо норм ЦПК України (ст. ст. 10, 60, 212-215), які були чинними з 15.12.2017 року та якими в дійсності правильно керувався суд першої інстанції при вирішенні цієї справи по суті (ст. ст. 12, 81-82, 263-264), не можуть бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції у цій справі, а можуть бути виправлені у подальшому судом першої інстанції за власною ініціативою чи за заявою учасників цієї справи в порядку, передбаченому ст. 269 ЦПК України. При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України. Встановлено, що рішенням, що оскаржується, суд першої інстанції не вирішував у цій справі питання про розподіл понесених судових витрат між сторонами, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, а тому останнє також в апеляційному порядку не переглядалось. Однак, воно може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за власною ініціативою або за заявою учасників цієї справи в порядку, передбаченому ст. 270 ЦПК України. За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі, або ж його зміни. В силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачеві у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідачів будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом. Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 липня 2021 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови. Повний текст постанови апеляційним судом складений 17.05.2023 року. Головуючий суддяСуддяСуддя Гончар М.С. Кримська О.М.Подліянова Г.С.