Постанова 4852 № 160/18453/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/18453/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., за участю секретаря судового засідання Ванжи О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року (суддя Луніна О.С.) у справі №160/18453/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби про визнання протиправним та скасування рішення, - в с т а н о в и В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку, прийняте 20.10.2022 інспектором прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « Шегині » (тип А) майстер - сержантом ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України) як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону щодо громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він є здобувачем вищої освіти, який навчається закордоном, є студентом 3-го курсу денної форми навчання бакалаврату, факультету виробничих технологій Технічного університету в Кошице, з юридичним офісом у Пряшеві (Словацька Руспубліка). 20.10.2022 при спробі виїхати за межі території України на навчання через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Шегині» надав необхідний та достатній перелік документів, які підтверджують його статус як студента закордонного ВНЗ, а також облікові документи військовозобов`язаного і довідку районного ТЦК та СП за місцем реєстрації, в яких є записи про те, що має право на відстрочку від призову на період мобілізації, а також те, що Соборний РТЦК та СП (м.Дніпро) не заперечує щодо виїзду ОСОБА_1 з України для продовження навчання закордоном. Проте, інспектор прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « Шегині » (тип А) майстер - сержантом ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України) не врахував надані заявником документи та прийняв протиправне, на думку позивача, рішення про відмову у перетині державного кордону громадянину України ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю підстав для перетинання державного кордону під час воєнного стану, оскільки він не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду закордон. З вказаним рішенням позивач не погоджувався з тих підстав, що на надані для прикордонного контролю документи у повній мірі, на думку позивача, підтверджували його право виїзду за кордон під час воєнного стану. Позивач вказував, що дані документи є належними та достатніми доказами підтвердження того факту, що ОСОБА_1 станом на дату прийняття оскарженого рішення, є студентом, що прийнятий на стаціонарне навчання до Технічного університету у Кошицях та прямує в Словацьку Республіку до місця навчання. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року позов задоволено. За наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач, пред`явивши під час перетину державного кордону України документи, які підтверджують, що він є студентом 3-го курсу Технічного університету в Кошице (Словацька Руспубліка) денної форми навчання, та довідку Соборного ОРТЦК та СП м. Дніпра, про відстрочку від призову на строкову військову службу, мав право на перетин державного кордону України як здобувач фахової вищої освіти, який навчається за кордоном та не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на виїзд за кордон під час введеного правового режиму воєнного стану та оголошення загальної мобілізації. Відповідач, зокрема, звертає увагу на те, що наявність у позивача права на відстрочення від призову на військову службу під час мобілізації не гарантує йому безумовного права на перетинання державного кордону для виїзду з України. У спірному випадку, як зазначав відповідач, вичерпний перелік осіб, які мають право виїзду з України під час воєнного стану та загальної мобілізації, затверджено спеціальним законодавством, і до такого переліку осіб позивач не відноситься, що фактично і стало підставою для прийняття посадовою особою прикордонної служби оскаржуваного рішення. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_2 та паспортом громадянина України ля виїзду за кордон серії НОМЕР_3 . Відповідно до долученої до позовної заяви копії посвідчення про приписку до призовної дільниці №775/95Д-01/8 ОСОБА_1 прийнятий на облік Соборним РВК м.Дніпропетровська 26.01.2018. За рішенням призовної комісії позивач за ч.9 ст. 17 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» має право на відстрочку від призову до 01.04.2023. Право на відстрочку від призову на строкову військову службу додатково підтверджено копією довідки для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, виданою Соборним районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 05.10.2022 за №4742. В довідці Соборним районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки зазначено, що заперечень щодо виїзду ОСОБА_1 з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном не має. З нотаріально засвідчених перекладів довідок факультету виробничих технологій Технічного університету в Кощице, судом встановлено, що ОСОБА_3 у 2021/2022 навчальному році є студентом 2 курсу денної форми навчання бакалаврату, факультету виробничих технологій Технічного університету в Кошице, з юридичним офісом у Пряшеві, за навчальною програмою: Відновлювані джерела енергії, стандартна тривалість навчання - 3 роки. Навчальний рік триває з: 01.09.2021 по 31.08.2022. Початок навчання з: 01.09.2021. Є студентом після зарахування на навчання з 01.09.2021 у 2021/2022 навчальному році. 20.10.2022 ОСОБА_1 з метою продовження навчання на 3-му курсі Технічного університету в Кошице (Словацька Республіка) прибув на міжнародний автомобільний пункт пропуску «Шегині» для перетину державного кордону на виїзд з України. Для перетину державного кордону ОСОБА_1 надав паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданий 11.09.2020 року, посвідчення про прописку до призовної дільниці №775/95Д-01/8 із записом про відстрочку ОСОБА_1 в порядку ст.17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від призову; довідку для виїзду за кордон здобувачів фахової перед вищої та вищої освіти, асистентів - стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, видану начальником Соборного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_4 ; довідку - підтвердження від 22.06.2022 Технічного університету у Кошицях про навчання ОСОБА_1 у вищевказаному вищому навчальному закладі, з офіційним перекладом на українську мову, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М.; довідку - підтвердження від 10.08.2022 Технічного університету у Кошицях про навчання ОСОБА_1 у вищевказаному вищому навчальному закладі та про початок навчання з 01.09.2022, з офіційним перекладом на українську мову, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О.М.; міжнародне посвідчення особи, що навчається формату ISIC №S2420105019; дозвіл на проживання у Словацькій Республіці № НОМЕР_4 . 20.10.2022 інспектором прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « Шегині » (тип А) майстер сержантом ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України), як уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку щодо громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що у зв`язку із Законом України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року» позивача тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у зв`язку з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, так як вищезазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль відповідні документи. Не погоджуючись з прийнятим рішенням про відмову в перетинанні державного кордону України, позивач звернувся до суду з позовом. За наслідками розгляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Згідно із частиною першою статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Отже, конституційне право особи вільно залишати територію України може бути обмежено у певних випадках. Відповідно до ст..1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Згідно із п.6 ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан. Пунктом 3 Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» встановлено, що у зв`язку із введенням а Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційній права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44. 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан (постанова КМУ від 29.12.2021 №1455). Відповідно до п.8 Порядку №1455 перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. Таким чином, у зв`язку з введенням на території України правового режиму воєнний стан тимчасово обмежено конституційне право громадян вільно залишати територію України, а перетинання кордону здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 17.01.1995 №57 (із змінами та доповнення), визначено вичерпний перелік осіб, які мають право перетинати державний кордон у разі введення на території України воєнного стану. Зокрема, відповідно до пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 року №57 ( в редакції на час виникнення спірних відносин), у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Тобто, вказаною нормою передбачено право на перетин державного кордону осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. При цьому, вказана норма містить певні обмеження - крім осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". У відповідності до положень ст.ст.20, 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років до досягнення граничного віку перебування на військовій службі, тобто 60 років. Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено коло осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Так, відповідно до абз.2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Вказуючи на наявність у позивача права на перетин державного кордону, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач є студентом Технічного університету денної форми навчання, то він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації у відповідності до положень ст..23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відтак має право на перетин державного кордону у відповідності до положень пункту 2-6 Правил №57. В той же час, судом першої інстанції застосовано положення пункту 2-6 Правил №57, в редакції від 29.03.2022, але положення вказаної норми права, на час виникнення спірних відносин, були змінені та пункт 2-6 Правил №57 був доповнений реченням: «Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"». Таким чином, на час виникнення спірних відносин позивач не мав права на перетин державного кордону як особа, яка є здобувачем освіти на денній формі навчання та яка, в силу положень абз.2 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягала призову на військову службу під час мобілізації. Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає звернути увагу на те, що з метою перетину державного кордону позивачем було надано довідку (а.с.25), в якій зазначено про те, що позивач має відстрочку від призову на строкову військову службу (підстава - ч.9 ст.17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»). В той же час, положення пункту 2-6 Правил №57 передбачають право на перетин державного кордону осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, а не призову на строкову військову службу. Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що в посадової особи Державної прикордонної служби були наявні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення, яким позивачу відмовлено в перетині державного кордону. Стосовно висновку суду першої інстанції про невмотивованості оскарженого рішення відповідача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Так, зробивши такий висновок, суд першої інстанції зазначив те, що в оскаржуваному рішенні не вказано конкретного переліку документів, які необхідно було подати позивачу для виїзду за кордон. При цьому, як зазначив суд першої інстанції, можливість підтвердження позивачем наявності права на перетин кордону України прямо залежить від чіткого визначення відповідачем конкретного та вичерпного переліку необхідних для цього документів, чого у спірному випадку зроблено не було. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що будь-який акт індивідуально-правової дії має бути обґрунтованим та зрозумілим для особи, відносно якої його прийнято. В той же час, у спірному випадку відсутні підстави стверджувати про необґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача. Так, в рішення про відмову в перетині державного кордону наведено мотиви його прийняття, а саме те, що позивач тимчасово обмежений у праві виїзду з України, у зв`язку з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону. У вказаному рішенні наведено норми права, якими таке право позивача обмежено. При цьому, висновок суду першої інстанції про необхідність зазначення в оскаржуваному рішенні переліку документів, які необхідно надати позивачу для виїзду за кордон, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки за встановлених обставин, з якими позивач пов`язував наявність у нього права на перетинання державного кордону, надання будь-яких документів не надавало б позивачу право виїзду за межі України, як студенту денної форми навчання у закордонному навчальному закладі. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову. На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби - задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі №160/18453/22 - скасувати та прийняти нову постанову. В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Вступну та резолютивну частину проголошено 16.05.2023 Повний текст постанови складено 17.05.2023 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк