Ухвала КГС ВС № 908/119/22

УХВАЛА 12 травня 2023 року м. Київ cправа № 908/119/22 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т. М., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Абсолют» (далі - ТОВ «Бізнес Абсолют», скаржник) на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі №908/119/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Абсолют» до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Полонекс», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс», 3) Публічного акціонерного товариства «Місто Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-3 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства «Місто Банк», про визнання недійсними та скасування результатів відкритих торгів (аукціону), ВСТАНОВИВ: ТОВ «Бізнес Абсолют» 05.05.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2023 та рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2022 у справі №908/119/22 з направленням справи на новий розгляд. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №908/119/22 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т. М. - головуючий, Бенедисюка І. М., Колос І. Б. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У поданій касаційній скарзі підставами касаційного оскарження скаржник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права з підстав передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України): - щодо незастосування статей 7, 13, 120 ГПК України, статті 129 Конституції України (порушено принцип рівності та змагальності сторін); - порушення приписів пункту 1 частини першої статті 267 ГПК України, згідно з якої суд апеляційної інстанції з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; - ухвалення рішення за відсутності сторін, суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (стаття 310 ГПК України, пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України). Скаржник також зазначає і пункт 5 частини першої статті 310 ГПК. Враховуючи наведене, касаційна скарга ТОВ «Бізнес Абсолют» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, а саме пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). У вступній частині касаційної скарги ТОВ «Бізнес Абсолют» визначило третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Укрпромекологія», 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Флюс» 3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», як учасників справи №908/119/22. Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Частинами першою та другою статті 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін; про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи; у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі; про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень та ухвал у справі №908/119/22, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ТОВ «Бізнес Абсолют» є позивачем, відповідачами є: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Полонекс», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромсервіс», 3) публічного акціонерного товариства «Місто Банк», а третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні публічного акціонерного товариства «Місто Банк» - є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства «Місто Банк», тоді як визначені у касаційній скарзі ТОВ «Бізнес Абсолют» треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Укрпромекологія», 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Флюс» 3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», як учасники у справі №908/119/22 відсутні та рішення щодо їх залучення них судом не приймалося. Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на скаржника, а касаційна скарга містить перелік учасників у цій справі який не відповідає учасникам у справі №908/119/22, Суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнення вступної частини касаційної скарги щодо учасників справи №908/119/22. Також згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір». Відповідно до стаття 2 Закон України «Про судовий збір» платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру було встановлено: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. На час подання позову статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2 481, 00 грн. Як вбачається з низки судових рішень у справі №908/119/22, розміщених у Реєстрі, ТОВ «Бізнес Абсолют» заявлено дві немайнові вимоги. Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги оскаржувані судові рішення та вимоги касаційної скарги, скаржник при поданні касаційної скарги у даному випадку мав сплати судовий збір у сумі 9 924 грн [2 481, 00 грн х 2 вимоги немайнового характеру х 200%]. На підтвердження доказів сплати судового збору скаржником додано до касаційної скарги квитанцію, з якої вбачається, що судовий збір сплачено в сумі 4 962, 00 грн, тобто в меншому ніж належить до сплати розмірі. Виходячи з вище викладеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази доплати судового збору у розмірі 4 962, 00 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). З огляду на викладене, касаційна скарга ТОВ «Бізнес Абсолют» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного вище недоліків, шляхом надання: - касаційної скарги в новій редакції із уточнення вступної частини касаційної скарги щодо учасників справи №908/119/22; - документа на підтвердження сплати (доплати) судового збору в розмірі 4 962, 00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом. Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи. Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що не усунення названих недоліків або не в повному обсязі усунення недоліку протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, - У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Абсолют» на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2023 у справі №908/119/22 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Абсолют» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес Абсолют», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Малашенкова