Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/5125/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2023 р. Справа № 480/5125/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2022, (головуючий суддя І інстанції: С.М. Глазько) по справі № 480/5125/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, у якому просив: - визнати незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 183450017224 від 06.07.2022 у відмові в переході на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у відповідності до поданої заяви, що зареєстрована за № 9840 від 05.07.2022; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області врахувати до стажу роботи період роботи з 24.05.1988 по 06.07.1988; з 07.07.1988 по 30.07.1988, з 09.09.1988 по 24.11.1988; з 20.03.1989 по 30.04.1989; з 31.10.1991 по 06.04.1992; з 07.04.1992 по 14.05.1993; з 12.05.1996 по 17.08.1996 у ДП «Шахта № 3-Біс» виробничого об`єднання «Торезантрацит» і з 15.06.1989 по 17.06.1989 у ДП «Шахта Лісна» виробничого об`єднання «Торезантрацит» та розглянути питання про призначення пенсії за віком з врахуванням цього стажу з дати подачі заяви, тобто з 05.07.2022. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 183450017224 від 06.07.2022 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 24.05.1988 по 06.07.1988; з 07.07.1988 по 30.07.1988; з 09.09.1988 по 24.11.1988; з 20.03.1989 по 30.04.1989; з 31.10.1991 по 06.04.1992; з 07.04.1992 по 14.05.1993; з 12.05.1996 по 17.08.1996 у ДП «Шахта № 3-Біс» виробничого об`єднання «Торезантрацит» та з 15.06.1989 по 17.06.1989 у ДП «Шахта Лісна» виробничого об`єднання «Торезантрацит». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.07.2022 про призначення пенсії - перехід на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом по даній справі. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір в розмірі 992,40 грн. Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 року та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пп. 1 ч.2 ст. 114 Закону №1058 -ІV є зайнятість працівника повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.07.2022 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Так, відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Відповідно до п.2.3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які документи, які видані підприємствами, установами, організаціями, створеними та діючими на тимчасово окупованій території є недійсними і не створюють правових наслідків. Вказав, що позивачем для підтвердження спеціального трудового стажу надано уточнюючи довідки про роботу, які видані підприємствами, що знаходяться на тимчасово окупованій території Донецької області, отже, вони не можуть бути прийняті як належні докази для підтвердження пільгового стажу за Списком №1, відтак, рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах є правомірним. Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.07.2022 звернувся до відповідача зі заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, додавши необхідні документи. Зауважень стосовно форми звернення, наявності явних та очевидних дефектів у поданих документах пенсійним органом не виявлено. Рішенням відділу призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.07.2022 №183450017224 відмовлено ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки надані ним пільгові довідки про роботу видані підприємствами, що знаходяться на тимчасово окупованій території в Донецькій області та завірені печатками "так званої Донецької народної республіки", отже є недійсними. Позивач, вважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у переході на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки він набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і їх було утворено відповідно до законодавства України, отже, порушені права позивача на соціальний захист підлягають відновленню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV). Підпунктом 1 п.2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Згідно зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, і який був діючим до 26.01.1991 року, розділ 1 «Гірничі роботи» підрозділ 1 «Підземні роботи» передбачав, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв`язку і т. д.). Крім того, Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, що діяв до 11.03.1994 року, Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, що діяв до 16.01.2003 року, Список № 1 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року, що діяв до 24.06.2016 року та Список № 1, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2016 року за № 461, містить в собі розділ 1 «Гірничі роботи», який включає підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» (право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах) та підрозділ 2 «Підземні роботи на будівництві, реконструкції, технічному переозброєнні і капітальному ремонті гірничих виробок, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд» (право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті на будівництві, реконструкції, технічному переозброєнні і капітальному ремонті гірничих виробок, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд). Згідно зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Питання призначення пенсій на пільгових умовах деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі по тексту Порядок № 383). Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року. Згідно з п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Також, згідно з п.20 Порядку №637 в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників; у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до п.17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. Таким чином, лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Тому збирання уточнюючих довідок повинно здійснюватись лише у випадках неправильного, неповного або нечіткого заповнення трудової книжки, що робить незрозумілим зроблений запис. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10.10.2019 року у справі №234/4585/17, від 25.04.2019 року у справі №159/4178/16-а. Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що надана позивачем до пенсійного органу та до суду трудова книжка серії НОМЕР_1 у хронологічному порядку містить записи про його трудову діяльність із зазначенням посад, періоду роботи, переміщення в межах підприємства, а також звільнення з роботи з посиланням на розпорядчі документи. Так, у спірні періоди позивач працював на наступних посадах: -з 24.04.1988 по 06.07.1988 на посаді підземного електромонтера на ДП «Шахта № 3-Біс» виробничого об`єднання «Торезантрацит»; - з 09.09.1988 по 30.11.1988 на посаді підземного електромонтера на ДП «Шахта № 3-Біс» виробничого об`єднання «Торезантрацит»; - з 22.03.1989 по 30.04.1989 на посаді підземного гірничого майстра на ДП «Шахта № 3-Біс» виробничого об`єднання «Торезантрацит»; - з 15.06.1989 по 17.06.1989 на посаді підземного гірничороба 2 розряду на ДП «Шахта Лісна» виробничого об`єднання «Торезантрацит» та звільнений з посади у зв`язку з призовом до армії; - з 31.10.1991 по 07.04.1992 на посаді підземного електрослюсаря 3 розряду на ДП «Шахта № З-Біс» виробничого об`єднання «Торезантрацит»; - з 07.04.1992 по 14.05.1993 на посаді підземного прохідника 5 розряду на ДП «Шахта № З-Біс» виробничого об`єднання «Торезантрацит»; - з 12.05.1996 по 17.08.1996 на посаді підземного гірничороба по ремонту гірничих виробок 4 розряду на ДП «Шахта № 3-Біс» виробничого об`єднання «Торезантрацит» (а.с.7-8) . Таким чином, записи в трудовій книжці позивача свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами, що передбачені Списком № 1, жодних зауважень пенсійного органу до трудової книжки позивача, спірне рішення не містить. Колегія суддів звертає увагу на те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Наведені вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 11.05.2022 року у справі №120/1089/19-а та від 21.02.2018 року у справі №687/975/17. Також на підтвердження роботи позивачем надано до пенсійного органу уточнюючі довідки від 18.11.2021 № 06/2-1814 та № 06/2-1812, видані ДП "Торезантрацит" Міністерства Вугілля та енергетики "Донецької Народної Республіки". Колегія суддів зазначає, що рішення пенсійного органу про відмову в переході на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 обґрунтоване лише недійсністю наданих позивачем довідок. Так, згідно п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). Колегія суддів зазначає, що трудова книжка позивача містить відомості щодо режиму роботи (повний робочий день), а тому наявність уточнюючих довідок в даному випадку не є обов`язковою. Судом встановлено, що позивач до пенсійного органу надав довідки від 18.11.2021 № 06/2-1814 та № 06/2-1812, виданими ДП "Торезантрацит" Міністерства Вугілля та енергетики "Донецької Народної Республіки" в яких зазначено, що позивач у спірний період працював повний робочий день на ДП «Шахта № 3-Біс» виробничого об`єднання «Торезантрацит» з видобутку вугілля, що передбачено Списком №

1. Щодо доводів апелянта, про не врахування пільгових довідок, оскільки вони видані на тимчасово окупованій території, а тому не мають юридичної сили колегія суддів зазначає, що до вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані «Намібійські винятки» Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН): документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у 1971 році Міжнародний суд ООН у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата, є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів». Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туречини» (рішення від 18 грудня 1996 року, §45), «Кіпр проти Туреччини» (рішення від 10 травня 2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (рішення від 23 лютого 2016 року) зазначив: «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать». Таким чином колегія судів вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення. Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 17.07.2019 (справа № 654/1278/17), від 18.03.2020 (справа № 243/6299/17), від 03.06.2021 (справа № 264/1627/17) і колегія суддів застосовує його у справі, що розглядається. Крім того, відомості, відображені в довідках, підтверджені записами трудової книжки, яка в силу приписів статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення від 06.07.2022 №183450017224 прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для його скасування. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 по справі № 480/5125/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій