Постанова 4813 № 521/5706/23

Номер провадження: 33/813/755/23 Номер справи місцевого суду: 521/5706/23 Головуючий у першій інстанції Рядча Т. І. Доповідач Воронцова Л. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.05.2023 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Воронцова Л.П., за участю секретаря судового засідання Кузьміч Г.Р., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 536, 80 грн., за те, що 06.02.2023 року о 22:07 год. за адресою м. Одеса, центральний Аеропорт, 25/1, він керував транспортним засобом JEEP GRAND CHEROKEE, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі - ПДР України). Не погоджуючись із наведеною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2023 року та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог про скасування постанови зазначає, що: матеріали справи не містять доказів керування ним транспортним засобом, а судом першої інстанції було безпідставно відмолено йому у допиті свідка. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, вину не визнав, пояснив, що він відпочивав у ресторані "АртШат" із друзями, вийшов до паркувальному майданчику ресторану взяти із автомобілю гроші, двигун автомобілю не працював, у цей час під`їхали працівники поліції, які звинуватили його у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння; по закінченню вечірки планував викликати таксі. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , дослідивши зміст відеозаписів нагрудних камер поліцейських та відеозапис відеореєстратора, встановленого на службовому автомобілі працівників поліції, за протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 427072 від 06.02.2023 року, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вона не відповідає приписам вищенаведених норм закону, оскільки в наведені у ній висновки суду не відповідають матеріалам справи. З оскаржуваної постанови вбачається, що, дійшовши висновку про наявність провини ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із наступних доказів у справі: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 427072 від 06.02.2023 року; - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 06.02.2023 року; - відеозаписів нагрудних камер поліцейських, з яких, за посиланням суду першої інстанції, вбачається, що попереду патрульної машини рухається транспортний засіб за кермом, якого перебував ОСОБА_1 , який перетнув подвійну суцільну, повернув та припаркувався біля кафе, де підійшли співробітники патрульної поліції. Патрульний автомобіль весь час рухався за транспортним засобом, що перетнув подвійну суцільну. Також на відеозаписі зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці чи в мед закладі. Втім, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд не погоджуєте з тим, що вищенаведені докази є такими, що узгоджуються між собою та підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Дійсно, відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 1.10 ПДР України водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Так, положеннями ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Втім, на переконання апеляційного суду, хибним є висновок суду першої інстанції про те, що матеріалами справи доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом JEEP GRAND CHEROKEE, д.н.з. НОМЕР_1 . Щодо відеозапису з відеореєстратора, встановленого на службовому автомобілі працівників поліції, на зміст якого посилався суд першої інстанції, апеляційний суд звертає увагу на таке. Дійсно, на наявний у матеріалах справи відеозапис відеореєстратора, встановленого на службовому автомобілі працівників поліції зафіксовано, як о 22:06:59 - 22:07:08 год. 06.02.2023 року невстановлений автомобіль, перетинаючи подвійну суцільну смугу, заїжджає на паркувальний майданчик ресторану "АртШат", при цьому, ідентифікувати вказаний транспортний засіб не можливо. Відеозапис також фіксує, як у подальшому , після того, як автомобіль працівників поліції також заїхав на паркувальний майданчик, на якому перебувало три автомобілі: один білого кольору, другий із увімкненими габаритними вогнями та третій, який у подальшому було ідентифіковано, як JEEP GRAND CHEROKEE, д.н.з. НОМЕР_1 . На відеозаписі (у наведений проміжок часу 22:06:59-22:07:19 год.) не зафіксовано, що такий автомобіль перебував у русі чи на ньому були увімкнені габаритні вогні. Далі, відеозаписом нагрудної камери поліцейського зафіксовано, як працівники поліції на паркувальному майданчику ресторану "АртШат" підійшли до автомобілю JEEP GRAND CHEROKEE, д.н.з. НОМЕР_1 , який був запаркований, не перебував у русі, його двигун не був запущений та на ньому не горіли фари. ОСОБА_1 дійсно знаходився в салоні транспортного засобу, на місці водія, разом з тим на відеозаписі не зафіксовано жодних ознак того, що він виконував функції водія такого автомобіля. У подальшому, протягом спілкування із працівниками поліції, ОСОБА_1 заперечував факт керування ним транспортним засобом та вимагав надати йому докази керування ним автомобілем, у зв`язку із чим працівниками поліції було продемонстровано йому відеозапис відеореєстратора, встановленого на службовому автомобілі працівників поліції, переглянувши який ОСОБА_1 , повідомив працівників поліції, що невстановлений автомобіль, рух якого було зафіксовано працівниками поліції, не є автомобілем JEEP GRAND CHEROKEE, д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки останній у цей час пребував на паркувальному майданчику ресторану "АртШат". ОСОБА_1 також повідомив працівників поліції, що дійсно приїхав на такому автомобілі до ресторану "АртШат", після чого вживав у закладі алкоголь, однак після цього за кермо не сідав та не збирався. Досліджені відеозаписи фіксують реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи та має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Апеляційний суд вважає, що зафіксовані наведеними відеозаписами обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Разом з тим, такі відеозаписи не дозволяють встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом JEEP GRAND CHEROKEE, д.н.з. НОМЕР_1 , як і взагалі встановити факт перебування такого автомобілю у русі у час, коли відбувалась відеофіксація. На переконання апеляційного суду, поза розумним сумнівом та за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів матеріалами справи не доведено, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити наведені у протоколі серії ААД № 427072 від 06.02.2023 року обставини, а саме те, що ОСОБА_1 06.02.2023 року о 22:07 год. за адресою м. Одеса, центральний Аеропорт, 25/1 керував транспортним засобом JEEP GRAND CHEROKEE, д.н.з. НОМЕР_1 . Зважаючи на те, що матеріали справи не містять належних, достовірних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 перебував у статусі особи, яка згідно п. 2.5 ПДР України зобов`язана на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння, апеляційний суд вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Так, незалежно від наявності відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, він як особа, достатніх доказів факту керування якою транспортним засобом матеріали справи не містять, не є суб`єктом інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи. Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України. Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Конституційний Суд України в своєму рішенні від 29.06.2010 року у справі N 17-рп/2010 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної ради України з прав людини зазначив, що "одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями" (абз. 3 п. п. 3.1 п. 3), а у рішенні від 22.09.2005 року N 5-рп/2005 той же Суд вказав, що "із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі" (абз. 2 п. п. 5.4 п. 5). Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до п. 1 ст. 247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З урахуванням викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, викладеного в протоколі серії ААД № 427072 від 06.02.2023 року, у зв`язку із чим провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 03 квітня 2023 року скасувати, постановити нову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Л.П. Воронцова