Постанова 4873 № 910/20597/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" травня 2023 р. Справа№ 910/20597/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кропивної Л.В. суддів: Пономаренка Є.Ю. Барсук М.А. перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2022 у справі № 910/20597/21 (суддя - Шкурдова Л.М.) за позовом Київського міського центра зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про стягнення 82619,68 грн.,- ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Київський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення 82 619,68 грн. на відшкодування збитків. Позовні вимоги обґрунтовано неправомірною відмовою відповідача у призначенні пенсії гр. ОСОБА_1 , що призвело до виплати йому допомоги по безробіттю. Безпідставна виплати допомоги по безробіттю є витратами позивача, що мають бути компенсовані відповідачем. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2022 у справі №910/20597/21 позов задоволений повністю; ухвалено до стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь Київського міського центру зайнятості 82 619 грн. 68 коп. - суму збитків та 2270 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що діях ГУ ПФУ в м. Києві наявний склад цивільного правопорушення, а саме протиправна поведінка, яка полягає у неправомірній відмові ГУ ПФУ в м. Києві у призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, що має преюдиційне значення; наявність збитків - розмір виплаченої допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 ; причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками - наслідком неправомірної відмови ГУ ПФУ в м. Києві щодо призначення пенсії за вислугу років стало звернення гр. ОСОБА_1 до Шевченківської районної філії КМЦЗ та отримання допомоги по безробіттю, що спричинило збитки центру зайнятості; вина - пенсія за вислугу років несвоєчасно призначена гр. ОСОБА_1 саме з вини ГУ ПФУ в м. Києві. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права. На переконання Відповідача, відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві та виплатами Київського міського центра зайнятості, що є обов`язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України. Крім того, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме на позивача покладено повноваження щодо розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, а з моменту подання ОСОБА_1 заяви від 02.07.2018 про знятття з обліку в Шевченківської райнної філії КМЗЦ позивач втратив право на здійснення розслідування, отже, акт № 1768 від 01.07.2021 розслідування страхових випадків та обгрунтованості матеріального забезпечення складений безпідставно і цій обставині суд першої інстанції належної правової оцінки не надав. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Відповідач наголошував, що суд першої інстанції належним чином дослідив обставини справи, зокрема, наявність підстав для задоволення позову, тож прийняв законне та обґрунтоване рішення, оскільки внаслідок неправомірних дій Відповідача громадянин ОСОБА_1 своєчасно не отримав належне пенсійне забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, а Київський міський центр зайнятості безпідставно здійснював виплату допомоги по безробіттю громадянину ОСОБА_1 , що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями Управління Пенсійного Фонду та понесеними Позивачем збитками. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги 26.05.2022 матеріали апеляційної скарги надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2022 передані на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві залишено без руху у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження за відсутності клопотання про його поновлення, надано скаржнику строк на усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2022 у справі № 910/20597/21. 25.07.2022 до Північного апеляційного господарського суду від Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду 09.1-08/2428/22 від 23.08.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку перебування суддів суддів Корсака В.А. та Майданевича А.Г., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2022 для апеляційного розгляду справи №910/20597/21 визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Буравльов С.І., Андрієнко В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 р. відкрито апеляційне провадження та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду 09.1-08/1560/23 від 02.05.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням суддів Буравльова С.І. та Андрієнка В.В., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023 для апеляційного розгляду справи №910/20597/21 визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю.,Барсук М.А Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі Як вірно встановлено судом першої інстанції, 27.06.2017 до Шевченківської районної філії Київського міського центру зайнятості із заявами про надання статусу безробітного та про призначення допомоги по безробіттю звернувся гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до норм ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» наказом Шевченківської районної філії Київського міського центру зайнятості №НТ170629 від 29.06.2017 ОСОБА_1 надано статус безробітного з 27.06.2017 (Персональна картка № 029117062700005). Згідно з ч.1, 3, 4 ст. 22 та ч.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» наказом Шевченківської районної філії Київського міського центру зайнятості від 12.07.2017 №НТ170712 ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю з 04.07.2017 по 28.06.2018, як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу. З 02.07.2018 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв`язку із закінченням строку виплати. Згідно абзацу 17 пп.1 п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198 (що діяв на момент виникнення правовідносин), відносно ОСОБА_1 з 02.07.2018 припинена реєстрація як безробітного, у зв`язку з поданням зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації. 01.07.2021 позивачем складено Акт №1768 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення. Згідно висновків Акту позивачем з`ясовано, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м.