Постанова 4855 № 320/7953/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7953/21 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 травня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого - судді Парінова А. Б., суддів: Беспалова О. О., Грибан І. О., при секретарі судового засідання Зіньковській Ю. В. за участю учасників судового процесу: від позивача (апелянта): Наконечна Н. О. від відповідача: Петровська А. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" до Київської митниці про визнання незаконним та скасування рішення про визнання протиправними та скасування рішень, в с т а н о в и в: До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100320/2020/000257/2 від 30.10.2020, № UA100310/2020/000051/2 від 26.11.2020 та № UA100310/2020/000052/2 від 26.11.2020. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" - залишено без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду. Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, встановлений ст. 122 КАС України. Суд зауважив, що в даному спорі оскаржуються не дії (рішення) щодо розгляду додаткових документів, а рішення про коригування митної вартості товарів. Крім того, надання митному органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, згідно з чинним законодавством, не відстрочує шестимісячний строк звернення до суду з дня, коли позивач дізнався про прийняті рішення. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В апеляційній скарзі представник позивач зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що строк звернення до суду рахується з дня отримання ним відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням поданих додаткових документів, що не було досліджено судом першої інстанції. Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, з підстав зазначених у апеляційній скарзі. В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що Верховним Судом, вже було викладено позицію щодо строків звернення до суду при оскаржувані рішення Митного органу про коригування митної вартості товарів. Колегія суддів апеляційного суду, виходячи з меж апеляційного перегляду, встановлених статтею 308 КАС України, погоджується із позицією суду першої інстанції щодо наявності передбачених КАС України підстав для залишення позову без розгляду, з огляду на наступне. Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (стаття 49 КАС України). За змістом частин 1, 2 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Статтею 123 КАС України закріплено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи. Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Судом першої інстанції встановлено, а позивачем не спростовано, що оспорювані рішення винесені 30 жовтня та 26 листопада 2020 року, проте, з позовною заявою ТОВ «КВОЛІТІ ФІШ» звернулось до суду першої інстанції 05 липня 2021 року, тобто з порушенням строків, передбачених ст. 122 КАС України. Апелянт в скарзі звертає увагу, що судом першої інстанції підлягало застосування вимоги статті 102 ПК України. Колегія суддів не погоджується з даним твердженням з наступних підстав. Відповідно до статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Статтею 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 9.2. статті 9 ПК України відносини, пов`язані з встановленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Так, приписами частин 1, 2 статті 24 МК України визначено, що кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси. Предметом оскарження є: 1) рішення - окремі акти, якими митні органи або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні; 2) дії - вчинки посадових осіб та інших працівників митних органів, пов`язані з виконанням ними обов`язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України; 3) бездіяльність - невиконання митними органами, їх посадовими особами та іншими працівниками обов`язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, або неприйняття ними рішень з питань, віднесених до їх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством. Водночас, у порядку, встановленому ПК України, можуть бути оскаржені податкові повідомлення-рішень митних органів (частина 5 статті 24 МК України). У відповідності до статті 29 МК України рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом. Колегія суддів звертає увагу, що позивач у даній справі оскаржує рішення митного органу, які прийняті з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 МК України строк їх оскарження визначається згідно із вимогами КАС України. Дана позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року по справі №380/8425/21, від 25 травня 2021 року по справі №826/13159/17, від 26 квітня 2021 року в справі №160/4657/20 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, що строк звернення до суду в межах спірних правовідносин починає перебіг не з дня прийняття оскаржуваних рішень, а після розгляду митним органом поданих декларантом додаткових документів та отримання останнім відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, оскільки в даному спорі оскаржуються не дії (рішення) щодо розгляду додаткових документів, а рішення про коригування митної вартості товарів. Крім того, судом першої інстанції звернуто увагу, що надання митному органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, згідно з чинним законодавством, не відстрочує шестимісячний строк звернення до суду з дня, коли позивач дізнався про прийняті рішення. Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на рішення судів апеляційної інстанції, оскільки відповідно до частини 5 статті 242 КАС України судом підлягає час розгляду справи враховується позиція виключно Верховного Суду, яка викладена у постановах. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до констатації норм законодавства, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні. За вказаних обставин, позиція суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду на підставі статті 122 КАС України є обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не допущено. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню. Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 312, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" - залишити без задоволення. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов І.О. Грибан Повний текст постанови складено 16 травня 2023 року.