Ухвала КГС ВС № 914/1770/21

УХВАЛА 15 травня 2023 року м. Київ cправа № 914/1770/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я., перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Костельної Лесі Ярославівни на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у справі за позовом Приватного підприємства «Львів Мет Союз» до

1. Фізичної особи-підприємця Костельної Лесі Ярославівни,

2. Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області,

3. Городоцької міської ради Львівської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та припинення права оренди; визнання протиправним та скасування рішення Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області від 24.11.2021 № 2287 «Про надання дозволу на викуп земельної ділянки ФОП Костельній Лесі Ярославівній»; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та припинення права власності; зобов`язання ФОП Костельної Лесі Ярославівни усунути перешкоди у здійсненні права користування майном позивача; зобов`язання ФОП Костельної Лесі Ярославівни не чинити у подальшому перешкод у користуванні належним позивачу майном, ВСТАНОВИВ: 24.04.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця Костельної Лесі Ярославівни на постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у справі № 914/1770/21, подана 13.04.2023. За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке. Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. В якості підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень скаржник зазначає, що право на касаційне оскарження ним використане на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України У касаційній скарзі скаржник, зокрема зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд не врахував ви сновки, викладені у поста новах Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №904/2741/19, від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/81029/18. Разом з тим, скаржнику слід обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права. В якості підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень скаржник зазначає, що право на касаційне оскарження ним використане на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржнику слід чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Костельної Лесі Ярославівни залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 30.05.2023, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Ю .Я. Чумак