Києва та отримує пенсію за вислугу років з 07.06.2017. 08.09.2021 Шевченківська районна філія Київського міського центру зайнятості листом №291.5-2508/21 звернулась до ГУ ПФУ в м. Києва з вимогою пояснити підстави прийняття рішення про призначення пенсії гр. ОСОБА_1 . Листом від 30.09.2021 № 2600-0203-8/155755 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило, що рішення про призначення пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» гр. ОСОБА_1 було прийнято на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2018. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2018 по справі № 826/4492/18 визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в м. Києві у призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії за вислугу років; зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві призначити гр. ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до поданої заяви. Пенсію за вислугу років на підставі п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначено з 07.06.2017. Наказом Шевченківської районної філії Київського міського центру зайнятості від 21.10.2021 № 83/291-02/21 прийнято рішення про повернення за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві коштів, виплачених як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_1 у розмірі 82 619,68 грн. Шевченківською районною філії Київського міського центру зайнятості з метою вжиття заходів досудового врегулювання спору на адресу ГУ ПФУ в м. Києві направлено лист-повідомлення від 21.10.2021 № 291.5-2982/21 з пропозицією повернути в добровільному порядку суми виплаченої матеріальної допомоги безробітному гр. ОСОБА_1 , проте зазначений лист відповідач залишив без реагування. Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволені апеляційної скарги, з огляду на таке. Аргументи апелянта про відсутність причинно-наслідкового зв`язоку між діями Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та шкодою завданою Київському міському центру зайнятості, що є обов`язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, колегія вважає неспроможними, з огляду на таке. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Згідно з ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Згідно з ч. 1 ст. 107 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов`язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом. Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві є органом виконавчої влади, тобто суб`єктом відповідальності в розумінні статті 1173 ЦК України. На відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлені позовні вимоги у даній справі, передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду (аналогічний висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 02.03.2018 у справі № 916/336/17). Пунктом 7 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку. Колегія суддів зазначає, що виплата допомоги по безробіттю у розмірі 82619,68 грн. здійснювалася позивачем на виконання імперативних норм Закону України "Про зайнятість населення", і така виплата відповідно до частини 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення", пункту 7 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не здійснювалася би у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 . Отже, наявність шкоди у позивача та причинний зв`язок між неправомірними діями відповідача та заподіяною шкодою є очевидним. Подібний правовий висновок викладено в Постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №927/455/17 та від 13.02.2018 у справі №915/282/17. Відповідно до положень частини 1 статті 7, статті 8 та пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України. Внаслідок неправомірних дій Відповідача, що підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2018 у справі № 826/4492/18, громадянин ОСОБА_1 своєчасно не отримав належного пенсійного забезпечення, яке йому гарантовано чинним законодавством, тоді як Київський міський центр зайнятості здійснював виплати допомоги по безробіттю громадянину ОСОБА_1 у розмірі 82619,68 грн., що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між незаконними діями Управління Пенсійного Фонду та понесеними Позивачем збитками. Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність Позивачем наявності всіх елементів правопорушення в діях Відповідача, необхідних для притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення шкоди на підставі статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України. Подібний правовий висновок щодо застосування статей 1166 та 1173 Цивільного кодексу України та статті 107 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" викладено в постановах Касаційного господарського суду від 13.02.2018 року у справі № 915/282/17, від 07.12.2018 у справі № 922/3435/17. Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Висновок суду Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено. Відповідно до ст. 276 ГПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу - слід залишити без змін. Розподіл судових витрат Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2022 у справі № 910/20597/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №91020597/212 повернути до місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України Повний текст постанови складено 11.05.2023 Головуючий суддя Л.В. Кропивна Судді Є.Ю. Пономаренко М.А. Барсук