Постанова 4857 № 300/4131/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2023 рокуСправа № 300/4131/22 пров. № А/857/1139/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Затолочного В.С., розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року (суддя Григорук О.Б., м.Івано-Франківськ), - ВСТАНОВИВ: У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі ГУПФ) в якому просив: визнати протиправними дій відповідача щодо застосування обмеження максимальним розміром пенсії при виплаті такої позивачу з 01.04.2019 та повторного зменшення розміру грошового забезпечення до 70%; зобов`язання ГУПФ з 01.04.2019 здійснити обчислення, перерахунок та виплату пенсії призначеної ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 за відповідною (аналогічною) посадою від 01.10.2020 №85 (далі Довідка), виходячи з 88% розміру грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити. В апеляційній скарзі вказує, що до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі Закон №1166-VІІ), яким внесені зміни у статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) повинні застосовуватись виключно норми чинної редакції Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії позивачу Закон №2262-ХІІ не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям з урахуванням норми Закону №2262-ХІІ в редакції на час призначення пенсії. Зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначає, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі Закон №3668-VI) та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства чинні на час здійснення такого перерахунку. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав. Відносно клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до винесення рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №380/24477/21, то таке задоволенню не підлягає, оскільки ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року справу № 380/24477/21 повернуто до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії, а отже підстав для зупинення провадження у цій справі згідно пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) немає. У відповідності до частини першої статті 311 КАС, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262 ХІІ, яка змін не зазнавала, а тому застосування статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Також суд зазначає, що норми статті 2 Закону №3668-VI кореспондуються з частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, яка втратила чинність з 20.12.2016. Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 з квітня 2003 року перебуває на обліку в ГУПФ та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону №2262 ХІІ у розмір 88 % сум грошового забезпечення. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2021 року у справі №300/104/21 (далі Рішення суду), яке набрало законної сили 27.07.2021, зокрема, зобов`язано ГУПФ здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку 88 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано ГУПФ здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262 ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» згідно Довідки Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, із врахуванням раніше проведених платежів (а.с.6-9). На виконання Рішення суду відповідач з 01.01.2018 перерахував позивачу пенсію за вислугу років в розмірі 88% основного розміру грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум. Згідно протоколу за пенсійною справою №N/A-832 (СБУ) від 09.09.2022 та розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за даною пенсійною справою на виконання Рішення суду відповідач з 01.04.2019 перерахував позивачу пенсію із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 відповідно до Довідки. Водночас відповідач зменшив відсотковий розмір пенсії позивача з 88% до 70% грошового забезпечення та обмежив граничний розмір пенсії у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, зокрема призначив позивачу пенсійні виплати (а.с.15, 16). ГУПФ листом від 29.07.2022 №0900-0202-8/25847 повідомило, що у судові рішення виконуються відповідачем у межах покладених зобов`язань. У випадку, коли судом не визначено порядок проведення перерахунку пенсії, застосовуються норми законодавства, чинного на час, з якого проводиться перерахунок пенсії. Зазначено, що зобов`язань щодо проведення перерахунку пенсії позивачу з 01.04.2019 на підставі Довідки з урахуванням виплачених сум, із розрахунком підвищення до пенсії виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 88% грошового забезпечення на відповідача покладено не було, тому судове рішення виконано в межах покладених зобов`язань (а.с.11, 12). Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Розміри пенсії за вислугу років встановлено статтею 13 Закон №2262-XII, відповідно до частини другої якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Положення щодо максимального розміру пенсії, обчислений відповідно до норм Закон №2262-XII у статтю 13 внесені до виходу позивача на пенсію, та станом на 31.12.2004 загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Зменшення відсотку грошового забезпечення з якого розраховується розмір пенсії, обчисленої відповідно до статті 10 Закону №2262-XII, відбувалось поступово. Так, на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ»» від 04.07.2002 у частині другій статті 13 Закону №2262-ХІІ цифри « 85», « 95» і « 90» замінено відповідно цифрами « 90», « 100» і « 95», а слова і цифри «до категорій 2 і 3» замінено словами і цифрою «до категорії 2»; на підставі Закону №3668-VI цифри « 90» замінено цифрами « 80» та на