Ухвала КЦС ВС № 490/5763/19

Ухвала 11 травня 2023 року м. Київ справа № 490/5763/19 провадження № 61-8312ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Акціонерне товариство «Сбербанк» (теперішня назва - Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Зоря Владленівна, Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_2 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2021 року у складі судді Гуденко О. А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 13 липня 2022 року у складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Колосовського С. Ю., Ямкової О. О., ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст вимог У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства «Сбербанк» (далі - АТ «Сбербанк», теперішня назва - Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк», далі - АТ «Міжнародний резервний банк»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова З. В., Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та зняття арешту з майна Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 04 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З. В. вчинено виконавчий напис № 719, яким звернуто стягнення на нежитлові приміщення магазину, які складаються з літ. «А» нежитлові приміщення 1-го поверху та сходові клітини площею 171,8 кв. м; нежитлові приміщення підповерху площею 153,2 кв. м, нежитлові приміщення 2-го поверху і сходова клітина площею 448,4 кв. м, в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 773,40 кв. м, у рахунок погашення кредитної заборгованості у розмірі 13 671 803,03 грн, яка складається з процентів за користування кредитом, що нараховані за період з 23 червня 2009 року по 15 лютого 2012 року у розмірі 6 346 686,99 грн; пені за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом, нарахованої за 182 дні прострочки, у розмірі 4 590 040, 00 грн; пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, нарахованої за 182 дні прострочки, у розмірі 2 735 076, 04 грн. Строк, за який провадилося стягнення з 23 червня 2009 року по 15 лютого 2012 року. На підставі вказаного виконавчого напису державним виконавцем 28 грудня 2018 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, у межах якого того ж дня було накладено арешт на вищезазначене майно та розпочато дії, направлені на його реалізацію. Позивач зазначала, що нотаріусом не було встановлено безспірність заявленої банком заборгованості. Також нею не було отримано письмового повідомлення про дострокове повернення кредиту та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Станом на час звернення з позовом до суду строк звернення до виконання виконавчого напису сплив. Щодо строків звернення до суду позивач зазначала, що звернулася з позовом у межах строку позовної давності, оскільки лише з моменту ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у липні 2019 року їй стало відомо, що 28 грудня 2018 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса. Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 719 від 04 жовтня 2012 року та зняти арешт, накладений постановою від 05 січня 2019 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 липня 2022 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 04 жовтня 2012 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою З. В., зареєстрованого в реєстрі за № 719, яким звернуто стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії» в розмірі 13 671 803,03 грн шляхом звернення стягнення на наступне майно: нежитлові приміщення магазину, які складаються з літ. «А» нежитлові приміщення 1-го поверху та сходові клітини площею 171,8 кв. м; нежитлові приміщення підповерху площею 153,2 кв. м, нежитлові приміщення 2-го поверху і сходова клітина площею 448,4 кв. м в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 773,40 кв. м. Відмовлено у задоволенні вимоги про зняття арешту з вищевказаного майна, накладеного постановою від 05 січня 2019 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено факт порушення банком та нотаріусом вимог законодавства, що регламентують порядок вчинення виконавчого напису нотаріусом. Зокрема ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено про порушення зобов`язання, забезпеченого іпотекою, а також не було підтверджено безспірності боргового зобов`язання. Крім того, вчинення виконавчого напису було здійснено поза межами строку закінчення договору, яким є 07 січня 2009 року. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Рішення місцевого суду оскаржено у апеляційному порядку АТ «Міжнародний резервний банк». Постановою Миколаївського апеляційного суду від 13 липня 2022 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надано їм правильну оцінку. При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, оскільки недотримання етапів процедури стягнення боргу на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Неотримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги. До того ж, як свідчать матеріали справи, розмір заборгованості за кредитним договором є різним у судовому рішенні Верховного Суду, повідомленнях банку до позичальника та іпотекодавця, а також у виконавчому написі нотаріуса. З матеріалів цивільної справи та виконавчого провадження вбачається, що позивач дізналася про існування виконавчого напису нотаріуса у січні 2019 року, коли державний виконавець здійснив її виклик до державної виконавчої служби. Про обізнаність її про виконавчий напис в інші строки інформація відсутня. З позовом до суду про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позивач звернулася у липні 2019 року, тобто у межах строку позовної давності. Короткий зміст вимог касаційної скарги У серпні 2022 року АТ «Міжнародний резервний банк» подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 13 липня 2022 року і ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заявлених позовних вимог. Доводи особи, яка подала касаційні скарги Касаційна скарга мотивована тим, що рішення у справі ухвалено без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (статей 12, 81 ЦПК України та статей 256, 257, 261 ЦК України), викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13, від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15, від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц та постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 348/1763/19. Заявник вважає, що позивач пропустила строк позовної давності, а судом порушено принцип правової визначеності. Позивач не довела факту необізнаності про існування виконавчого напису нотаріуса та не спростувала наявність кредитної заборгованості. Оспорений виконавчий напис тричі пред`являвся до виконання. Провадження у суді касаційної інстанції 03 жовтня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою. Позиція та висновки Верховного Суду Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно із частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сбербанк» (теперішня назва - Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Зоря Владленівна, Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та зняття арешту з майна, за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 13 липня 2022 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді В. В. Сердюк В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська