Ухвала КАС ВС № 200/1220/22

УХВАЛА 15 травня 2023 року м. Київ справа №200/1220/22 адміністративне провадження № К/990/16952/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року у справі № 200/1220/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ НП в Донецькій області), в якому просив: визнати протиправними дії щодо здійснення перерахунку та виплати заробітної плати (грошового забезпечення) за березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року з урахуванням посадового окладу визначеного наказом ГУ НП в Донецькій області від 01 березня 2017 року №112 о/с, а саме, 2700 грн.; зобов`язати здійснити перерахунок та виплату заробітної плати (грошового забезпечення) за березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року з урахуванням посадового окладу визначеного наказом ГУ НП в Донецькій області від 01 березня 2017 року №112 о/с, а саме, 2700 грн.; визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з березня 2017 року по травень 2017 року; зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з березня 2017 року по травень 2017 року; визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати надбавки до посадового окладу за виконання роботи, яка передбачає доступ до державної таємниці (надбавки за роботу в умовах режимних обмежень) за період з січня 2017 року по березень 2021 року (включно); стягнути надбавку до посадового окладу за виконання роботи, яка передбачає доступ до державної таємниці (надбавки за роботу в умовах режимних обмежень) за період з січня 2017 року по березень 2021 року (включно) в сумі 20730 грн.; визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року; зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місця) - листопад 2015 року; визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 30 листопада 2017 року; зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 7 листопада 2015 року по 30 листопада 2017 року; визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2015 рік у кількості 3 доби, за 2020 рік у кількості 10 діб; стягнути компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2015 рік у кількості 3 доби, за 2020 рік у кількості 10 діб в сумі 7685,08 грн.; визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати компенсації за невикористані 70 днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки; стягнути компенсацію за невикористані 70 днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки в сумі 32909 грн.;. - визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати компенсації за невикористану в році звільнення відпустку з урахуванням надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за березень 2021 року; зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію за невикористану в році звільнення відпустку з урахуванням надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за березень 2021 року; визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати одноразової грошової з урахуванням надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за березень 2021 року; зобов`язати нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу з урахуванням надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за березень 2021 року; визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати доплати за службу в нічний час за періоди: листопад, грудень 2015 року, лютий, березень, квітень, червень-грудень 2016 року, січень-травень, липень, жовтень 2017 року, січень 2018 року, грудень 2020 року, січень, березень 2021 року; зобов`язати нарахувати та виплатити доплату за службу в нічний час за зазначений період; визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати доплату за службу в надурочний час за період з 07 листопада 2015 року по 26 травня 2016 року; зобов`язати нарахувати та виплатити доплату за службу в надурочний час за період з 07 листопада 2015 року по 26 травня 2016 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року позов задоволений частково. Визнано протиправними дії ГУНП в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з березня 2017 року по травень 2017 року. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з березня 2017 року по травень 2017 року; - визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу надбавки до посадового окладу за виконання роботи, яка передбачає доступ до державної таємниці (надбавки за роботу в умовах режимних обмежень) за період з січня 2017 року по березень 2021 року (включно). Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу надбавку до посадового окладу за виконання роботи, яка передбачає доступ до державної таємниці (надбавки за роботу в умовах режимних обмежень) за період з січня 2017 року по березень 2021 року (включно). Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 7 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 7 листопада 2015 року по 31 жовтня 2017 року. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2015 рік у кількості 3 доби, за 2020 рік у кількості 10 діб. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2015 рік у кількості 3 доби, за 2020 рік у кількості 10 діб. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації за невикористані 70 днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за невикористані 70 днів додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2017, 2018, 2019, 2020, 2021 роки. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації за невикористану в році звільнення відпустку з урахуванням надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за березень 2021 року. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за невикористану в році звільнення відпустку з урахуванням надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за березень 2021 року. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги з урахуванням надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за березень 2021 року. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу з урахуванням надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за березень 2021 року. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу доплати за службу в нічний час за періоди: лютий, березень, квітень, червень-грудень 2016 року, січень, лютий, липень, жовтень 2017 року, грудень 2020 року, січень, березень 2021 року. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу доплату за службу в нічний час за період: лютий, березень, квітень, червень-грудень 2016 року, січень, лютий, липень, жовтень 2017 року, грудень 2020 року, січень, березень 2021 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року апеляційну скаргу ГУ НП в Донецькій області задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року у справі № 200/1220/22 за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ГУНП в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з березня 2017 року по травень 2017 року; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з березня 2017 року по травень 2017 року. Прийнято нову постанову в цій частині про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ГУ НП в Донецькій області звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини 5 цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" не встановлено. Суд першої інстанції розглянув дану справу за правилами спрощеного позовного провадження. Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача. Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано. Так, вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо. Касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв. Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд враховує, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником має виняткове значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання. Разом з тим, скаржник повинен довести, що спірні правовідносини є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків. Водночас доводи скарги з цього приводу зводяться до незгоди з результатом розгляду справи, що не є безумовною підставою для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справі, розглянутої за правилами спрощеного провадження. Доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судом апеляційної інстанції, і ґрунтуються на незгоді з висновками цього суду щодо їхньої оцінки. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судом апеляційної інстанції, та/або переоцінювати їх. Отже, скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи. Відтак, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у справі, розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судовому рішенні суду апеляційної інстанції обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року у справі № 200/1220/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов