Постанова 4876 № 904/3818/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.05.2023 року м. Дніпро Справа № 904/3818/22 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач), суддів: Орєшкіної Е.В., Антоніка С.Г. розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙМС ТРАНСПОРТ" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2023р. (суддя Дупляк С.А, м. Дніпро) по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙМС ТРАНСПОРТ" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення грошових коштів, ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЙМС ТРАНСПОРТ" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 123 126,87 грн., з яких 83 511,67 грн. основної заборгованості, 6 446,83 грн. трьох процентів річних, 33168,37 грн. інфляційних втрат.. У позовній заяві позивачем також було повідомлено суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції складає 25 000,00 грн., як витрати на професійну правничу допомогу. Позивач, заявив, що докази, які підтверджуватимуть розмір витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані ним у строки, передбачені ч.8 ст. 129 ГПК України. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2022р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙМС ТРАНСПОРТ" 83 511,67 грн. основної заборгованості, 6 446,83 грн. трьох процентів річних, 33168,37 грн. інфляційних втрат, 2 481,00 грн. судового збору. Від позивача до суду надійшла заява про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги у суді першої інстанції, у розмірі 25000,00 грн.. Не погоджуючись з розміром витрат на професійну правову допомогу, Відповідач у відзиві на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу заперечив стягнення з нього витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги, у розмірі 25 000,00 грн., посилаючись на те, що складено лише один процесуальний документ - позовну заяву, яка не потребувала багато часу, та на те, що у договорі про надання правової допомоги сторони не визначили розмір гонорару.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2023р. клопотання позивача про відшкодування витрат за надання професійної правничої допомоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙМС ТРАНСПОРТ" 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В решті вимог відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЙМС ТРАНСПОРТ", в якій просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2023р. та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" суму витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката , у зв`язку з розглядом справи № 904/3818/22 в суді першої інстанції, у розмірі 25 000,00 грн..

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції зроблено висновки, які не відповідають встановленим обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права (порушено норми матеріального) та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині розподілу судових витрат, не дотримано практики Європейського суду з прав людини, не дотримано висновків Верховного Суду щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, і у даному випадку з Віповідача підлягала стягненню уся заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу у фіксованому розмірі 25000 грн. Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції жодним чином не визнано фіксовану суму гонорару 25000 грн. нерозумною та неспівмірною зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом, тощо. Скаржник вважає, що суд мав покласти усю дану фіксовану суму витрат 25000 грн. на Відповідача, адже понесення витрат на таку суму підтверджується доказами, в тому числі актом наданих послуг та платіжною інструкцією про безготівкову оплату, і за таких обставин передбачення в Договорі фіксованого розміру гонорару зміст наданих адвокатом послуг, конкретні дії адвоката, подання конкретних документів немає ніякого значения для розміру витрат на правову допомогу, адже розмір гонорару фіксований і зміст та обсяг дій адвоката не впливає на його збільшення чи зменшення.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу Відповідач просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає рішення законними та обгрунтованими, ухваленим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 16.03.2023р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Чус О.В.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2023р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/3818/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙМС ТРАНСПОРТ" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2023р. по справі № 904/3818/22 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції. 22.03.2023р. матеріали справи №904/3818/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду. Розпорядженням керівника апарату суду від 23.03.2023 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів. Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження по справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Орєшкіної Е.В., Антоніка С.Г.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙМС ТРАНСПОРТ" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2023р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

7. Встановлені судом обставини справи Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЙМС ТРАНСПОРТ" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 123 126,87 грн., з яких 83 511,67 грн. основної заборгованості, 6 446,83 грн. трьох процентів річних, 33168,37 грн. інфляційних втрат.. У позовній заяві позивачем також було повідомлено суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції складає 25 000,00 грн., як витрати на професійну правничу допомогу. Позивач, заявив, що докази, які підтверджуватимуть розмір витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані ним у строки, передбачені ч.8 ст. 129 ГПК України. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2022р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙМС ТРАНСПОРТ" 83 511,67 грн. основної заборгованості, 6 446,83 грн. трьох процентів річних, 33168,37 грн. інфляційних втрат, 2 481,00 грн. судового збору. Від позивача до суду надійшла заява про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги у суді першої інстанції, у розмірі 25000,00 грн.. 19.09.2022р. між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ЛОУКО ПАРТНЕРС" (виконавець) був укладений договір №19-09/2022 про надання правової (правничої) допомоги (арк.84-87, том 1). Згідно з п. 1.1 договору, виконавець зобов`язується надати правову (правничу) допомогу клієнту з метою забезпечення захисту прав та законних інтересів клієнта в тому числі у врегулюванні спорів із ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", які можуть виникати із правовідносин щодо виконання договору № 698-11-355Е від 10.08.2017р., договір, який був фактичною підставою позовних вимог у справі №904/3818/22/ в тому числі в рамках судової справи, а клієнт зобов`язується оплатити надання такої правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. У п. 3.1.1 договору, сторони визначили, що за надання послуг правової (правничої) допомоги під час розгляду справи в суді однієї (першої або апеляційної, або касаційної) інстанції до винесення судового рішення, яким закінчується розгляд справи у відповідній інстанції клієнт сплачує виконавцю фіксований гонорар, що становить 25 000,00грн., без ПДВ, у кожній відповідній інстанції. Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, а його дія поширюється також і на дату підписання договору (п. 6.1 договору). Договір діє до 31.12.2023р. (п. 6.2 договору). Позивач долучив до матеріалів справи звіт про надані послуги, а саме детальний опис послуг правничої допомоги наданих виконавцем позивачу щодо захисту та представництва його інтересів у судовій справі № 904/3818/22 у суді першої інстанції (арк. 88, том 1). Так, виконавець надав позивачу такі послуги професійної правничої допомоги, як: ознайомлення з наданими клієнтом документами, що стосуються справи; підготовка правового висновку щодо стратегії та подальших кроків для захисту; консультування щодо стратегії та подальших кроків захисту; ознайомлення із судовою практикою Верховного Суду у даній категорії справ; підготовка проєкту позовної заяви; виготовлення копій документів для суду та інших учасників справи, посвідчення цих копій, направлення копії позову відповідачу, направлення позову до суду; моніторинг відкриття провадження у справі, інформування клієнта про відкриття провадження у справі та особливості спрощеного позовного провадження; консультування клієнта про стан справи в умовах війни та можливість отримати відомості про справу у суді; отримання від суду тексту заяви відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, вивчення та правовий аналіз такої заяви, надання їй власної оцінки, інформування клієнта про таку заяву; підготовка проєкту заперечень проти заяви щодо застосування наслідків пропуску строку позовної давності, надсилання заперечень до суду; інформування клієнта про зміст рішення, консультування клієнта щодо його подальших кроків; підготовка заяви про стягнення витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги адвоката, формування пакета документів для направлення до суду. На виконання умов укладеного між сторонами договору складений акт передачі - приймання послуг від 21.12.2022р., на суму 25 000,00 грн. (арк. 89, том 1). Виконавець виставив позивачу рахунок №34 від 21.12.2022р., на суму 25 000,00 грн. (арк. 91, том 1). В якості підтвердження оплати отриманих послуг позивач надав платіжну інструкцію №3749 від 22.12.2022р., на суму 25 000,00 грн. (арк. 90, том 1). Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даною заявою. За наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙМС ТРАНСПОРТ" господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а додаткове рішення господарського суду слід залишити без змін, виходячи з наступного. Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Відповідно до ст. 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до укладеної угоди з клієнтом, адвокат виконує обов`язки з представництва інтересів клієнта у суді, а також бере на себе відповідальність здійснювати таке представництво у комплексі, а не за взяту кожну окрему правничу дію, наприклад тільки написати процесуальний документ або суто виступити у судовому засіданні. Саме вчинення комплексу правничих дій забезпечить належну реалізацію прав та обов`язків клієнта для представництва його інтересів. Так, в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення: Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Разом із тим, згідно зі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом ( ст. 16 ГПК України ). Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої ст. 2 зазначеного Кодексу). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу ( ст. 124 ГПК України ); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами ( ст. 126 ГПК України ): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат ( ст. 129 ГПК України ). Згідно із ст. 123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 126 цього Кодексу). За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Водночас, за приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог). Разом з тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, також унормовано положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України). Як зазначалося раніше, Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕЙМС ТРАНСПОРТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", про стягнення 123 126,87 грн., з яких: 83 511,67 грн. сума основної заборгованості, 6 446,83 грн. - 3% річних, 33168,37 грн. - інфляційних втрат. Крім того, у позовній заяві позивачем також було повідомлено суд, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції складає 25 000,00 грн., як витрати на професійну правничу допомогу. Позивач, заявив, що докази, які підтверджуватимуть розмір витрат на професійну правничу допомогу, будуть подані ним у строки, передбачені ч.8 ст. 129 ГПК України. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2022р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙМС ТРАНСПОРТ" 83 511,67 грн. основної заборгованості, 6 446,83 грн. трьох процентів річних, 33168,37 грн. інфляційних втрат, 2 481,00 грн. судового збору. 28.12.2022р. від позивача до суду надійшла заява про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача витрати позивача на оплату професійної правничої допомоги у суді першої інстанції, у розмірі 25000,00 грн.. В обґрунтування розміру понесених судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу Позивачем надано суду першої інстанції: Договір №19-09/2022 про надання правової(правничої) допомоги від 19.09.2022р.; Звіт про надані послуги; акт прийому-передачі виконаних робіт від 21.12.2022р., на суму 25 000,00 грн.; платіжну інструкцію про оплату витрат на професійну правничу допомогу № 3749 від 22.12.2022р., на суму 25 000,00 грн.; рахунок №34 від 21.12.2022р. за договором № 19-09/2022 від 19.09.2022р. на суму 25 000,00 грн.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4246 від 30.11.2010р.; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АА № 1245237 від 20.10.2022р.. Дослідивши заяву про розподіл судових витрат (витрат на правничу допомогу) та документи, на підставі яких Позивач просив стягнути вказані витрати, місцевий господарський виходячи з того, що надання частини послуг не підтверджена відповідними доказами, а деякі витрати на послуги з надання правничої допомоги не були неминучими, дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат ( встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 25 000 грн. 00 коп., в той час, як: предметом спору у даній справі була заборгованість за договором на закупівлю послуг, правовідносини за яким не викликають будь-яких складнощів, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі; обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним; з аналізу Звіту про надані послуги (детального опису послуг правничої допомоги) також вбачається, що Адвокатським об`єднанням були підготовлені позовна заява, заперечення проти заяви про застосування строків позовної давності та заява про стягнення витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, іншу частину часу Адвокатським об`єднанням було витрачено на ознайомлення з документами, що стосуються справи, підготовкою таких документів, консультуванням клієнта та вивченням судової практики. До того ж, Звіт про надані послуги (детальний опис послуг правничої допомоги) не містить зазначення часу (у годинах), який був витрачений адвокатом на виконання кожної послуги окремо, зазначений лише загальний витрачений час (17 год.01 хв.), проте, на яку саме послугу яка кількість часу була витрачена не вказано; акт передачі-приймання послуг взагалі не містить посилань на витрачений час, визначений лише період надання послуг (19.09.2022 р. - 21.12.2022 р.); справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; серед заяв по суті справи Позивачем подано лише позовну заяву та заперечення проти заяви про застосування строків позовної давності. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, про наявність підстав покладення на Відповідача витрат на професійну правничу допомогу, у сумі 5 000 грн. 00 коп., з покладенням на Позивача іншої частини витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 20 000 грн. 00 коп., з огляду на таке. Як вірно зазначив місцевий господарський суд - при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 р. у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. У постанові від 11.02.2021р. у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У постановах від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019р. у справі №915/237/18, від 11.02.2021 р. у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим ( рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04 ). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Отже, враховуючи все вище наведене та обставини справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд, дослідивши надані, докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, прийнявши до уваги заперечення Відповідача по розміру витрат Позивача на професійну правничу допомогу, та враховуючи предмет спору, всі аспекти і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви, як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 5 000 грн. 00 коп., яка є доказово обґрунтованою та підлягає розподілу. Викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються, як необґрунтовані. Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2023р. у справі № 904/3818/22 таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та його скасування відсутні.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а додаткове рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін. Розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом даної апеляційної скарги судом не здійснюється, оскільки Позивачем оскаржено додаткове рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат. Натомість, сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙМС ТРАНСПОРТ" залишити без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2023р.у справі № 904/3818/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу. Головуючий суддя І.М. Кощеєв Суддя Е.В. Орєшкіна Суддя С.Г. Антонік