Постанова 4857 № 380/13198/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/13198/22 пров. № А/857/2579/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді Хобор Р. Б., суддів Бруновської Н. В. та Шавеля Р. М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу 7 прикордонного Карпатського загону (м. Львів) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року, ухвалене суддею Кравцівом О.Р. у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в адміністративній справі № 380/13198/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (м. Львів) про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку, прийняте 14 вересня 2022 року заступником начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшим лейтенантом ОСОБА_2 . Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення від 14.09.2022 року про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку ОСОБА_1 прийняте заступником начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старшим лейтенантом ОСОБА_2 . Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (м. Львів) судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як здобувач вищої освіти денної форми навчання, має право на перетин кордону в умовах воєнного стану, оскільки не підлягає мобілізації. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову. У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що судом неправильно застосовано положення ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема, судом не враховано ту обставину, що протягом воєнного стану пунктом 2-6 Правил № 57 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якими регламентовано перетин державного кордону, введено обмеження щодо переміщення за кордон особам, які мають відстрочку від призову під час мобілізації, до яких за правовим статусом, як здобувач вищої освіти денної форми навчання, відноситься позивач. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що позивач 14.09.2022 року мав намір перетнути кордон України на міжнародному автомобільному пункті пропуску Шегині. Для цього подав: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; оригінал документів, що підтверджують право на вступ мовою оригіналу; нотаріально завірений переклад документів, а саме довідка про сплату внеску за навчання; довідку про підтвердження зарахування та місця проживання на цей період мовою оригіналу та нотаріально завірену копію; договір з навчальним закладом щодо навчання; довідку РТЦК та СП; тимчасове посвідчення військовозобов`язаного; студентський квиток; квитанція про оплату навчання. За наслідком проведеного паспортного контролю, заступник начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби з персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » старший лейтенант ОСОБА_3 14 вересня 2022 року прийняла рішення про відмову у перетинанні державного кордону на виїзд з України громадянину України ОСОБА_1 . Це рішення мотивовано тим, що позивачу тимчасово обмежено право виїзду з України, за відсутності підстав на перетинання державного кордону, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», а також пунктів 2, 2-1 абзацу 8 постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», якими введено тимчасове обмеження права виїзду з України під час воєнного стану. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Відповідно до абз. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України. Отже, право на свободу пересування, передбачене ст. 33 Конституції України, може бути обмежене в умовах воєнного стану. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 3). Крім того, підпунктом 2 пункту 4 вказаного Указу зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України. У подальшому правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався і такий діяв на час виникнення спірних правовідносин. Відповідно до п.8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1455 від 29.12.2021 року, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 затверджені Правила перетинання державного кордону громадянами України (далі - Правила). У пункті 2-1 Правил визначено перелік осіб, які мають право перетинати державний кордон, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану. Серед цього переліку немає здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Крім цього, відповідно до пункту 2-6 Правил, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також пункті 2-14 цих Правил. Відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти не підлягають мобілізації. Однак, пункт 2-6 Правил містить застереження про те, що правова норма цього пункту не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Проаналізувавши абзаци другий - восьмий частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», апеляційний суд встановив те, що абзацом другим частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до числа осіб, які не підлягають мобілізації віднесено здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Отже, норма пункт 2-6 Правил, щодо права на перетин державного кордону в умовах воєнного стану, не поширюється на здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти. Апеляційний суд встановив те, що позивач, на час виникнення спірних правовідносин, був студентом денної форми навчання Вищої школи управління і адміністрації в м. Ополе (Польща), починаючи з 11.07.2022 року. Отже, позивач, як здобувач вищої освіти денної форми навчання не має права на перетин державного кордону в умовах воєнного стану. Таким чином, оскаржене рішення про відмову позивачу у перетинанні державного кордону України є законним і підстави для його скасування відсутні. Вказаний висновок є підставою для відмови в задоволенні позову. Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, тому рішення суду є незаконним і його необхідно скасувати. Водночас, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу 7 прикордонного Карпатського загону (м. Львів) задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2022 року в адміністративній справі № 380/13198/22 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (м. Львів) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Постанова складена 09.05.2023 року