Постанова 4857 № 300/4194/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/4194/22 пров. № А/857/1544/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я. розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області до Коломийського управління Державної казначейської служби України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій за апеляційною скаргою Коломийського управління Державної казначейської служби України Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року (суддя першої інстанції Кафарський В.В., м. Івано-Франківськ, повний текст складено 12.12.2022) В С Т А Н О В И В : Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Державної казначейської служби України у Коломийському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій відповідача щодо повернення без виконання виконавчого листа від 12.08.2022 №300/1064/21, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом, та зобов`язання відповідача прийняти виконавчий лист від 12.08.2022 №300/1064/21. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій Управління Державної казначейської служби України у Коломийському районі Івано-Франківської області, які полягають у поверненні виконавчого листа позивачу, який подано на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі №300/1064/21, з підстав неможливості стягнення коштів по такому виконавчому листі в сумі 1 827 667,58 грн з боржника за відсутності відкритих рахунків в органі Казначейства. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року позов було задоволено. Визнано протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у Коломийському районі Івано-Франківської області щодо повернення без виконання виконавчого листа №300/1064/21, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 12.08.2022. Зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у Коломийському районі Івано-Франківської області прийняти до виконання виконавчий лист №300/1064/21, виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом 12.08.2022, та здійснити дії, які спрямовані на виконання виконавчого листа №300/1064/21, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 12.08.2022. Із таким судовим рішенням не погодилося Коломийське управління Державної казначейської служби України Івано-Франківської області та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що казначейством, відповідно до наданих повноважень, вжито всіх передбачених законодавством заходів. Відділ освіти Коломийської районної державної адміністрації боржник не обслуговується в управлінні Казначейства та не має відкритих рахунків. Отже, виконавчий лист було правомірно повернуто без виконання. При цьому посилання суду першої інстанції на можливість виконання виконавчого листа за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою, апелянт вважає безпідставними, оскільки саме Державна казначейська служба України здійснює виконання зазначеної програми, а не територіальний орган Казначейства. Також не враховано положення статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яка передбачає , що дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за яким є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство , установа, організація, що належать до комунальної власності. Оскільки позивач є органом який реалізує державну політику, у сфері соціального страхування, рішення про стягнення коштів на його користь не підлягають виконанню за рахунок Програми КПКВК3504040. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судом було призначено апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження без виклику сторін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, пояснення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду України від 16.12.2021 у справі №300/1064/21 задоволено позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області та стягнуто з Відділу освіти Коломийської районної державної адміністрації на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області капіталізовані платежі в сумі 1827667,58 грн. 12.08.2022 на виконання вище зазначеного рішення суду позивачу було видано виконавчий лист №300/1064/21 (а. с. 6). 06.09.2022 позивач направив заяву про прийняття на виконання виконавчого листа та виконавчий лист від 12.08.2022 №300/1064/21 до Управління Державної казначейської служби України у Коломийському районі Івано-Франківської області з метою виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі №300/1064/21 (а. с. 7). 03.10.2022 на адресу позивача надійшов лист Управління Державної казначейської служби України у Коломийському районі Івано-Франківської області від 27.09.2022 №06-21-06/770 та повернуто наданий Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області виконавчий лист №300/1064/21. Підставою повернення документів управління зазначило, що Відділ освіти Коломийської районної державної адміністрації не має відкритих рахунків в органах Казначейства України (а. с. 8). Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність повернення виконавчого листа без виконання з наступних підстав. Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Приписами частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу України обумовлено, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215 затверджено Положення про Державну казначейську службу України (далі Положення №215), відповідно до пункту 1 якого Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду. Пунктом 9 Положення №215 встановлено, що Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Підпунктом 14 пункту 4 Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2011 №1280, Головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду. Отже, законодавством наділено органи Казначейства повноваженнями здійснювати безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів або боржників на підставі рішення суду. Законом України «Про місцеві державні адміністрації» та частиною другою статті 81 ЦК України визначено, що місцева державна адміністрація - це організація, яка є юридичною особою публічного права, та в розумінні вищенаведених правових норм може бути боржником за рішенням суду про стягнення коштів. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржника, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. №

845. Пунктом 2 Порядку №845 визначено, що безспірне списання операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів. Боржники визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання. Виконавчі документи оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження». Згідно пункту 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Відповідно до пункту 6 Положення №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету). Пунктом 8 Положення №845 визначено, що органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку: 1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер; 2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; 3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів. Згідно підпункту 3 пункту 9 Порядку №845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Як видно з матеріалів справи, рахунки відділу освіти Коломийської районної державної адміністрації були закриті. Даний факт сторонами не оспорюється. Однак, позивач зазначає, що підстав для повернення виконавчого документу стягувачеві у зв`язку з відсутністю рахунків не було, оскільки боржником є державний орган і на спірні правовідносини поширюються вимоги Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», тобто у даному випадку має місце виключення, встановлене підпунктом 3 пункту 9 Порядку №845. Відповідно до статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI в держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду. Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності. За змістом частини першої статті 3 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Частиною другою, четвертою статті 3 Закону № 4901-VI обумовлено, що стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України ,,Про виконавче провадження, із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей. Пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. З наведеного слідує, що центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України. Таким чином, згідно з вимогами частини другої статті 3 Закону № 4901-VI із заявою про виконання рішення суду стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, тобто до Державної казначейської служби України. Відповідно до підпункту 1 пункту 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2015 року № 845, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі коли виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства. Оскільки виконавчий лист № 300/1064/21 від 16.09.2021 про стягнення з Відділу освіти Коломийської районної державної адміністрації на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області капіталізованих платежів на суму 1827667,58 грн підлягає виконанню Державною казначейською службою України, Управління Державної казначейської служби України у Коломийському районі Івано-Франківської області правомірно повернуло стягувачеві виконавчий лист без виконання. Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позову. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС Українипідставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи наведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норм матеріального права, а тому дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Коломийського управління Державної казначейської служби України Івано-Франківської області задовольнити. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар