Ухвала ККС ВС № 127/8955/22

УХВАЛА 15 травня 2023 року м. Київ справа № 127/8955/22 провадження № 51-2612 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу законного представника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2023 року щодо останнього, встановив: У касаційній скарзі законний представник засудженого порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу законного представника засудженого ОСОБА_5 слід залишити без руху, встановивши їй строк для усунення недоліків, з огляду на таке. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК Українив касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. За змістом касаційної скарги законний представник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та, формально, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_4 , внаслідок суворості, порушує питання про перегляд вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду в касаційному порядку. Проте на обґрунтування своїх вимог наводить доводи, які за своїм змістом стосуються невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неповноти судового розгляду та оцінки доказів, що відповідно до вимог ст. 438 КПК України, не є підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції. Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Тобто, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість вказані обставини належать до предмету перевірки суду апеляційної інстанції в межах вимог апеляційних скарг. Проте, посилаючись на незаконність судових рішень законний представник не зазначає, які конкретно істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, у взаємозв`язку з положеннями ст. 415 КПК України, були б підставами для скасування саме вироку суду та які, не можуть бути виправлені в апеляційному порядку. При цьому, законний представник не зазначає які доводи її апеляційної скарги чи скарги сторони захисту, у порушення вимог ст. 419 КПК України, суд апеляційної інстанції, належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив. Крім того, касаційна скарга законного представника засудженого містить суперечності. Вказуючи, про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень та закриття кримінального провадження, одночасно законний представник зазначає про їх зміну через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Отже, у касаційній скарзі законного представника засудженого відсутнє належне формулювання її вимог, яке б узгоджувалось з обґрунтуванням скарги та повноваженнями суду касаційної інстанції за наслідками її розгляду. Отже, таке зазначення у касаційній скарзі кілька альтернативних вимог позбавляють Суд можливості встановити дійсну позицію законного представника засудженого. Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК України касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Однак, законний представник засудженого не додала до скарги оскаржуваний вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду. Відповідно до ч. 4 ст. 427 КПК України, касаційна скарга підписується особою, яка її подає. Проте, у порушення зазначених вимог, у скарзі відсутній підпис скаржника. Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою законного представника засудженого. Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення. Враховуючи наведе, касаційну скаргу законного представника засудженого ОСОБА_5 слід залишити без руху, надавши їй десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків. При повторному зверненні до суду касаційної інстанції законним представником засудженого має бути підтверджено, що вона не пропустила цей строк. На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд постановив: Касаційну скаргу законного представника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 04 квітня 2023 року залишити без руху, надавши їй десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків. У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3