Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/2211/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 травня 2023 р. Справа № 520/2211/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: П`янової Я.В. , Любчич Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2022, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/2211/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" до Харківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної митної служби України, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №ИА807000/2022/000119/2 від 18.01.2022 року; - визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № НА807170/2022/000101 від 18.01.2022 року; - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості ІІА807000/2022/00093/2 від 18.01.2022 року; - визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № ІІА807170/2022/000097 від 18.01.2022 року. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року позов залишено без розгляду. Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції повністю та прийняти нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що приймаючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги процесуального права, що призвели до необґрунтованого винесення оскаржуваної ухвали. Згідно із ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та у разі, зокрема, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Оскільки сторонами не заявлялись клопотання про розгляд справи за їх участю, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав. Залишаючи без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ", суд першої інстанції виходив з того, що позивач не прибув в судові засідання, призначені на 08.11.2022 року, 22.11.2022 року та на 05.12.2022 року, про призначення яких був сповіщений належним чином, причин своєї неявки не повідомив, жодних клопотань не надавав. Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. За правилами пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Аналіз цієї норми свідчить про те, що наслідки встановлені наведеним пунктом настають у разі, якщо позивач (в даному випадку не є суб`єктом владних повноважень) не прибув повторно у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки та за умови, що від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Частиною першою статті 11 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Кодекс адміністративного судочинства України встановлює для судів певну процедуру надсилання процесуальних документів учасникам справи, а також необхідність їх виклику та заслуховування в судовому засіданні. Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями (частина перша статті 124 КАС України). Відповідно до частини другої статті 124 КАС України повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Згідно з частиною третьою статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу. Частиною третьою статті 126 КАС України передбачено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. При цьому, відповідно до частини першої статті 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві. Учасник судового процесу, згідно з частиною другою статті 129 КАС України, повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки. Відповідно до частини третьої статті 129 КАС України якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки. З матеріалів справи вбачається, що виклик позивача у судове засідання на 08.11.2022 р. суд першої інстанції здійснював телефонограмою, у судове засідання на 22.11.2022, 05.12.2022 шляхом направлення повісток на електронну адресу представника позивача (0399670@gmail.com). Разом з тим, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем судових повісток на 22.11.2022 та на 05.12.2022, направлених на електронну адресу 0399670@gmail.com. В матеріалах справи міститься виключно комп`ютерна роздруківка щодо направлення кореспонденції. Крім того, в матеріалах справи відсутнє підтвердження позивача про отримання тексту повістки, які були направлені на 22.11.2022 та на 05.12.2022, направлене на адресу суду, а також довідка, складена секретарем судового засідання протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки, у разі ненадходження такого підтвердження від позивача. Колегія суддів враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які прохання (заяви) в порядку статті 129 КАС України про направлення процесуальних документів у справі на електронну адресу. Разом з тим, суд першої інстанції здійснював оповіщення позивача про судове засідання на 08.11.2022 телефонограмою, судові повістки на 22.11.2022, 05.12.2022 надсилав виключно на електронну адресу представника позивача. Доказів направлення судових повісток на 08.11.2022, 22.11.2022 та на 05.12.2022 року в паперовій формі поштовим відправленням матеріали справи не містять. Будь-які інші докази належного повідомлення позивача про розгляд справи судом першої інстанції 08.11.2022, 22.11.2022 та 05.12.2022 року в матеріалах справи відсутні. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що повістку про виклик у судові засідання на 08.11.22, 2022.11.2022, 05.12.2022 представник позивача не отримував. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що направлення процесуальних документів у цій справі відбувалося не у спосіб та порядку, встановлених чинним процесуальним законодавством, що свідчить про відсутність однієї з умов застосування положень частини п`ятої статті 205 КАС України. Враховуючи викладене помилковим є висновок суду першої інстанції, що позивач не прибув в судові засідання, призначені на 08.11.2022 року, 22.11.2022 року та на 05.12.2022 року, про призначення яких був сповіщений належним чином, причин своєї неявки не повідомив, жодних клопотань не надавав, оскільки відсутні підстави достеменно вважати, що позивач був обізнаний про дату призначення справи до розгляду. Відтак, за відсутності в матеріалах справи доказів належного повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, призначені на 08.11.2022 року, 22.11.2022 року та на 05.12.2022 року, в суду немає підстав для висновку про дотримання судом першої інстанції процесуальних гарантій забезпечення належного розгляду справи щодо позивача. Як встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази належного та завчасного направлення позивачу повістки про виклик позивача у судові засідання суду першої інстанції, які призначені на 08.11.2022 року, 22.11.2022 року та на 05.12.2022 року. З урахуванням наведених обставин, судова колегія дійшла висновку про помилковість постановленої судом першої інстанції ухвали про залишення позову без розгляду, оскільки оскаржувана ухвала суду прийнята передчасно, а тому справа підлягає направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. В постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №460/1829/16-а сформовано правову позицію, відповідно до якої необхідною умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття та без його заяви про розгляд справи за його відсутності. Повторне неприбуття позивача, належними чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання необхідно розуміти як послідовне неприбуття двічі чи більше разів на розгляд справи за наявності у справі достовірних даних (доказів) щодо належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового розгляду. Враховуючи те, що обов`язковою умовою для залишення позовної заяви без розгляду є повторність неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, однак в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про дату, час та місце судового розгляду призначеного на 08.11.2022 року, 22.11.2022 року та на 05.12.2022 року, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" без розгляду. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01 липня 2020 року по справі № 9901/79/19, у постанові від 12 серпня 2021 року у справа №420/512/21, постанові від 26.05.2022 у справі №520/13973/2020. Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали. З урахуванням вищенаведеного доводи суду першої інстанції та відповідача про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду є помилковими. Враховуючи вищевикладене, інші доводи сторін щодо правомірності чи не правомірності прийняття оскаржуваної ухвали не впливають на вирішення справи по суті. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а висновки суду не відповідають обставинам справи, тому її слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕНЮ СІМ" - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 по справі № 520/2211/22 - скасувати. Справу № 520/2211/22 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Я.В. П`янова Л.В. Любчич