Постанова Волинський апеляційний суд № 161/4957/23

Справа № 161/4957/23 Провадження №33/802/302/23 Головуючий у 1 інстанції:Кирилюк В. Ф. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 травня 2023 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу захисника Лавренчука О.В. на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2023 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік, стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 536 гривень 80 копійок судового збору. Згідно з постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним за те, що 18 березня 2023 року о 10 год 17 хв у м.Луцьку по вулиці Рівненська, 48 керував автомобілем марки «Nissan Note», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Не погоджуючись із судовим рішенням, захисник Лавренчук О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки ним було подано клопотання про відкладення розгляду справи, а строк на апеляційне оскарження ним обраховується з моменту оприлюднення оскаржуваної постанови в Єдиному реєстрі судових рішень. Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав. У своєму клопотанні апелянти просять поновити строк на апеляційне оскарження постанови, зазначаючи, що копію постанови не отримали. При цьому захисник зазначає, що подавав клопотання про відкладення судового розгляду, однак місцевий суд проігнорував дане клопотання. Однак такі доводи повністю суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП, згідно з якими постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення. Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не з моментом отримання особою копії постанови. 06 квітня 2023 року під час розгляду справи у Луцькому міськрайонному суді Волинської області ОСОБА_1 не був присутній (а.с.13). Однак, ОСОБА_1 належним чином та завчасно був повідомлений про розгляд справи щодо нього 06 квітня 2023 року, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення, у відповідній графі якого зазначено, що розгляд справи відбудеться 06.04.2023 о 10-00 год в Луцькому міськрайонному суді. ОСОБА_1 своїм особистим підписом у відповідній графі підтвердив, що ознайомлений з місцем та часом розгляду справи. Крім того, ОСОБА_1 отримав і копію даного протоколу із зазначенням часу та місця розгляду справи (а.с.1). Однак, ОСОБА_1 не з`явився у судове засідання. Про поважність причин своєї неявки місцевий суд не повідомив. В даній справі відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження закінчився 17 квітня 2023 року (з урахуванням неробочих днів). Апеляційну скаргу на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2023 року апелянт подав через засоби поштового зв`язку лише 20 квітня 2023 року, що стверджується поштовим конвертом, який долучений до апеляційної скарги, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження, який закінчився 17 квітня 2023 року. Отже, апелянт пропустив строк апеляційного оскарження, визначений положеннями ч.2 ст.294 КУпАП. Твердження захисника про те, що місцевий суд не вирішив його клопотання про відкладення судового розгляду є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи. Так, з матеріалів справи убачається, що розгляд адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 призначений на 10-00 год 06.04.2023 (а.с.1). Оскаржувана постанова винесена 06 квітня 2023 року (а.с.13). В матеріалах справи також є клопотання захисника про відкладення судового розгляду, яке датоване 06.04.2023 (а.с.14). Як убачається із відповіді Луцького міськрайонного суду Волинської області №161/4957/23/31392/2023 від 04.05.2023 від захисника Лавренчука О.В. в інтересах ОСОБА_1 о 09:59 год 06.04.2023 на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання з електронним цифровим підписом, проте без протоколу підпису. Розгляд справи відбувався о 10:00 год 06.04.2023. У зв`язку із необхідністю часу для здійснення перевірки підпису та вхідної реєстрації даного клопотання, а також повідомлення помічника та секретаря судді про його надходження, фактично переслане для розгляду судді Кирилюк В.Ф. о 10 год 10 хв 06.04.2023. Отже, клопотання захисника надійшло до судді фактично після розгляду справи щодо ОСОБА_1 .. При цьому сам ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд першої інстанції не повідомив, жодних клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав. Тому суд у відповідності до вимог ст.268 КУпАП провів розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Доводи клопотання про те, що ОСОБА_1 не отримав копію постанови від 06.04.2023 не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки такі доводи повністю суперечать приписам ч.2 ст.294 КУпАП. Отже, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, оскільки суперечать вимогам ч.2 ст.294 КУпАП та не відповідають матеріалам справи, а тому клопотання до задоволення не підлягає. Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положеннями ч.2 ст.294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Підсумовуючи наведені обставини та положення ч.2 ст.294 КУпАП, необхідно відмовити у задоволенні клопотання захисника Лавренчука О.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2023 року щодо ОСОБА_1 та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: У задоволенні клопотання захисника Лавренчука О.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2023 року щодо ОСОБА_1 - відмовити. Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов