Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/1863/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2023 року справа №360/1863/22 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року у справі № 360/1863/22 (головуючий І інстанції Секірська А.Г.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якому просила: визнати протиправними дії з ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021 року; зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 01.01.2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021 року. Ухвалою суду від 01.12.2022 року у задоволенні клопотання ГУПФУ в Луганській області про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду - відмовлено. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року позов задоволений частково: - визнано протиправними дії ГУПФУ в Луганській області з ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року; - зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати з листопада 2020 року по червень 2021 року; - в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апелянт вважає, що відсутні правові підстави для виплатити позивачу згідно ст. 4 Закону № 2050 компенсації втрати грошових доходів пенсії, оскільки виплата доплати підвищення до пенсії проводилась з дотриманням вимог ПКМУ №№ 103, 1088. Також, зазначив, що позивачем пропущено строк звернення з цим позовом до суду, оскільки виплату доплати до пенсії здійснено в червні 2021 року, клопотання про поновлення стоку звернення не надано. Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу № 360/1863/22, який листом повідомив, що всі документи у цій справі, що надійшли в паперовому вигляді або через офіційну електронну пошту суду скановано та експортовано в КП «Діловодство спеціалізованого суду». За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3). Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України). За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію. Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 21.03.2018 року Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Луганській області позивачу видано довідку № 3285-ЛК про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними за січень 2016 року. Відповідно до матеріалів пенсійної справи довідку від 21.03.2018 року № 3285-ЛК Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Луганській області отримано відповідачем 23.03.2018 за вх. № 187/03-27-3285. Розпорядженням відповідача від 28.03.2018 року (пенсійна справа № 1203008729) позивачу з 01.01.2016 року проведено перерахунок призначеної пенсії за вислугу років виходячи з сум грошового забезпечення, які складались із: - посадового окладу - 3250,00 грн.; - окладу за військове звання - 2200,00 грн.; - надбавки за стаж служби - 2180,00 грн. - премії 5,74% - 437,96 грн, всього - 8067,96 грн. Після проведеного перерахунку пенсії позивача за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 сума доплати до пенсії склала (з урахуванням фактично виплаченої позивачу пенсії за зазначений період) 5290,11 грн. У квітні 2018 року позивачу окремою сумою виплачено доплату до пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 у розмірі 587,79 грн (100% від 195,93 грн) та пенсію за квітень 2018 року у розмірі 4679,02 грн, тобто у новому (збільшеному) розмірі. Виплата перерахованої доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у розмірі 4702,32 грн. позивачу на цей час проведена в повному обсязі, та проводилась в порядку, визначеному Постановою № 103, а саме: - у січні 2019 року позивачу виплачено доплату до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.01.2016 в розмірі 97,97 грн (50% від 195,93 грн - різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту 3 Порядку № 103, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017), у лютому 2019 року виплачено доплату за лютий 2016 року в розмір 97,97 грн та надалі щомісяця по грудень 2019 року включно в розмірі 97,97 грн; - у січні 2020 року позивачу виплачено доплату до пенсії за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 в розмірі 195,93 грн (100% від 195,93 грн), у лютому 2020 року виплачено доплату за лютий 2017 року в розмірі 195,93 грн та надалі щомісяця до грудень 2020 року включно в розмірі 195,93 грн; -у січні 2021 року позивачу виплачено доплату до пенсії за період з 01.01.2018 по 31.01.2018 в розмірі 195,93 грн (100% від 195,93 грн), у лютому 2021 року виплачено доплату за лютий 2018 року в розмірі 195,93 грн та надалі щомісяця по червень 2021 року включно в розмірі 195,93 грн. Всього позивачу виплачено доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 в сумі 5290,17 грн (квітень 2018 року - 587,79 грн + у 2019 році - 1175,64 грн + у 2020 році - 2351,16 грн + у 2021 році - 1175,58 грн). 15.07.2022 року адвокат Драгомирова О.М. звернулася до ГУПФУ в Луганській області з заявою про здійснення нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати частини пенсії за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії. Відповідач листом від 29.07.2022 року вих. № 1200-0202-8/16368 повідомив адвоката Драгомирову О.М., що порядок виплати компенсації визначено Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» від 21.02.2001 року №

159. Відповідно до статті 1 Закону № 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Статтею 2 Закону № 2250 визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Умови проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» були передбачені пунктом 3 ПКМУ від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103). Виплата сум доплат за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року проводилась з чітким дотриманням вимог Постанови № 103 та постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року № 1088 «Деякі питання виплати пенсії окремим категоріям громадян». 01.08.2022 року адвокат Драгомирова О.М. звернулася до ГУПФУ в Луганській області з адвокатським запитом з вимогою надати інформацію, коли фактично була розрахована сума заборгованості та розмір такої заборгованості після перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 року. Листом від 04.08.2022 року за вих. № 1200-0209-816577 ГУПФУ в Луганській області повідомило, що умови проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» були передбачені пунктом 3 ПКМУ № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) та постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року № 1088 «Деякі питання виплати пенсії окремим категоріям громадян» (далі - Постанова №1088). Зазначений перерахунок пенсії проведено позивачу 28.03.2018 року. Сума доплати за період з 01.01.2018 року по 31.03.2018 року у сумі 587,79 гривень була виплачена в квітні 2018. Сума доплати по перерахунку за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року склала 4702,32 гривень та була виплачена ОСОБА_2 в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме: у період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року в сумі 1175,64 грн. щомісяця з основним розміром пенсії по 97,97 гривень; у період з 01.01.2020 року по 31.05.2021 року в сумі 3330,81 грн. щомісяця з основним розміром пенсії по 193,93 гривень; у період з 01.06.2021 року по 30.06.2021 року у сумі, що не вистачало до повного погашення розрахованої доплати, а саме 195,87 гривень. Заборгованість по пенсійній справі позивача відсутня. КМУ 21.02.2018 року прийняв Постанову № 103, п. 3 якої встановлено перерахувати з 01.01.2016 року пенсії, призначені згідно із Законом від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) ухвалено проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: - з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; - з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Тобто, постанова Кабінету Міністрів України № 103 визначала порядок виплати перерахованих пенсій, який, зокрема, передбачає здійснення таких виплат після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету, не змінюючи при цьому регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції. Вказаними нормами Постанови №103 встановлено строк виплати перерахованої пенсії та фактично запроваджено поетапний порядок виплати перерахованих за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року пенсій колишнім працівникам міліції, при цьому обумовлено виплату перерахованих пенсій виділенням коштів на їх фінансування з державного бюджету. Однак рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 (залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019) п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року визнано нечинним. Проте, після цього Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 24.12.2019 № 1088 Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян (набрала чинності із 01.01.2020 року), частиною 2 пункту 1 якої передбачалося, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 1 січня 2020 року виплачується пенсія, яка з 1 січня 2016 року перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом), та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 1 січня 2016 року, та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року, до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 року у справі № 640/620/20 (набрало чинності згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 року) ч. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» визнано протиправною та нечинною. Таким чином, із 29.09.2020 року нормативне регулювання правовідносин щодо виплати перерахованої позивачу за період із 01.01.2016 року по 31.12.2017 року пенсії не передбачало поетапного порядку її виплати. Після визнання нечинною постанови № 1088 дії відповідача щодо подальшого поетапного виплати перерахованої пенсії є такими, що вчинені не на підставі наданих повноважень та не у спосіб встановлений законодавством, адже жодним нормативно правовим актом після 29.09.2020 не встановлювався інший строк (відтермінування чи розстрочення) виплати пенсії перерахованої за період із 01.01.2016 по 31.12.2017. Отже, після 29.09.2020 року відповідач повинен був вчинити дії спрямовані на виплату перерахованої позивачу пенсії, а в протилежному випадку невиплачені суми пенсії вважаються доходами, що виплачуються із порушенням строку. Щодо строку звернення з позовом до суду апеляційний суд погоджує висновки суду першої інстанції в ухвалі від 01.12.2022 року. За ч. 1 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачем в позовній заяві щодо строків звернення до суду зазначено, що слід врахувати правову позицію Верховного Суду у постанові від 09.06.2021 року у справі № 240/186/20. Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати саме з моментом отримання листа-відповіді органу Пенсійного фонду України про відмову у виплаті особі компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 пов`язується початок перебігу строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним рішення власника або уповноваженого ним органу (особи) щодо відмови у виплаті відповідної компенсації та зобов`язання останнього її виплатити. Саме відмова у виплаті особі компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати свідчить про факт ймовірного порушення суб`єктом владних повноважень права особи на отримання такої компенсації та зумовлює виникнення у такої особи права на захисту. Суд зазначає, що при вирішенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду спірним питанням є визначення моменту початку перебігу передбаченого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку для звернення до суду з позовом про визнання протиправною відмови у виплаті компенсації за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії. Верховним судом в постановах від 04.05.2022 року у справі № 460/5667/20, від 18.05.2022 року у справі № 460/4531/20 зроблено висновки, що отримання позивачем листа, яким йому відмовлено у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії, донарахованої на виконання рішення суду, не може змінювати момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, з якого він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата прямо не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку, оскільки такі дії позивач почав учиняти зі спливом певного строку після отримання пенсії, про перерахунок якої він просив. В постановах від 09.06.2021 року у справі № 240/186/20, від 17.11.2021 року у справі № 460/4188/22, від 27.07.2022 року у справі № 460/783/20 Верховний Суд дійшов висновку, що саме з моменту отримання листа-відповіді, яким відмовлено позивачу у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії, донарахованої на виконання рішення суду, розпочався перебіг передбаченого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку для звернення до суду із заявленими вимогами. За ч. 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати aбo настання події, з якою пов`язано його початок. Зважаючи на те, що 27.07.2022 у справі № 460/783/20 Верховним Судом зроблено висновок, що саме з моменту отримання листа-відповіді, яким відмовлено позивачу у виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії, донарахованої на виконання рішення суду, розпочався перебіг передбаченого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку для звернення до суду із заявленими вимогами, і зазначена постанова за часом ухвалена пізніше за всі інші судові рішення з цього питання, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин саме цю судову практику. За матеріалами справи у червні 2021 року позивач отримав остаточну доплату до пенсії після перерахунку за період з 01.01.2016 року по 31.03.2018 року. Представник позивача 15.07.2022 року звернулася до відповідача з заявою в інтересах позивача про здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії за період з 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії. Відповідь надана 29.07.2022 року, тобто з 30.07.2022 починається перебіг строку звернення до суду з даним позовом, який станом на дату звернення до суду (21.10.2022 року) не сплинув. За ст. 1 Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 Закону № 2050-III). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-III). За ст. 7 Закону № 2050-III відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства. Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17, від 15 жовтня 2020 року у справі № 240/11882/19. Суд зазначає, що норми п. 3 ПКМУ № 103 та ч. 2 п. 1 ПКМУ № 1088 (набрала чинності з 01.01.2020 року) передбачали поетапну виплату позивачу перерахованої з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року суми пенсії. Отже, з 29.09.2020 року (дата набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 року у справі № 640/620/20) втратили чинність норми ч. 2 п. 1 ПКМУ від 24.12.2019 року № 1088, які встановлювали розстрочення виплати доплат за перерахованими пенсіями за період із 01.01.2016 року по 31.12.2017 року. Оскільки з 29.09.2020 року порядок виплати підвищень за перерахованими пенсіями у поетапному вигляді скасовано, а відтак і виплата донарахованих доплат мала б відбуватися у повному обсязі. Однак подальша поетапна виплата спричиняла наслідки для пенсіонера у вигляді несвоєчасно отриманих доходів. Таким чином, право на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати виникло у позивача з листопада 2020 року (після спливу одного місяця з часу визнання нечинними норм постанови, які встановлювали відтермінування виплати). За матеріалами справи період нарахування компенсації закінчився у червні 2021 року, оскільки у цьому місяці проведено повну виплату позивачу доплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року. Враховуючи наявність факту невиплати позивачу 100 % суми підвищення пенсії в спірний період, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на компенсацію втрати частини пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року. Крім того, необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-III, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію. Судом враховано правову позицію Верховного Суду в постанові від 9 червня 2021 року у справі № 240/186/20. За матеріалами справи представник позивача звертався в інтересах позивача з заявою про виплату компенсації втрати частини доходу. Таким чином, позивачем дотримано, визначеної Законом № 2050-III, умови щодо звернення до відповідача із заявою про виплату відповідної компенсації. За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправними дій ГУПФУ в Луганській області з ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати з листопада 2020 року по червень 2021 року. В решті вимог рішення суду не оскаржене. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На підставі встановлених обставин справи та наведених нормативно-правових норм, які регулюють спірні відносини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року у справі № 360/1863/22 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Повний текст постанови складений 17 травня 2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: А.А. Блохін Т.Г. Гаврищук