Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/8849/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 травня 2023 р.Справа № 520/8849/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Курило Л.В., Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Реброва А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2022, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 06.12.22 року по справі № 520/8849/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач, ГУНП в Харківській області), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області № 295 від 03.06.2022 року в частині застосування до інспектора сектору кадрового забезпечення Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді його звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України в Харківській області № 288 о/с від 14.06.2022 року в частині звільнення інспектора сектору кадрового забезпечення Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з 14.06.2022 року; - поновити на службі в Національній поліції України капітана поліції ОСОБА_1 з 14.06.2022 р на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області; - зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Харківській області нарахувати та виплатити суми грошового забезпечення за період 1 травня 2022 року - 14 червня 2022 року на користь ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Харківській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, за період з 15.06.2022 року по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України; - зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Харківській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168, за період із 24 лютого 2022 року - 28 лютого 2022 року за п`ять календарних днів лютого в розмірі 5357 грн. та за період починаючи з 1 березня 2022 року до дня закінчення воєнного стану за весь час вимушеного прогулу в розмірі 30000 гривень щомісячно, як складову частину грошового забезпечення, визначеного позивачу на день звільнення. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 року відкрито провадження у справі, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання на 15.11.2022 року о 11:00 у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду. 15.11.2022 року від представника відповідача надійшла заява про залишення без розгляду позовної заяви у зв`язку із пропуском строку звернення позивача до адміністративного суду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 позовну заяву залишено без розгляду. Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що надані відповідачем докази направлення позивачу наказів про звільнення не підтверджують факт отримання їх позивачем. Зазначає, що факт неотримання грошового утримання з травня 2022 року не доводить обізнаність позивача про звільнення, а тому ухвала про залишення позовної заяви без розгляду підлягає скасуванню. Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 року - залишити без змін. Відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі ч. 3 ст. 123 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що строк на оскарження спірного наказу починається з 18.06.2022 року, а кінцевим терміном для звернення до суду з позовною заявою є 02.07.2022 року. Позовна заява відправлена до Харківського окружного адміністративного суду лише 20.10.2022 року, тобто, з порушенням строку звернення до суду. Враховуючи відсутність заяви від позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду. Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції передчасними з огляду на наступне. За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Пунктом 5 ч. 1 ст. 171 КАС закріплено обов`язок суду з`ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву про поновлення строку звернення до суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк на звернення до адміністративного суду, оскільки кінцевим терміном для звернення до суду є 02.07.2022 року, а позивач звернувся до суду тільки 20.10.2022 року. Відкриваючи провадження у справі судом першої інстанції не вирішено питання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду. Враховуючи те, що провадження у справі вже було відкрито, суд фактично застосував ч. 3 ст. 123 КАС України, яка надає повноваження суду залишити позовну заяву без розгляду у випадку, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі. З цього приводу колегія суддів зазначає, що застосування ч. 3 ст. 123 КАС України вимагає дотримання одночасно двох умов: виявлення факту пропуску строку після відкриття провадження у справі, та відсутність клопотання позивача про поновлення такого строку або неповажність причин для поновлення строку, вказаних у клопотанні. Колегія суддів зауважує, що виходячи з приписів ч. 1 ст. 123 КАС України в якій вказано, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому особа яка звернулась до суду з пропуском строку має надати заяву про поновлення строку звернення до суду, вказавши причини такого пропуску. Колегія суддів звертає також увагу на те, що ухвала про відкриття провадження у справі взагалі не містить оцінки факту пропуску позивачем строку на звернення до адміністративного суду. Таким чином, фактично судом першої інстанції було відкрито провадження у справі без поновлення позивачу строку для звернення до адміністративного суду та без визнання поважними причин пропуску такого строку, що свідчить про недотримання судом першої інстанції вимог ч. 6 ст. 121 та п. 3 ч. 1 ст. 248 КАС України. Колегія суддів наголошує, що при встановленні можливості визнання поважними причин пропуску строку суд має встановити дійсні обставини, що зумовили таку ситуацію, та належним чином мотивувати своє рішення. Частиною 4 ст. 123 КАС України встановлено, що суд залишає позовну заяву без розгляду у разі, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Тобто, зазначена правова норма зобов`язує суд запропонувати позивачу вказати причини пропуску строку звернення до суду після того, як суд дійде висновку про передчасність висновку щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду. Відтак, з`ясувавши після відкриття провадження у справі про те, що строк звернення до суду позивачем пропущено, суду першої інстанції належало застосувати положення саме ч. 4 ст. 123 КАС України та надати позивачу можливість повідомити причини пропуску строку звернення до суду, оцінивши їх на предмет поважності. Проте таких процесуальних дій судом першої інстанції вчинено не було. При цьому, залишення позовної заяви без розгляду без надання відповідного строку на подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду позбавляє позивача права на доступ до правосуддя, та не відповідає приписам чинного законодавства. При розгляді справи, судом апеляційної інстанції, в силу ч. 5 ст. 242 КАС України, враховані висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 30.03.2021 у справі № 520/11044/19, від 26.04.2021 у справі № 360/2201/19. Відтак, колегія суддів вважає, що розглядаючи адміністративну справу № 520/8849/22, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, не повною мірою дослідивши всі обставини справи при постановленні судового рішення. Частиною 1 ст.6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. У справі «Мушта проти України» Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби. Враховуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду позову, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2022 по справі № 520/8849/22 скасувати, справу № 520/8849/22 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Курило Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 15.05.2023 року