Постанова 4854 № 400/6021/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/6021/22 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О. Дата і місце ухвалення: 06.04.2023р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Ступакової І.Г. суддів - Бітова А.І. - Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : В грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просив суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії; - зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, з урахуванням офіційно встановлених індексів споживчих цін. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію, призначену на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». В березні 2018 року йому було здійснено перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2016р. відповідно до вимог Постанови КМУ №103 від 21.02.2018р., внаслідок якого сформувалась заборгованість за 2016-2017 роки. Однак, сума перерахованої пенсії за період 01.01.2016р. по 31.12.2017р. виплачувалась поетапно в порядку згідно п.3 Постанови КМУ №103. ОСОБА_1 вважає, що у відповідності до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» він має право на компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з несвоєчасним отриманням частини щомісячних пенсійних виплат, перерахованих відповідно до вимог Постанови КМУ №103, пункт 3 якої визнано нечинним рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.05.2019р. у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019р. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року в задоволенні позову відмолено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 06.04.2023р., з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення його позову у повному обсязі. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції залишено поза увагою, що поетапність виплати перерахованої з 01.01.2016р. пенсії було встановлено пунктом 3 Постанови КМУ №103, який визнано нечинним рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.05.2019р. у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019р. Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020р. у справі №640/620/20, яке набрало законної сили згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020р., ч.2 п.1 Постанови №1088 визнано протиправною та нечинною. Відтак, з 29.09.2020р. нормативне регулювання правовідносин щодо виплати перерахованої ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. пенсії не передбачало поетапного порядку її виплати. Також, апелянт посилається на те, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати. Водночас, ч.3 ст.1-1 Закону №2262-ХІІ містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». ГУ ПФУ в Миколаївській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач зазначає, що станом на дату звернення з даним позовом до суду виплата пенсії ОСОБА_1 проведена у повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною її виплатою. Стверджує, що при проетапній виплаті пенсії позивачу територіальний орган ПФУ керувався положеннями постанов КМУ від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та від 24.12.2019р. №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян». Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). В березні 2018 року Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2016р. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Сума доплати різниці пенсії за період з 01.01.2016р. по 31.03.2018р. становить 52699,68 грн. Різницю пенсії за період з 01.01.2018р. по 31.03.2018р. в сумі 5855,52 грн. виплачено позивачу в березні 2018 року. Сама доплати різниці пенсії за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. становить 46844,16 грн. та виплачувалася у порядку, визначеному постановою КМУ №103, а саме: з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р.; з 01.01.2020р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Станом на 01.07.2021р. відкладена виплата позивачу проведена в повному обсязі. Таким чином, виплата позивачу перерахованої за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. пенсії не проведена відразу після перерахунку, а фактично завершена у червні 2021 року. 03.11.2022р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату на його користь компенсації за втрату частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати частини пенсії за період з 01.01.2016р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії. Листом від 01.12.2022р. ГУ ПФУ в Миколаївській області відмовило позивачу у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів, зазначивши, що при виплаті перерахованої пенсії за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. територіальний орган ПФУ діяв у відповідності до вимог постанови КМУ №103. Вважаючи неправомірними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016р. по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, ОСОБА_1 оскаржив їх в судовому порядку. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що виплата перерахованої позивачу пенсії здійснювалась частинами, як це передбачено Постановою КМУ №103, тобто відповідно до чинного законодавства, яке діяло станом на дату виникнення спірних правовідносин. З огляду на зазначене, суд не встановив факту порушення ГУ ПФУ в Миколаївській області встановлених строків виплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії. Відповідно, відсутні підстави для виплати позивачу компенсації, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. 