LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Кропивницький апеляційний суд405/3255/21

від 15.05.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 січня 2022 року - залишити без змін.

ПОСТАНОВА Іменем України 15 травня 2023 року м. Кропивницький справа № 405/3255/21 провадження № 22-ц/4809/113/23 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючий суддя - Дуковський О.Л. судді - Дьомич Л.М., Письменного О.А. учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»; відповідач - ОСОБА_1 . Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент -Банк» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 січня 2022 року, у складі головуючого судді Драного В.В. у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: У травні 2021 року Акціонерне товариство «Акцент -Банк» (далі АТ «А-Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 20.11.2019 у розмірі 20258,41 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 20.11.2019 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки. Згідно Анкети - Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А - Банку» відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 44,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Зазначав, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета - Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг в АТ «А-Банку» разом із Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Вказував, що АТ «А -Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Проте, в порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку із чим станом на 01.02.2021 має заборгованість в сумі 20258,41 грн., яка складається із: 15216,85 грн. - заборгованість за кредитом; 5041,56 грн. - заборгованість по відсоткам. Просив стягнути із відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати у справі. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 січня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором від 20.11.2019 в розмірі 15216,85 грн , а також судовий збір в розмірі 1705,01 грн . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вважає рішення суду таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального права. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Згідно ч.ч.1,3 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи категорію та складність даної справи, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що з анкети-заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в АТ «А - Банк» вбачається, що відповідач виявив бажання отримати банківські послуги без зазначення їх виду. Тобто, 20.11.2019 між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір. Відповідно до кредитного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с. 7). В Анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг. Анкета - заява містить відомості, що ОСОБА_1 ознайомився із договором про надання банківських послуг до його укладання та згодний з його умовами. До кредитного договору банк додав витяг з умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» та тарифи користування кредитною карткою «Універсальна» ресурс: розділ «Умови та правила», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms (а.с. 15 на звороті -16). Разом із позовною заявою позивач надав розрахунок заборгованості, згідно якого заборгованість відповідача перед банком станом на 01.02.2021 становить 20258,41 грн , яка складається із: 15216,85 грн - заборгованість за кредитом; 5041,56 грн -заборгованість по відсоткам (а.с.6). Суд першої інстанції правильно встановив, що Анкета - заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 20.11.2019 не зазначена процентна ставка. Звернувшись із даним позовом позивач просив стягнути основну заборгованість за кредитом (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), та просив стягнути заборгованість за користування кредитними коштами (заборгованість за відсотками). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Суд першої інстанції правильно послався на те, що позивачем не доведено, що саме цей витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розумів ОСОБА_1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву-анкету про приєднання до Умов, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування. Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України у постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15). У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови, що розміщені на офіційному сайті позивача, змінювалися самим АТ «А-Банк» з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із даним позовом. Позивач (кредитор) не додав до позовної заяви витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятлива для задоволення позову. Наданий банком витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин. Таким чином, позивачем не надано підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови, відсутність в Анкеті-заяві про домовленість сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за відсотками. Крім того, колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на те, що всі умови кредитування викладені в паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, безспірно свідчить про погодження всіх істотних умов договору укладеного з відповідачем, оскільки анкета-заява не містить жодних відомостей про сам паспорт як складову цього договору. Також, паспорт споживчого кредиту наданий банком в якості доказу містить зауваження, що інформація, яка зазначена в паспорті зберігає чинність та є актуальною лише до 01.01.2020. Зі змісту цього споживчого паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. У третьому розділі паспорту визначено максимальну суму ліміту на кредитній картці до 50000,00 грн, однак відсутні дані щодо фактичного ліміту, встановленого на конкретній кредитній картці. У розділі 4 вказаного паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Зазначений Паспорт споживчого кредиту, як це передбачено ст. 7 Закону України «Про споживче кредитування» є лише рекламою споживчого кредиту і передує укладенню самого договору, та як правило містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовану загальну вартість кредиту та максимальний строк, на який надається кредит. За таких обставин, саме по собі підписання/не підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг висновку суду першої інстанції про безпідставність вимог банку щодо стягнення заборгованості за відсотками та штрафами не свідчить про покладення на відповідача певних зобов`язань. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 січня 2022 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий О.Л. Дуковський Судді: Л.М. Дьомич О.А. Письменний

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»