Постанова 4854 № 420/19400/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/19400/22 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Димерлія О.О. суддів: Крусяна А.В. , Танасогло Т.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №420/19400/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії У С Т А Н О В И В: 29.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 30.06.2021; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області несвоєчасно нараховано пенсію, а тому ОСОБА_1 має право на компенсацію втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати. Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з позовними вимогами не погоджувалось та вважало їх необґрунтованими з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву наголошуючи на тому, що позивачем пропущено законодавчо визначений строк для звернення до суду з даною позовною заявою. Також, відповідач вказував, що відтермінування виплати пенсії було врегульовано постановами Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018, «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» №1088 від 24.12.2019 та правомірно застосовувалось органом Пенсійного фонду. Крім того, на думку суб`єкта владних повноважень, виплата компенсації та стягнення судового збору не може бути здійснено за рахунок коштів Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 року у справі №420/19400/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії 30.06.2021. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазнаив, що позивач має право на компенсацію втрати частин пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подано апеляційну скаргу в якій зазначено про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального права, у зв`язку з чим відповідач просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не зазначено, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, а зміст апеляційної скарги повністю дублює зміст відзиву на позовну заяву (а.с.22-26, а.с.37-39). В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, з урахуванням такого. Зокрема, колегією суддів установлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Як з`ясовано апеляційним судом, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в березні 2018 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016. Виплата перерахованої пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області проводилась у наступному порядку: - з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між мiсячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017; - з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці i мiсячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та мiсячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Не погодившись із такою виплатою ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою від 16.08.2022 щодо нарахування та виплати компенсації втрати часини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати частини пенсії за період з 01.01.2016 по день фктичної виплати донарахованої частини пенсії. За наслідками розгляду вказаного звернення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на ім`я ОСОБА_2 надіслано лист від 05.09.2022 №14371-12191/Ю-02/8-1500/22, у якому зазначено, що доплата пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 в сумі 4946,43грн. зарахована на його поточний рахунок 04.04.2018, а нарахована доплата за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 39571,44грн. виплачувалась до пенсії з 01.01.2019 в розмірі 824,41грн., з 01.01.2020 в розмірі 1648,81грн., в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Станом на 01.07.2021 відкладена виплата проведена в повному обсязі. Отже, підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів немає, оскільки поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно. Не погодившись із вказаною відмовою суб`єкта владних повноважень позивач за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів звернувся до суду з даною позовною заявою. Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку колегія суддів бере до уваги наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод. Згідно із приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46 Конституції України). Частиною 2 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Згідно із абз.2 ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Згідно із статтею 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2001 №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати. Пунктами 2, 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення). Згідно із пунктом 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. Системний аналіз вищенаведдених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: - порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії); - виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів має здійснюватись в день виплати основної суми доходу. Як установлено колегією суддів та зазначено ГУ ПФУ в Одеській області в листі від 05.09.2022 №14371-12191/Ю-02/8-1500/22, станом на 01.07.2021 відкладена виплата ОСОБА_1 проведена в повному обсязі. Отже, колегією суддів установлено, що нарахований дохід (пенсію) позивачу виплачено. Стосовно строків виплати нарахованого доходу суд апеляційної інстанції враховує наступне. 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Пунктом 3 вказаного підзаконного нормативно-правого акту установлено перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №

988. Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) ухвалено проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: - з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; - з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми. Тобто, постанова Кабінету Міністрів України № 103 визначала порядок виплати перерахованих пенсій, який, зокрема, передбачав здійснення таких виплат після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету, не змінюючи при цьому регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції. Наведеними приписами акту Уряду установлено строк виплати перерахованої пенсії та фактично запроваджено поетапний порядок виплати перерахованих за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 пенсій колишнім працівникам міліції, при цьому обумовлено виплату перерахованих пенсій виділенням коштів на їх фінансування з державного бюджету. Однак, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано нечинним пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018. У подальшому, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» від 24.12.2019 № 1088, частиною 2 пункту 1 якої передбачалося, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) з 1 січня 2020 року виплачується пенсія, яка з 1 січня 2016 року перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом), та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 1 січня 2016 року, та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року, до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2020 у справі № 640/620/20 (набрало чинності згідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020) визнано протиправною та нечинною ч. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян». Відтак, із 29.09.2020 нормативне регулювання правовідносин щодо виплати перерахованої пенсії за період із 01.01.2016 по 31.12.2017 не передбачало поетапного порядку її виплати, а тому саме із вказаної дати виплата донарахованих доплат мала б відбуватися у повному обсязі. Натомість, з 29.09.2020 органом Пенсійного фонду перерахована ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 пенсія у повному обсязі не випласувалась. Згідно із листом ГУ ПФУ в Одеській області від 05.09.2022 №14371-12191/Ю-02/8-1500/22, станом на 01.07.2021 відкладена виплата ОСОБА_1 проведена в повному обсязі. Означене свідчить про порушення ГУ ПФУ в Одеській області встановлених законодавством строків виплати нарахованої ОСОБА_1 пенсії. З огляду на вищевикладене, колегією суддів з`ясовано, що в межах спірних правовідносин наявні усі складові з якими законодавчі приписи пов`язують настання умов для виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Між тим, затримка у виплаті перерахованої ОСОБА_1 пенсії розпочалась з 29 вересня 2020 року, а право на нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у позивача виникло із листопада 2020 року (після спливу одного місяця з часу визнання нечинними норм постанови, які встановлювали відтермінування виплати) та порушувалось відповідачем до червня 2021 року. Вказане залишилось поза увагою суду першої інстанції та призвело до неправильного визначення періоду за який ГУ ПФУ в Одеській області має компенсувати ОСОБА_1 втрату частини доходів. Крім того, апеляційний суд зазначає, що в позовній заяві ОСОБА_1 заявлено вимогу про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Одеській області (як пасивної форми поведінки) щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів, натомість окружним адміністартивним судом визнано протиправними дії суб`єкта владних повноважень щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів. Тиким чином, судом першої інстанції розглянуто позовну вимогу, яка позивачем не заявлялась. При цьому, колегія суддів відмічає, що оскаржуване рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №420/19400/22 не мість обґрунтувань необхідності виходу за межі позовних вимог. У контексті означеного апеляційний суд зазначає, що компенсацію втрати частини доходів за спірний період ГУ ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 не нараховано та не виплачено, що вказує на прояв триваючої пасивної поведінки суб`єкта владних повноважень, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити (протиправна бездіяльність). Беручи до уваги наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з листопада 2020 року по червень 2021 року та зобов`язання вчинити відповідні дії. Стосовно доводів скаржника про пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів уважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Верховний Суд у постанові від 17.11.2021 по справі №460/4188/20 зазначив, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159. За наслідками розгляду звернення особи, власник чи уповноважений ним орган/посадова особа може задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, або відмовити у її виплаті, а тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу/посадової особи виплатити таку компенсацію, особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію. Відповідно до висновку суду касаційної інстанції, у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати, саме з моментом отримання листа-відповіді органу Пенсійного фонду України про відмову у виплаті особі компенсації втрати частини доходів пов`язується початок перебігу строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним рішення власника або уповноваженого ним органу/посадової особи щодо відмови у виплаті відповідної компенсації та зобов`язання останнього її виплатити. У межах спірних правовідносин саме відмова у виплаті особі компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати свідчить про факт порушення суб`єктом владних повноважень права особи на отримання такої компенсації та зумовлює виникнення у такої особи права на судовий захист. Як установлено апеляційним судом, лист-відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів датовано 05.09.2022. Дану позовну заяву позивачем до суду першої інстанції по пошті направлено 28.12.2022, тобто в межах визначеного частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду. Означене спростовує доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою. Суд апеляційної інстанції також відхиляє твердження скаржника про те, що виплата компенсації втрати частини доходів не може бути виплачена за рахунок коштів ГУ ПФУ в Одеській області, адже саме вказаним суб`єктом владних повноважень порушено встановлені законодавством строки виплати нарахованої ОСОБА_1 пенсії. Крім того, не є юридично спроможними доводи суб`єкта владних повноважень стосовно заборони Законом України «Про загальнообов`язакове державне пенсійне страхування» стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Одеській області судового збору, оскільки відшкодування позивачу у такий спосіб понесених судових витрат прямо відповідає положенням ст.139 КАС України, які є спеціальними в контексті спірного питання. Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи Головного управління ПФУ в Одеській області. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі. Межі перегляду судом апеляційної інстанції справи визначено статтею 308 КАС України, відповідно до частини 2 якої суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Як установлено колегією суддів, судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а відтак рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №420/19400/22 підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2023 у справі №420/19400/22 - скасувати. Прийняти у справі нове судове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з листопада 2020 року по червень 2021 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з листопада 2020р. по червень 2021р. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві)грн. 40коп. Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення. Суддя-доповідач Димерлій О.О. Судді Крусян А.В. Танасогло Т.М.