підставі Закону №1166-VII цифри « 80» замінено цифрами « 70». Останні зміни обумовлені необхідністю запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні, збільшення надходжень до бюджету та удосконалення окремих положень Податкового кодексу України, а також необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, недопущення втрат бюджету, та забезпечення соціальної підтримки громадян, виходячи з фінансових можливостей держави. Отже, з 01.04.2014 змінився відсоток грошового забезпечення з якого розраховується розмір пенсії, яка обчислюється відповідно до статті 13 Закону №2262-XII, та станом на 01.01.2018 момент здійснення перерахунку пенсій в централізованому порядку, такий становив 70 . Обмеження ж щодо застосування зазначених положень до попередньо призначених військовослужбовцям пенсій за вислугу років законодавцем не встановлені ні у самому Законі №1166-VII, ні у Законі №2262-XII. Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до статті 63 Закону №2262-XII перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений цією статтею, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених КМУ (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії). Згідно з частино другою статті 63 Закону № 2262-XII у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі №240/5401/18 прийшла до переконання, що відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону № 2262-XII на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються КМУ. Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Вищенаведене узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 червня 2018 року по справі №583/2264/17. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій відповідача при перерахунку пенсії позивача в частині зміни відсоткової складової грошового забезпечення, що враховується при перерахунку з 88% на 70%. Крім того, апеляційний суд зазначає, що право позивача на основний розмір пенсії в розмірі 88% грошового забезпечення підтверджене відповідним судовим рішенням. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідача при здійсненні перерахунку пенсії позивачу з 88% на 70% . Апеляційний суд вказує, що зазначення в судовому рішенні «кінцевої дати» не є необхідним у судових рішеннях, в яких вирішувалось право позивача на отримання пенсії у відповідному розмірі. Відтак обмеження нарахування та виплати пенсії з відсоткового значення розміру пенсії 88% сум грошового забезпечення будь якою кінцевою датою без скасування таких виплат або права на них шляхом постановлення спеціального законодавчого акту суперечить змісту спірних відносин та чинному законодавству України, яким регулюються ці правовідносини. Крім того, апеляційний суд наголошує на тому, що відповідач зобов`язаний виплачувати суми пенсії, визначені у судовому рішенні, до того часу, поки не зміниться відповідне законодавство, на підставі якого суд прийняв своє рішення. Вказані висновки суду, викладені у постанові Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №308/2897/18. Що стосується обмеження пенсії максимальним розміром, колегія апеляційного суду зазначає наступне. Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 (далі Закон №911-VIII), чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення №7-рп/2016, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі Закон №1774-VIII), який відповідно до «Прикінцевих положень» цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року». Отже, відповідно до частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, в редакції Закону №1774-VIII, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. При цьому, буквальне розуміння змін внесених Законом №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими. Таким чином, протягом 2017-2022 років стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала і не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 6 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, 8 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17, 31 березня 2021 року у справі № 815/3000/17. Крім того, суд звертає увагу, що вказані зміни не мають ніякого відношення до перерахунку пенсії осіб, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом від 09.04.1992 №2262-XII, оскільки встановлювали конкретний період обмеження, а саме по 31.12.2017, у той час як предметом спірних правовідносин є обмеження пенсії позивача максимальним розміром під час здійснення її перерахунку з 01.04.2019. Також суд зауважує, що відповідно до статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону №2262-XII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону №2262-XII, не може перевищувати 10740 гривень. Відповідно до пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Згідно пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону №911-VIII, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016. З матеріалів справи видно, що позивач перебуває на обліку в територіальному органі пенсійного фонду та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-XII з 2003 року. Таким чином, дія наведених положень не може бути застосована до позивача, оскільки пенсію йому було призначено задовго до їх прийняття. Також, апеляційний суд не бере до уваги покликання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 580/234/19, 8 липня 2020 року у справі №607/7115/17 тощо оскільки така стосується іншого суб`єктного складу та відмінних правовідносин, які регулюються іншими нормативно-правовими актами. Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Відповідно статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова В. С. Затолочний