21.02.2018р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 3 якої встановлено перерахувати з 01.01.2016р. пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови №988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Встановлено, що виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) ухвалено проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: - з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; - з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Таким чином, вказаними нормами Постанови №103 встановлено строк виплати перерахованої пенсії та фактично запроваджено поетапний порядок виплати перерахованих за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. пенсій колишнім працівникам міліції, при цьому обумовлено виплату перерахованих пенсій виділенням коштів на їх фінансування з державного бюджету. Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.05.2019р. у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019р., п. 3 Постанови №103 визнано нечинним. 24.12.2019р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян», частиною 2 пункту 1 якої передбачалося, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 1 січня 2020 року виплачується пенсія, яка з 1 січня 2016 року перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом), та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 1 січня 2016 року, та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020р. у справі №640/620/20, яке набрало законної сили згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020р., ч.2 п.1 Постанови №1088 визнано протиправною та нечинною. Відтак, з 29.09.2020р. нормативне регулювання правовідносин щодо виплати перерахованої ОСОБА_1 за період із 01.01.2016р. по 31.12.2017р. пенсії не передбачало поетапного порядку її виплати. Колегія суддів звертає увагу, що після визнання нечинною Постанови №1088 в судовому порядку дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо подальшої поетапної виплати перерахованої позивачу пенсії є такими, що вчинені не у спосіб, встановлений законодавством. Після 29.09.2020р. жодним нормативно правовим актом не встановлювався інший строк (відтермінування чи розстрочення) виплати пенсії перерахованої за період із 01.01.2016р. по 31.12.2017р. Таким чином, після 29.09.2020р. ГУ ПФУ в Миколаївській області повинно було вчинити дії, спрямовані на виплату перерахованої позивачу пенсії, а в протилежному випадку невиплачені суми пенсії вважаються доходами, що виплачуються із порушенням строку. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати врегульовано Законом України від 19.10.2000р. №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ). Стаття 1 Закону №2050-ІІІ передбачає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Відповідно до ст.2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника. Відповідно до ст.3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих доходів у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст.4 Закону №2050-ІІІ). Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, пункти 1, 2 якого відтворюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій. Верховний Суд в постанові від 13.01.2020р. у справі №240/11882/19 дійшов висновку, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Тому у випадку ненарахування та невиплати відповідачем сум пенсії, позивач має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови покладення на відповідача відповідним нормативно - правовим актом обов`язку здійснити виплату належних позивачу сум. Колегія суддів враховує, що норми п.3 Постанови №103 та ч.2 п.1 Постанови №1088 передбачали поетапну виплату позивачу перерахованої за період із 01.01.2016р. по 31.12.2017р. суми пенсії. Однак, починаючи з дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020р. у справі №640/620/20, тобто з 29.09.2020р., у відповідача виник обов`язок виплатити позивачу перераховану суму пенсії, а бездіяльність щодо її невиплати вважається неправомірною. А відтак, у відповідності до ст.2 Закону №2050-ІІІ, право на нарахування та виплату компенсації виникло у ОСОБА_1 із листопада 2020 року (після спливу одного місяця з часу визнання нечинними норм постанови, які встановлювали відтермінування виплати) по червень 2021 року, оскільки у цьому місяці проведено повну виплату позивачу пенсії, перерахованої за період із 01.01.2016р. по 31.12.2017р. Подальше скасування постановою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020р. та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020р. по справі №640/620/20, на думку колегії суддів, не впливає на правильність висновків суду, оскільки у період з листопада 2020 року по червень 2021 року в ГУ ПФУ в Миколаївській області були відсутні підстави для поетапної виплати перерахованої позивачу пенсії. Питання про зупинення виконання рішень суду першої та апеляційної інстанцій у справі №640/620/20 Верховним Судом не вирішувалося. При вирішенні спору суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, не правильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що постановлене Миколаївським окружним адміністративним судом рішення від 06.04.2023р. підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення - про часткове задоволення позову ОСОБА_1 . Розподіл судових витрат на виконання статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року скасувати. Прийняти у справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р., обраховуючи суму компенсації за період затримки виплати із листопада 2020 року по червень 2021 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 15 травня 2023 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук