Постанова КЦС ВС № 824/59/22

Постанова Іменем України (додаткова) 11 травня 2023 року м. Київ справа № 824/59/22 провадження № 61-2213ав23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Луспеника Д. Д., секретар судового засідання - Дука В. В., учасники справи: заявник (стягувач) -UAB «INTERCHEMAS» (Литовська Республіка), заінтересована особа (боржник) - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна), за участюпредставника боржника- Найденка Івана Олександровича, розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду (просп. Повітрофлотський, 28, м. Київ) заяву UAB «INTERCHEMAS»про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі за заявою UAB «INTERCHEMAS» (Литовська Республіка) про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 січня 2022 року у справі № 184/2021 за позовом UAB «INTERCHEMAS» (Литовська Республіка) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) про стягнення заборгованості за контрактом від 30 жовтня 2020 року № 53-129-01-20-02196, ВСТАНОВИВ: У червні 2022 року UAB «INTERCHEMAS» (Литовська Республіка) звернулося до суду із заявою про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 січня 2022 року у справі № 184/2021 за позовом UAB «INTERCHEMAS» (Литовська Республіка) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») про стягнення заборгованості за контрактом від 30 жовтня 2020 року № 53-129-01-20-02196. Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 січня 2023 року заяву UAB «INTERCHEMAS» (Литовська Республіка) про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 січня 2022 року у справі № 184/2021 задоволено. Визнано та надано дозвіл на виконання на території України рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 січня 2022 року у справі № 184/2021 за позовом UAB «INTERCHEMAS» (Литовська Республіка) до ДП «НАЕК «Енергоатом» про стягнення коштів. Видано виконавчий лист на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 24 січня 2022 року у справі № 184/2021, наступного змісту: «Стягнути з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь UAB «INTERCHEMAS» основний борг за поставлену продукцію у розмірі 59 274,09 євро; 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання у розмірі 380,01 євро; відшкодування витрат з арбітражного збору у розмірі 4 273,40 євро; відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 2 000 євро, а усього - 65 927,50 євро. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь UAB «INTERCHEMAS» судовий збір у розмірі 1 240,50 грн. Додатковою ухвалою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року заяву UAB «INTERCHEMAS» про відшкодування витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь UAB «INTERCHEMAS» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 250 євро. Постановою Верховного Суду, як суду апеляційної інстанції, від 13 квітня 2023 року апеляційні скарги ДП «НАЕК «Енергоатом» залишено без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 січня 2023 року та додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 13 лютого 2023 року залишено без змін. У судовому засіданні 13 квітня 2023 рокупредставник UAB «INTERCHEMAS» вказав, що зазначена у відзиві на апеляційну скаргу сума витрат на правничу допомогу є попереднім розрахунком та що буде подано уточнену заяву у встановлений ЦПК України строк. 18 квітня 2023 року UAB «INTERCHEMAS» подало до Верховного Суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить: стягнути з боржника на його користь 350 євро, судове засідання щодо розгляду заяви провести без участі представників заявника. Заяву мотивовано тим, що у зв`язку з наданням Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» консультації заявнику, формуванням правової позиції, підготовкою та поданням відзивів на апеляційні скарги на ухвалу від 23 січня 2023 року та додаткову ухвалу від 13 лютого 2023 року, участю в судових засіданнях, UAB «INTERCHEMAS» понесла витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 350 євро, що підтверджується додатковою угодою від 13 березня 2023 року № 4 до договору про надання правової допомоги від 09 липня 2021 року № KMLF /38/2021, рахунком від 14 квітня 2023 року № 38/2021/7 на суму 350 євро, а також платіжним дорученням від 14 квітня 2023 року, доданими до заяви. 03 травня 2023 року ДП «НАЕК «Енергоатом» подало заперечення на вказану заяву, в яких просить відмовити у відшкодуванні з підприємства витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вони є завищеними. У разі задоволення відповідної заяви просить зменшити розмір такого відшкодування, оскільки він не відповідає частині четвертій статті 137 ЦПК України. Також просить врахувати фінансовий стан боржника. 08 травня 2023 року до Верховного Суду від представника UAB «INTERCHEMAS» - Муляра Є. Г. подано заперечення на клопотання про зменшення або відмову у покладенні на боржника витрат на правову допомогу, у якому зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, а відповідне клопотання боржника є необґрунтованим. Позиція учасника процесу в суді Представник ДП «НАЕК «Енергоатом» заперечував проти задоволення заяви та просив відмовити у її задоволенні.

Позиція Верховного Суду, як суду апеляційної інстанції У пункті 3 частини першої, частині третій статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України). Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно з положеннями частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник UAB «INTERCHEMAS» подав до суду копії: ордеру на надання правничої допомоги, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, договору про надання правової допомоги від 09 липня 2021 року, додаткової угоди від 13 березня 2023 року № 4 до договору про надання правової допомоги від 09 липня 2021 року № KMLF /38/2021, рахунку від 14 квітня 2023 року № 38/2021/7 на оплату передбачених додатковою угодою послуг на суму 350 євро, а також платіжного доручення від 14 квітня 2023 року на суму 350 євро. Крім того, в заяві викладено детальний опис робіт та наданих адвокатом послуг. У травні 2023 року ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулося до суду з клопотанням про відмову у задоволенні заяви представника UAB «INTERCHEMAS» про відшкодування витрат на правничу допомогу або їх зменшення з посиланням на те, що розмір таких витрат є необґрунтованим і не відповідає принципу співмірності та розумності, а саме заявленому обсягу наданих послуг та складністю справи. У пунктах 150-151 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) вказано, що клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу має бути належним чином мотивовано. У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово поновому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). Заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, подане ДП «НАЕК «Енергоатом», не містять достатніх обґрунтувань та відповідних доказів завищення витрат на послуги адвоката, неспівмірності їх зі складністю справи та надмірністю таких витрат. За домовленістю сторін UAB «INTERCHEMAS» зобов`язалося оплатити послуги Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Копусь і Муляр» у євро. У зв`язку із цим, враховуючи договірні умови оплати адвокатських послуг, Верховний Суд визначає відшкодування витрат на правничу допомогу в євро. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року у справі № 824/15/22 (провадження № 61-7657ав22). З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку, що заява UAB «INTERCHEMAS» про ухвалення додаткового рішення у справі є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони. Керуючись статтями 141, 259, 270, 382 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Заяву UAB «INTERCHEMAS» (Литовська Республіка)задовольнити. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) на користь UAB «INTERCHEMAS» витрати, понесені на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, у розмірі 350 (трьохсот п`ятдесяти) євро. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: Р. А. Лідовець І. А. Воробйова Д. Д. Луспеник