Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/14630/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/14630/21 пров. № А/857/4611/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року в справі №460/14630/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинення певних дій, - суддя в 1-й інстанції Щербаков В.В., час ухвалення рішення 07.12.2022 року, місце ухвалення рішення м.Рівне, дата складання повного тексту рішення 07.12.2022 року, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання донарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 24.06.2021 з врахуванням проведеної виплати, із застосуванням базових місяців - січень 2008 року та березень 2018 року. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо врахування січня 2018 року як базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 30.11.2015. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 30.11.2015 із встановленням базового місяця січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, з урахуванням виплачених сум. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №1013 від 09 грудня 2015 року, яка набрала чинності з 15 грудня 2015 року та підлягала застосуванню з 01 січня 2016 року, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення, починаючи з 01 січня 2016 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець. Вказує, що оновлений Порядок №1078 застосовується з січня 2016 року, тому застосування базового місяця січня 2008 року для нарахування індексації грошового забезпечення є неправомірним. Зазначає, що з прийняттям Постанови №1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01 грудня 2015 року і включно до 01 березня 2018 року, посадові оклади військовослужбовців не змінилися. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України, при цьому у період з 01.01.2014 по 24.06.2021 на різних посадах у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 зі клопотанням, у якому просив, зокрема, надати інформацію щодо нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 24.06.2021, та який місяць був базовим для її нарахування. Крім того, просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за означений період із встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року. Відповідач листом повідомив, що нарахування та виплата індексації в період з 01.01.2014 по 24.06.2021 проводилася з врахуванням зміни базового місяця збільшення складових грошового забезпечення. За період із січня 2014 року по грудень 2015 року, та з 01.03.2018 по 2021 рік індексація грошового забезпечення нарахована та виплачена в повному обсязі, до розрахунку брався базовий місяць березень 2018 року. За період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація не виплачувалась. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування індексації грошового забезпечення з невірно визначеним базовим місяцем, позивач звернувся до суду з цим позовом. Вирішуючи спірні правовідносини колегія суддів виходить з наступного. Ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до ч.1-3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року (надалі - Закон №1282-ХІІ). Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Ст.2 Закону №1282-ХІІ передбачає, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Відповідно до ст.4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078). Згідно з п.1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. За змістом п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 грудня 2015 року). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту. Пункт 2 Порядку №1078 передбачає, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Згідно з п.5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Щодо позовних вимог у частині незастосування відповідачем для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2014 по 30 листопада 2015 року базового місяця січня 2008 року, то колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з 01 січня 2014 року по грудень 2015 року індексація грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалася з урахуванням базового місяця березень 2018 року; з березня 2018 року по червень 2021 року індексація нараховувалася з урахуванням базового місяця березень 2018 року, як про це зазначено у листі від 22.10.2021 №350/486/100/1/1302/пс та в довідці від 08.02.2023 №350/486/100/1/138/2пс. Ст.58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» №1013 від 09 грудня 2015 року внесено зміни до Порядку №1078 в частині визначення базового місяця. Відповідно до п.5 Порядку №1078 (в редакції, яка діяла до грудня 2015 року) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Тобто, згідно з п.5 Порядку №1078 (в редакції, яка діяла до грудня 2015 року) базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" були внесені значні зміни у вищевказаний Порядок, у зв`язку з чим з 01 грудня 2015 року вступили в дію нові правила індексації заробітної плати. Так, за змістом п.5 Порядку №1078 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Тобто, з прийняттям вищевказаної Постанови № 1013 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Таким місяцем (базовим) є той місяць, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці. Таким чином, у зв`язку із прийняттям вказаної постанови базовим місцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів є січень 2008 року, але тільки у випадку проведення індексації після 01 грудня 2015 року (після набрання чинності п.5 Порядку № 1078 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013). Разом з тим, спірний період з 01 січня 2008 року по 30 листопада 2015 року стосується часу, коли діяли норми Порядку №1078, в редакції, яка діяла до прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №1013 від 09.12.2015, відповідно до якої базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів. Тобто, встановлення базового місяця в період, що оскаржується, не залежало лише від підвищення окладу військовослужбовців. Встановлення базового місяця відповідно до Порядку №1078 (в редакції, чинній у вищевказаний період) перебувало в залежності від загального підвищення доходу військовослужбовця, зокрема при введені додаткових щомісячних виплат, винагород, премій тощо. Колегія суддів зазначає, що у спірному періоді (січень 2014 -листопад 2015 року) ключовим є те, що при проведенні індексації до часу прийняття Постанови від 09 грудня 2015 року №1013 базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був місяць зростання грошових доходів військовослужбовця (в тому числі у зв`язку із встановленням надбавок, виплати премії), а не місяць, в якому відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець. При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2014 по 30.11.2015 із встановленням базового місяця січень 2008 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, проте в резолютивній частині рішення ухвалено зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 30.11.2015 із встановленням базового місяця січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. Таким чином, з врахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано Порядок №1078 в редакції, яка підлягала застосуванню лише з 01 грудня 2015 року для вирішення спірних питань щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивача у період з 01 січня 2014 року до 30 листопада 2015 року. Отже, щодо визначення відповідачем базового місяця для обчислення індексації за період з 01 січня 2014 року до 30 листопада 2015 року, то суд першої інстанції звернув увагу на вищевказані обставини, дослідив їх належним чином та в мотивувальній частині рішення надав їм відповідної правової оцінки, однак дійшов помилкового висновку в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2014 року до 30 листопада 2015 року із застосуванням базового місяця січня 2008 року, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Доводи апелянта щодо вказаних позовних вимог є підставними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції з наведених вище мотивів. Колегія суддів зазначає, що спірним у цій справі є, зокрема, питання правильності визначення відповідачем базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018. З системного аналізу положень Закону №2011-XII та Закону №1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації. Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19 виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення. Крім того, повноваження державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки. Відповідно до положень п.2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових. Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Згідно з п.10-2 Порядку №1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. З системного аналізу наведених норм законодавства України можна дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 позивачу не виплачувалась. Водночас в апеляційній скарзі, з посиланням на довідку-розрахунок від 08.02.2023р. №350/486/100/1/16пс, відповідач зазначає, що індексацію позивачу у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 проведено в повному обсязі із встановленим базовим місяцем січень 2014 року. Колегія суддів критично оцінює зазначені обставини, позаяк згадана вище довідка-розрахунок датована 08.02.2023 року, тобто після ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, яке є предметом даного апеляційного перегляду. При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч.4 ст.308 КАС України). Водночас в самій довідці-розрахунку зазначено, що така індексація нарахована відповідно до рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07.12.2022 року в справі №460/14630/21. Отже, з огляду на вищенаведені обставини, висновки суду першої інстанції, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 не виплачувалась, відповідачем не спростовано. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що саме в процесі виконання даного рішення суду відповідачем, в порядку встановленому Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядком №1078, буде визначено базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача. Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, рішенням суду буде поновлено порушене право позивача та визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення, а також зобов`язано відповідача провести такі нарахування та виплату з 01.12.2015 по 28.02.2018. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Постановою КМУ від 07 листопада 2007 року №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до п.13 вказаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року. З січня 2014 року по 28 лютого 2018 року посадовий оклад позивача не змінювався, доказів протилежного матеріали справи не містять. Крім того, вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01 березня 2018 року. Таким чином, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, від 12 травня 2022 року у справах №200/7006/21 та №580/3335/21, у яких Верховним Судом роз`яснено пункти 2, 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, у згаданих справах та зазначено, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових. Отже аргументи відповідача про проведення виплати індексацію позивачу в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в повному обсязі, із встановленим базовим місяцем січень 2014 року є хибними, з огляду на означені вище висновки апеляційного суду. Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року в справі №460/14630/21 не оскаржено сторонами в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, а тому, з огляду на положення ст. 308 КАС України, не є предметом апеляційного перегляду. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29). З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення. Керуючись ст.242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року в справі №460/14630/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 10 травня 2023 року.