Постанова 4803 № 210/128/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4310/23 Справа № 210/128/23 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В.Є. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів: Кішкіної І.В., Корчистої О.І., за участю секретаря судового засідання Шумило І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу 210/128/23 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві, з апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2023 року, ухвалене у складі судді Вікторович Н.Ю., - ВСТАНОВИВ: В січні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовом до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», в обґрунтування позовних вимог зазначила, що 15 серпня 2022 року на дільниці №22 Шахтоуправління з підземного видобутку руди гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» під час виконання трудових обов`язків стався нещасний випадок із смертельним наслідком з її (позивача) батьком ОСОБА_2 . Відповідно до акту форми Н-1/П проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 15 серпня 2022 року о 14 год. 00 хв. на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», код ЄДРПОУ 24432974, комісія з розслідування нещасного випадку провела розслідування з 15 вересня 2022 року по 22 вересня 2022 року, оглянувши місце нещасного випадку, ознайомившись з наданою документацією технічною, технологічною, нормативною, висновком судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне Бюро судово-медичної експертизи» ДОР», ознайомившись з пояснювальними записками та опитавши причетних осіб, з`ясувавши обставини та причини нещасного випадку, дійшла висновку, що нещасний випадок з прохідником дільниці №22 ШУ ОСОБА_2 визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Актом Н-1/П про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 22 вересня 2022 року встановлена причина настання нещасного випадку: основна - погіршення стану здоров`я підривника (підземного) дільниці №22 ШУ ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Внаслідок смерті ОСОБА_2 їй (позивачу) завдана незгладима моральна шкода на все подальше життя, яка полягає в стражданнях у зв`язку з втратою близької та дорогої для неї людини - її батька. У зв`язку з тим, що батько помер, вона була позбавлена можливості отримувати батьківську підтримку, ту турботу та допомогу в організації життя і побуту, у тому числі належного матеріального забезпечення. Отже, втративши свого батька, рідну людину, опору в житті, що має безповоротну дію, вона зазнала душевних страждань, що призвело до істотних вимушених змін у її житті. ЇЇ не полишають думки про смерть батька, що навіює на неї смуток, спричиняє душевні страждання та майже щоразу викликає головні болі, знервованість. Для неї дуже важко сприймається той факт, що вона втратила свого батька у такому молодому віці. У зв`язку з наведеним просила стягнути з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на свою користь у якості відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві, суму грошових коштів у розмірі 500 000 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської від 21 лютого 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві було задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 300 000 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду змінити, відмовивши у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що матеріалами справи не підтверджена наявність медичного висновку щодо встановлення зв`язку між погіршенням стану здоров`я працівника та впливом на нього небезпечних факторів. Так, в акті зазначено про відсутність шкідливих виробничих факторів, які б могли чинити негативний вплив на батька позивача. Смерть батька позивача настала внаслідок загального захворювання, не пов`язаного з професійним характером. Сума моральної шкоди, зазначена позивачем, не підтверджується належними доказами та не відповідає вимогам розумності та справедливості. Від позивача також надійшла апеляційна скарга, у якій вона просила рішення суду першої інстанції змінити, збільшивши розмір шкоди, що підлягає стягненню до 500 000 грн. В обґрунтування зазначила, що моральна шкода у даному випадку відшкодовується незалежно від вини роботодавця. Крім того, визначаючи розмір шкоди, суд не в повній мірі врахував тяжкість моральних страждань та безповоротність втрати доньки потерпілого. Не було наведено мотивів безпідставності заявленого позивачем розміру моральної шкоди, також не зазначив, що розмір компенсації є завищеним. Крім того, посилається на судову практику судів різних інстанцій. Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи своїх апеляційних скарг, просили їх задовольнити. Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасника справи, який не з`явився в судове засідання, оскільки, відповідно до частини 2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що скарги сторін задоволенню не підлягають виходячи з наступного. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підстав повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтва про смерть від 17.08.2022 року виданого Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) серії НОМЕР_2 , актовий запис №2025. ОСОБА_3 був прийнятий 01.05.2001 року на посаду підривника (підземного) до Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» Шахтоуправління з підземного видобутку руди відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_3 . Актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 15 серпня 2022 року від 22 вересня 2022 року, затвердженим в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровської області 30 вересня 2022 року встановлено наступні обставини нещасного випадку. 08 годині 00 хвилин зміна разом з підривником (підземним) ОСОБА_2 попрямували до кліті для спуску в шахту. О 08 годині 15 хвилин, спустившись на горизонт 1045 метра, ОСОБА_2 разом з іншими працівниками зміни вирушили в спеціальному поїзді, складеного з електровозу контактного 14К та пасажирського вагону ВІШ-18, до складу вибухових матеріалів (ВМ) горизонту 1040 метрів для отримання ВМ та її доставки до місця виконання робіт згідно письмового наряду. Біля складу ВМ був сформований склад з 2-х машин транспортно-заряджальних (МТЗ). Приблизно о 09 годині 10 хвилин ланка працівників у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 разом з майстром ОСОБА_7 та начальником дільниці ОСОБА_8 причепили склад МТЗ до електровозу 14К №4 під керуванням ОСОБА_9 , сіли до вагону ВПШ-18, та попрямували до ствола «Східна» горизонту 1045 метрів для перепуску цього составу з горизонту 1045 метрів на горизонт 1135 метрів. Після перепуску складу, ланка працівників разом з ОСОБА_2 , майстром гірничим ОСОБА_7 та начальником дільниці ОСОБА_8 поїхали до блоку 191 осі горизонту 1135 метрів. Об 11 годині 30 хвилин, доїхавши до сполучення з похилою виробкою 197 осі горизонту 1135 метрів, ланка працівників разом з ОСОБА_2 та майстром ОСОБА_7 вийшли з вагону і пішки попрямували по похилій виробці з горизонту 1135 метрів на горизонт 1095 метрів (довжина похилої виробки 180 метрів), а ОСОБА_9 разом з начальником дільниці ОСОБА_8 , поїхали до блоку 191 осі горизонту 1135 метрів для установки МТЗ в орт-заїзд. Прибувши до сполучення орта 193 осі горизонту 1095 метрів з польовим штреком, працівники ланки разом з ОСОБА_2 зупинились на відпочинок. Майстер гірничий ОСОБА_7 пішов оглянути робочі місця та виконав заміри повітряного середовища на вміст СО. ОСОБА_2 вдягнув прогумований костюм та разом з іншими членами ланки продовжив чекати подальших вказівок. О 12 годин 08 хвилин, до сполучення орта 193 осі горизонту 1095 метрів з польовим штреком прибув заступник головного інженера ОСОБА_10 і ОСОБА_2 поскаржився йому на погане самопочуття, а саме на шум у вухах, слабкість та задишку. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 допомогли ОСОБА_2 зняти прогумований костюм і посадовили на дошку, а ОСОБА_10 попрямував до камери аварійного повітряпостачання (КАПП) блоку 191 осі горизонту 1095 метрів щоб викликати медичного фельдшера для надання першої медичної допомоги. О 12 годині 30 хвилин, фельдшер підземного здоровпункту ПП «Стіл Сервіс» отримала виклик від ОСОБА_10 з приводу погіршення стану здоров`я ОСОБА_2 О 13 годині 00 хвилин, фельдшер прибула до сполучення орта 193 осі горизонту 1095 метрів з польовим штреком, оцінила стан здоров`я ОСОБА_2 та надала першу медичну допомогу. Стан здоров`я ОСОБА_2 не покращився. О 14 годині 40 хвилин ОСОБА_2 , у супроводі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , був доставлений до поверхового здоровпункту. О 15 годині 43 хвилини підривника (підземного) ОСОБА_2 машиною швидкої допомоги відправили до КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР. Знаходячись на лікуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 о 21 годині 40 хвилин ОСОБА_2 помер у реанімаційному відділенні КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР. Відповідно до Акту №21 (форма Н-1/П) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 15 серпня 2022 року о 14 год. 00 хв., комісія із спеціального розслідування нещасного випадку, оглянувши місце нещасного випадку, ознайомившись з висновком судово-медичної експертизи Криворізького міжрайонного відділу КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» про причину смерті потерпілого, з пояснювальними записками та опитавши свідків та причетних осіб, вивчивши технічну документацію, керуючись п.33 та на підставі підпункту 6 пункту 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337, дійшла до висновку, що погіршення стану здоров`я підривника (підземного) дільниці №22 (заряджання глибоких свердловин та видачі вибухових матеріалів) ШУ ГД ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_2 , 1978 року народження, що сталося 15.08.2022 року, визнано таким, що пов`язане з виробництвом (одноголосним рішенням). У вказаному Акті про нещасний випадок від 22.09.2022 року зазначено вид події: погіршення стану здоров`я та причину нещасного випадку - незадовільний стан здоров`я. Відсутні особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці. (а.с.16-21) Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №1881 від 17.08.2022 року вказано, що хворобою, що призвела до смерті є гостра недостатність кровообігу, гострий трансмуральний інфаркт нижньої стінки міокардії (а.с.22). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок незабезпечення відповідачем безпечних умов праці, проведення адміністрацією підприємства недостатнього контролю за використанням робочого часу працівниками цеху та за додержаннями вимог нормативних актів про охорону праці позивачка втратила свого батька. Втрата є такою, що не може бути відновлена, а тому її душевні страждання будуть тривати і надалі. Обговорюючи розмір відшкодування позивачці моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд врахував характер та обсяг її душевних страждань, в зв`язку зі смертю близької людини, враховує той факт, що дійсно позивачка є донькою померлого; наслідки викликані заподіяною шкодою - смертю найбільш близької людини; перенесені та діючі у теперішній час душевні страждання та переживання; тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані смертю батька, час, що пройшов з моменту смерті близької людини та до моменту звернення до суду, вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю батька, грошові кошти в сумі 300 000 гривень. Апеляційний суд погоджується з таким висновком та зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно із частиною 2 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи виникає у зв`язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров`я або смерть фізичної особи. Отже, право члена сім`ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю особи, спричиненого професійним захворюванням, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності професійного захворювання і причинного зв`язку між смертю і професійним захворюванням, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди члена сім`ї померлого, виникають лише після смерті померлого та регулюються законодавством, яке діє на цей момент. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України). Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року). Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 1168 ЦК України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи. Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст.32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації. Колегія суддів погоджується із прийнятим судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, який визначений ним виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, вирішуючи спір суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив обставини справи, характер і тривалість моральних страждань позивача, яка втратила батька, обставини виникнення захворювання та смерті її батька - ОСОБА_2 , істотність вимушених змін у її житті. У зв`язку з чим доводи апеляційної скарги сторін про те, що розмір стягнутої моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає безпідставними. Аргументи апеляційної скарги щодо необґрунтованості визначеного судом розміру моральної шкоди не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи у даній частині, а стосуються переоцінки доказів. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2023 року немає. Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З огляду на висновок про залишення апеляційних скарг без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Судді: Повне судове рішення складено 17 травня 2023 року. Головуючий суддя: О.В. Агєєв