LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд200/2006/20-а

від 11.05.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року у справі №200/2006/20-а - залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2023 року справа №200/2006/20-а м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року у справі №200/2006/20-а (суддя І інстанції Христофоров А. Б.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Донецького окружного адміністративного суду по адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, - УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області про накладення штрафу № ДЦ445/337/АВ/ПТД-ФС від 14 листопада 2019 року на суму 250 380, 00 грн.. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року залишено без змін. Позивач подав до Донецького окружного адміністративного суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 10 серпня 2020 року, в якій просив переглянути за нововиявленими обставинами зазначене рішення у зв`язку з тим, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2021 року у справі №640/17424/19 визнано протиправною та нечинною постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 року у справі №640/17424/19 апеляційні скарги Державної служби України з питань праці та Кабінету Міністрів України залишені без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2021 року, без змін. Позивач вважає, що оскільки постанова КМУ від 21 серпня 2019 року № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» визнана протиправною та нечинною за рішенням суду, то вона не підлягає застосуванню з моменту її прийняття. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року у задоволенні заяви відмовлено. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Добропільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - залишено в силі. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі 200/2006/20-а скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що судом першої інстанції не враховано, що в основу прийнятого судом рішення ліг Порядок здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, затв. постановою КМУ №823 від 21.08.2019р.. 24.09.2019р. було відкрито провадження у справі №640/17424/19 про визнання протиправною та нечинною постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю». Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2021 року у справі №640/17424/19, яке вступило у законну силу 09.11.2022р., визнано протиправною та нечинною постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю». До 09.11.2022р. позивач не знав про те, що ця постанова є протиправною. Процес розгляду справи №640/17424/19 тривав під час розгляду та до прийняття рішення у цій справі. Отже докази на підтвердження протиправності постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» з`явились вже після прийняття рішення. Позивач вважає, що у відповідності до вимог ст.361 КАС України до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Суд під час розгляду цієї справи не розглядав питання законності постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», але виявлена в іншому судовому процесі незаконність цього нормативного акту значно б вплинула на рішення суду у цій справі. Від представника позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату. Суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки воно не містить поважних обставин та доказів, які б створювали об`єктивні перешкоди для участі в судовому засіданні, явка сторін не визнавалась судом обов`язковою та суд не бачить перешкод для розгляду справи за наявними у справі матеріалами. Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 КАС України (далі - КАС України). Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами встановлені статтею 361 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з частиною першою якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи ( частина 3 статті 361 КАС ). Згідно з частиною четвертою статті 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. За своїм змістом нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення. Водночас, нововиявленими слід уважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення. Отже, умовами для перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення по суті спору. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. Як встановлено судом, рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 28.04.2021 року у справі №640/17424/19, яке вступило у законну силу 09.11.2022р., визнано протиправною та нечинною постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю». Отже, наведені обставини виникли вже після вирішення спору у цій справі, а тому не є нововиявленою обставиною у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції про те, що Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 823 від 21 серпня 2019 року визначав процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) та не встановлював відповідальність особи за порушення норм Кодексу законів про працю України, а тому відсутні правові підстави для застосування положень ч. 3 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України . Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами у розумінні ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому заявлені вимоги в заяві є такими, що не підлягають задоволенню. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року у справі №200/2006/20-а - залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2022 року у справі №200/2006/20-а - залишити без змін. Постанова у повному обсязі складена 11 травня 2023 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 11 травня 2023 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»