Постанова 4850 № 200/11548/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2023 року справа №200/11548/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянув у письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року у справі № 200/11548/21 (головуючий І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 (далі відповідач), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність з невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 28.09.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; - зобов`язати нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 28.09.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 61137,07 грн., з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого ПКМУ від 15.01.2004 року № 44; - визнати протиправною бездіяльність з невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 17.03.2021 року включно з застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4041,04 грн. відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ від 17.07.2003 року № 1078; - зобов`язати нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4041,04 грн. за період з 01.03.2018 року по 17.03.2021 року включно в сумі 147693,32 грн. відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ від 17.07.2003 року № 1078, з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого ПКМУ від 15 01.2004 року №

44. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року позов задоволений частково: - визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 з ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 28.09.2016 року по 28.02.2018 року; - зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 28.09.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ від 17.07.2003 року № 1078; - у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просив скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4041,04 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 17.03.2021 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ від 17.07.2003 року № 1078, ухвалити нове про задоволення позову в цій частині. Рішення суду прийнято без урахування висновків Верховного суду в постановах від 28.09.2022 року у справі № 400/1119/21, від 28.09.2022 року у справі № 560/3965/21 щодо необхідності визначення суми індексації грошового забезпечення у березні 2018 року при застосуванні базового місяця січень 2008 року та порівнянні її із розміром підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року. Так єдиним визначеним законодавцем методом визначення чи належить позивачу індексація грошового забезпечення у фіксованій величині у березні 2018 року є визначення суми, яка належна позивачу до виплати із застосуванням базового місяця - січень 2008 року за виключенням суми збільшення грошового забезпечення позивача в березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року. Дана правова позиція наведена Верховним Судом у постановах від 28.09.2022 року у справі № 400/1119/21, від 28.09.2022 року у справі № 560/3965/21, якими скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення військовослужбовцю у період з 1 березня 2018 року з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078. Зокрема, Верховним Судом було зазначено, що відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку №1078 для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів). Дана правова позиція наведена в постановах Верховного суду від 23.04.2020 року у справі № 816/1728/16, від 10.09.2020 року у справі №200/9297/19-а, згідно якої фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації. Виходячи з вищенаведеного всупереч пункту 5 Порядку №1078, відповідач починаючи з 1 березня 2018 року не виплачував на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення. Судом першої інстанції при розгляді справи досліджено тільки встановлення індексу споживчих цін у березні 2018 року на рівні 1 або 100% та розмір збільшення посадового окладу без всіх інших складових грошового забезпечення (оклад з військовим званням, надбавка за вислугу років, премія та інші). Отже, судом першої інстанції хибно трактовано норми абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при вирішенні питання щодо належності позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі з 1 березня 2018 року. Щодо терміну «щомісячна фіксована», «фіксована величина», «фіксований розмір». При розгляді справи у суді першої та апеляційної інстанції відповідачем заперечувалось право позивача на отримання з 1 березня 2018 року індексації грошового забезпечення у фіксованій величині через відсутність у Законі України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку №1078 такого словосполучення як «фіксована величина» або «фіксована індексація». Відповідачем не враховано, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок № 1078 також не містять понять, які застосовуються судом при розгляді справи, зокрема, «грошовий дохід» та «розмір підвищення доходу». При цьому у Порядку №1078 не наведено чітке поняття терміну «грошовий дохід». Відтак зміст терміну «грошовий дохід» розкриває стаття 164 Податкового кодексу України, наказ Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», яким визначено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та порядок його заповнення. На думку апелянта, термін «розмір підвищення доходу» означає порівняння двох або більше доходів, які працівник отримав за два або більше періоди. Щодо терміну «фіксована індексація», то Академічний тлумачний словник української мови слово «фіксувати» тлумачить як: «1. Встановлювати, закріплювати що-небудь у певному положенні;

5. Визначати, встановлювати що-небудь». При цьому термін «фіксований» Академічний тлумачний словник української мови визначає як пасивний дієприкметник у минулому часі до терміну «фіксувати». Застосувавши дієприкметник «фіксована» індексація, або змінивши його на «закріплена» чи «встановлена», правова норма визначена абзацами 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 не припиняє свою дію та тлумачиться однаково для усіх осіб, незалежно від категорії спору. Таким чином застосування позивачем терміну «фіксована індексація», який при цьому уже застосовувався Урядом у цьому ж законодавчому акті та був замінений на поняття «сума індексації» (слова 16, 17 абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078) не упиняє право позивача на отримання виплати. Позивачем подано клопотання про врахування висновків Верховного суду в постановах від 23.03.2023 року у справі № 400/3826/21, від 28.09.2022 року у справі № 400/1119/21. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просив скасувати рішення суду, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначив, що через відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та незакладення до бюджету коштів для виплати індексації в період з листопада 2016 року по листопад 2018 року, індексація грошового забезпечення не здійснювалась. Судом не враховано спеціальну норму, а саме, ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України. Вважає, що відсутні підстави при розрахунку індексації для застосування базового місяця - січень 2008 року, оскільки до 15.12.2015 року діяв інший механізм визначення індексації. Також, вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом. Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційних скарг, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення, виходячи з наступного. Позивач з 28.09.2016 року по 17.03.2021 року проходила військову службу за контрактом (наказ ВЧ НОМЕР_3 від 28.09.2016 року № 289 про прийняття на службу та наказ ВЧ НОМЕР_1 від 17.03.2021 року № 79 про звільнення у запас) (а.с. 61, 65). Позивач є учасником бойових дій згідно посвідчення серії НОМЕР_4 від 26.07.2017 року. Позивач звернувся до відповідача з заявою від 05.05.2021 року про надання, зокрема, довідки про розмір виплати індексації грошового забезпечення за період з 15.08.2016 року по 18.03.2021 року; розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 15.08.2016 року по 18.03.2021 року з зазначення базових місяців для обчислення індексу споживчих цін (а.с. 10). Листом від 23.06.2021 року № 423 відповідач зазначив, що через відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та незакладення до бюджету коштів для виплати індексації в період з листопада 2015 року по грудень 2018 року, неможливо надати довідку-розрахунок нарахованої індексації за період з 2016 року по 01.12.2018 року (а.с. 11). Згідно довідки відповідача від 22.01.2022 року № 81 про нараховане грошове забезпечення за період з вересня 2016 року по березень 2021 року позивачу нарахувано індексацію грошового забезпечення позивача за період з грудня 2018 року по березень 2021 року (а.с. 62-63). Згідно розрахунку виплаченої індексації грошового забезпечення позивачу за період з вересня 2016 року по березень 2021 року застосовано для розрахунку базових місяців для обчислення індексу споживчих цін січень 2016 року та березень 2018 року (а.с. 77). Щодо строку звернення до суду з цим позовом до суду. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу. Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції на час звернення із цим позовом) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю. Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. У разі пред`явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень, не пов`язане з фактом нарахування чи не нарахування роботодавцем спірних виплат. Оскільки позовна заява містить вимоги про нарахування індексації грошового забезпечення, слід керуватися, в тому числі, положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України. Аналогічного висновку дійшов Верховний суд в постанові від 13.03.2019 у справі № 807/363/18. З урахуванням вищевикладеного, відсутні законодавчо визначені обмеження відносно строків звернення до суду осіб, які проходили публічну службу, стосовно питання виплати індексації грошового забезпечення. У зв`язку з чим, апеляційний суд вважає за необхідне застосувати частину другу статті 233 КЗпП України по цій справі, тобто позивач не обмежений строком звернення з даним адміністративним позовом. На підставі вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. За ч. 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації. За ст. 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-III (далі - Закон №2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Згідно ст. 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. За ч.ч. 1-4 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Згідно ст. 2 Закону України від 03.07.1991 року №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. За ст.ст. 4, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства. За п. 1-1 Порядку № 1078 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 року № 77, застосовується з 01.01.2016 року) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Згідно п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. За п. 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013, який застосовується з 01.12.2015 року) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. За п. 10-2 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013, який застосовується з 01.12.2015 року) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Індексація грошового забезпечення є однією з державних гарантій щодо оплати праці. Крім того, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляції), є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За правовим висновком в постанові Верховного суду від 05.02.2020 року у справі № 825/565/17 індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Законом № 1282-ХІІ та Порядком № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. При цьому, п. 6 Порядку №1078 не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації, оскільки стосується фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів. У зв`язку з чим, є хибними посилання відповідача на положення статті 5 Закону України №1282-XII, як на підставу ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік. Суд відхиляє наведені доводи відповідача, оскільки вони не відповідають нормам Закону № 1282-XII та пункту 11 Порядку № 1078, яким визначено, що додаткові витрати, пов`язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються. Європейський суд з прав людини у справі «Кечко проти України», (Заява № 63134/00) встановив порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян. У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується Військова частина НОМЕР_1 , були відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення у спірний період. Згідно правових висновків в постанові Верховного суду від 27.04.2021 року у справі № 380/1513/20, оскільки індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. Крім того, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації. За висновками Верховного суду в постанові від 20.11.2019 року у справі № 620/1892/19 виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення. Щодо дискреційних повноважень, то такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Повноваження державних органів зо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем чітко закріплено один правомірний та законний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки. Щодо індексації грошового забезпечення за період з 28.09.2016 року до 28.02.2018 року. За змістом пунктів 2, 5, 10-2 Порядку № 1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових. Крім того, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи; початком відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу; з цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Таким чином, місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. Постановою КМУ від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.01.2008 року та діяла на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено в тому числі схему посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу. Постанова № 1294 діяла до дати набрання чинності постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців з 01 березня 2018 року. Отже, базовим місяцем для обчислення наростаючим підсумком індексації грошового забезпечення позивача за період з 28.09.2016 року по 28.02.2018 року включно є січень 2008 року згідно ПКМУ від 07.11.2007 року № 1294. Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 з ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 28.09.2016 року по 28.02.2018 року; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 28.09.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого ПКМУ від 17.07.2003 року № 1078. Виходячи із зобов`язального характеру позову за відсутності вимог про стягнення певної грошової суми, оскільки нарахування суми індексації належить до компетенції відповідача, суд не може заздалегідь самостійно виконувати такий обов`язок обчислення належної суми, перебираючи на себе функції суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволені позову в частині зобов`язання виплатити індексацію в сумі 61137,07 грн. Також, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволені вимоги про одночасне з виплатою нарахованих сум відрахування 1,5% військового збору та компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, оскільки така вимога є передчасною та стосується порядку виконання судового рішення та спрямоване на майбутнє. Порядок утримання податкових платежів врегульований податковим законодавством, на момент розгляду справи спір про порядок утримання податків між сторонами відсутній. Отже, до моменту здійснення фактичної виплати додатково нарахованої суми індексації суд не може ґрунтувати судове рішення на припущеннях про неналежний спосіб виконання такого рішення у майбутньому за відсутності обставин порушень в цій частині станом на час розгляду справи. Тому позовні вимоги в частині відрахуванням 1,5% військового збору та компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у межах цієї справи також задоволенню не підлягають. Щодо позовних вимог щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 17.03.2021 року суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи представника позивача, що відповідач всупереч приписам пункту 5 Порядку № 1078 з 01.03.2018 року не виплачував позивачу фіксовану суму індексації грошового забезпечення в сумі 4041,04 грн. із застосуванням величини приросту індексу споживчих цін у розмірі 253,3%. Суд зазначає, що позовні вимоги про застосування щомісячної фіксованої суми індексації ґрунтуються на положеннях Порядку № 1078 у редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок № 1078 у період існування спірних правовідносин в цій частині (з 01.03.2018 року по 17.03.2021 року) не містили в собі такого поняття як «фіксована сума індексації». Зазначений термін використовувався у додатку 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку № 1078, однак лише у редакції, яка діяла до 15.12.2015 року. Судом враховано правовий висновок в постанові Верховного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 400/1119/21. Крім того, підвищення постійних складових грошового забезпечення позивача, у тому числі розміру посадового окладу, відбулося у березні 2018 року. За абз. 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 року № 141) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. За матеріалами справи судом не встановлено зменшення суми індексації у зв`язку з підвищенням доходу у період з 01.03.2018 року по 17.03.2021 року. Постановою КМУ № 704 від 30.08.2017 року було встановлено нові (підвищені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Відповідно до пункту 10 постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 1 березня 2018 року. За п. 5 Порядку 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 року № 141, яка набрала чинності 15.03.2018 року) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Враховуючи вимоги пункту 5 Порядку № 1078, через встановлення нових (підвищених) розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, індекс споживчих цін у березні 2018 року дорівнює 1 або 100% та індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась. Відповідачем надані дані особового рахунку грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 та розрахунок виплаченої індексації. За вказаними відомостями у період служби індексація грошового забезпечення нарахована та виплачена з грудня 2018 року по дату звільнення у загальній сумі 5516,18 грн. (а.с. 77). За інформацією Держстату України, розміщеному на офіційному веб-сайті, про індекс споживчих цін: - індекс споживчих цін у березні 2018 року склав 101,1; - індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8; - індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0; - індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0; - індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3; - індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0; - індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9. - індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7. Наростаючим підсумком індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7 % (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017*100). Таким чином, індекс споживчих цін до листопада 2018 року не перевищував 103%, а з урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7%, то грошове забезпечення позивача підлягало індексації у наступному місяці. Враховуючи, що грошове забезпечення позивача підлягало індексації починаючи з грудня 2018 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.11.2018 року відсутні. За п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. За матеріалами справи в подальші періоди служби позивача розмір нарахованої та виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення відповідав відсотковому значенню індексу споживчих цін до суми прожиткового мінімуму: (Наприклад, зокрема: у грудні 2018 року 103,70%*1921,00 грн. = 71,08 грн.; у березні 2019 року 107,00%*1921,00 грн. = 134,47 грн.; у липні 2019 року 110,30 %*2007,00 грн. = 206,72 грн. і так далі до моменту звільнення позивача відповідно до змін індексу споживчих цін та розміру прожиткового мінімуму). Судом не встановлено правових, методологічних чи арифметичних порушень з боку відповідача при нарахуванні належних до виплати позивачу сум індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 року по 17.03.2021 року. Щодо посилання представника позивача на існуючу практику Верховного суду за аналогічними правовідносинами у справах №№ 400/3826/21, 400/1119/21, 380/7845/21, то апеляційний суд вважає за необхідне їх не враховувати, оскільки вказані судові рішення не є остаточними, без сформульованих правових висновків. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позову в частині визнання протиправною бездіяльності з невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 17.03.2021 року включно з застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4041,04 грн. відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого ПКМУ від 17.07.2003 року № 1078; зобов`язання нарахувати і виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4041,04 грн. за період з 01.03.2018 року по 17.03.2021 року включно в сумі 147693,32 грн. відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого ПКМУ від 17.07.2003 року № 1078, з одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого ПКМУ від 15 01.2004 року №

44. Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду. Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2023 року у справі № 200/11548/21 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Повний текст постанови складений 11 травня 2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді: А.А. Блохін І.Д. Компанієць