Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/5277/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5277/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії В С Т А Н О В И В : 24.06.2022 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яким просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж 20 років, починаючи з 01.02.2022; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку, визначеного відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», за кожний рік роботи понад встановлений стаж 20 років, починаючи з 01.02.2022; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплатити позивачу всю суму недоотриманої частини пенсії, перерахованої з дати прийняття рішення по день проведення перерахунку. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інвалідом ІІ групи, та перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію на підставі ч.3 ст.59 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач зазначає, що пенсію розраховано без врахування положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальним захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто без збільшення пенсії на 1% заробітку за рік за кожний рік роботи понад 20-ти річний стаж. У січні 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії та усунення таких порушень. Проте, відповідач відмовив у перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що пенсія перераховується і виплачується відповідно до вимог діючого законодавства. Позивач вважає, що вказана відмова відповідача є необґрунтованою, а дії відповідача є такими, що порушують його право на пільговий характер розрахункової величини, визначеної ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням страхового стажу на момент звернення до відповідача за перерахунком. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 позов задоволено частково. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позивних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії. Працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, за кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, пенсія збільшується на 1 процент заробітку. Максимальний розмір пенсії не може перевищувати трьох, а для працівників, зайнятих на роботах, передбачених пунктом "а" статті 13 і статтею 14 цього Закону, - чотирьох мінімальних пенсій за віком. Враховуючи вищевикладене розрахунок пенсії за двоскладовою системою Позивачу є недоцільним, оскільки призведе до зменшення розміру пенсії. Обчислення пенсії одночасно по ст. 59 і ст. 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не проводиться. Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до ст.311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 , виданим Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області 29.05.1997. Позивач перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Київській області і отримує пенсію, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». ОСОБА_1 має статус ліквідатора аварії на ЧАЕС 1 категорії та являється інвалідом 2 групи захворювань пов`язаних з ліквідацією аварії на ЧАЕС. Одночасно маю ступінь втрати працездатності 70%. Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії з збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад встановлений стаж 20 років відповідно до положень частини 2 статті 56, ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Листом від 08.02.2022 відповідач повідомив позивача що перерахунок його пенсії з підстав передбачених ст. 59 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус, і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу проведено, однак в перерахунку пенсії з підстав передбачених ч. 2 ст. 56 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - відмовлено. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними. Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основні положення щодо соціального захисту та пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII). Згідно ст. 49 Закону № 796-XII, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Разом з тим, відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Статтею 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Відповідно до пункту другого статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку. Аналіз норм права, якими врегульовано спірні правовідносини свідчить про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Частиною другою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені цим загальним Законом або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Отже, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 процент заробітку за рік. Зазначена правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26 грудня 2022 року у справі №520/4297/19, від 17.04.2018 у справі №565/1270/17, від 02.04.2019 у справі №565/871/17, від 26.11.2019 у справі №572/1263/17 та від 16.07.2020 у справі №336/7176/16-а (2-а/336/41/2017) та від 07.02.2019 у справі № 712/2147/17. Так, враховуючи, що ст. 56 Закону № 796 є загальною для всіх громадян, віднесених до категорій 1, 2, 3, 4, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, вона поширюється і на позивача, який отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Постанова № 1210, на підставі якої визначається розмір пенсії, не містить обмежень щодо застосування положень ч. 2 ст. 56 Закону №

796. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмовляючи у задоволенні заяви позивача, територіальний орган Пенсійного фонду України діяв протиправно. З огляду на вказане всі аргументи апелянта не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції і не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування. Керуючись статтями 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 р. - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.В. Губська О.В. Епель